Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до робочого зошита 

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 53

До сторінок 139–141

Вправа 1  Підкреслили дієслова 3 особи, визначили число

Сонце заходить (одн.), гори чорніють (мн.),

пташечка тихне (одн.), поле німіє (одн.).

Радіють (мн.) люде, що одпочинуть (мн.),

А я дивлюся … і серцем лину

В темний садочок на Україну.

Чорніє (одн.) поле, і гай, і гори,

На синє небо виходить (одн.) зоря.

^{Визначаємо особу дієслова за допомогою допоміжного особового займенника або пов’язаного слова: заходить (що воно/сонце робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), чорніють (що вони/гори роблять, теп. ч., 3 ос. мн.), тихне (що вона/пташечка робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), німіє (що воно/поле робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), радіють (що вони/люде роблять, теп. ч., 3 ос. мн.), одпочинуть (що вони/люде зроблять?, майб. ч., 3 ос. мн.), дивлюся (що я роблю?, теп. ч., 1 ос. одн.), лину (що я роблю?, теп. ч., 1 ос. одн.), чорніє (що воно/поле робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), виходить (що вона/зоря робить?, теп. ч., 3 ос. одн.)}

Вправа 2

Однина		Множина
я	мріятиму	ми	мріятимемо
ти	мріятимеш	ви	мріятимете
він, вона, воно	мріятиме	вони	мріятимуть

До сторінок 141–143

Вправа 3  Визначили час дієслів, особу і число

… От батько кличе (теп. ч., 3 ос. одн.) їх до себе й каже (теп. ч., 3 ос. одн.): «Ідіть у світ шукати роботи. Хто більше заробить (майб. ч., 3 ос. одн.), той і залишиться (майб. ч., 3 ос. одн.) при мені»…

Аж бачить (теп. ч., 3 ос. одн.) перед ним стоїть велетень (теп. ч., 3 ос. одн.).

— Чого ти, хлопче журишся (теп. ч., 2 ос. одн.)? – питає…

 

Сторінка 54

— Коли хочеш (теп. ч., 2 ос. одн.), іди до мене в найми…

А одного дня каже (теп. ч., 3 ос. одн.):

— Поїдь, Іване, на південь, повалиш (майб. ч., 2 ос. одн.) упиря. Бо багато лиха він робить (теп. ч., 3 ос. одн.) людям. А здобудеш (майб. ч., 2 ос. одн.) перемогу — допоможеш (майб. ч., 2 ос. одн.) їм. Висохнуть (майб. ч., 3 ос. мн.) болота, люди посіють (майб. ч., 3 ос. мн.) хліб.

… Іде (теп. ч., 3 ос. одн.) назад і дивується, бо бачить, що сіно, орють плугами.

Коли повернувся, питає (теп. ч., 3 ос. одн.) велетня: …

— Бачиш (теп. ч., 2 ос. одн.), сину, коли велике діло скоїть (майб. ч., 3 ос. одн.) дужий і мудрий, воно не має тої вартості.

Пам’ятай, що великі справи часто вершать (теп. ч., 3 ос. мн.) не ті люди, які багато знають (теп. ч., 3 ос. мн.) і мають (теп. ч., 3 ос. мн.) багато сили, а ті, що мають (теп. ч., 3 ос. мн.) велику волю і бажання.

 

До сторінок 143–145

Вправа 1  Підкреслили дієслова, визначили час, число і рід дієслова

Налетіли (мин. ч., мн.) журавлі,

сіли-впали (мин. ч., мн.) на ріллі.

Де журавка ходила (мин. ч., одн., ж. р.),

там пшениця вродила (мин. ч., одн., ж. р.).

Де журавленя ходило (мин. ч., одн., с. р.),

то там жито уродило (мин. ч., одн., с. р.).

Де журавель походив (мин. ч., одн., ч. р.),

То там кукіль уродив (мин. ч., одн., ч. р.).

^{В однині дієслова минулого часу змінюються за родами: налетіли (що вони/журавлі зробили?, мин. ч., мн.), сіли-впали (що вони/журавлі зробили?, мин. ч., мн.), ходила (що вона/журавка робила?, мин. ч., одн., ж. р.), вродила (що вона/пшениця зробила?, мин. ч., одн., ж. р.), ходило (що воно/журавленя робило?, мин. ч., одн., с. р.), уродило (що воно/жито зробило?, мин. ч., одн., с. р.), походив (що він/журавель зробив?, мин. ч., одн., ч. р.), уродив (що він/кукіль зробив?, мин. ч., одн., ч. р.)}

Сторінка 55

Вправа 2  

Дієслова неозначеної форми	Недоконаний вид дієслова	Доконаний вид дієслова
будити	що робив? будив що робила? будила	що зробив? збудив що зробила? збудила
вклонятися	що робило? вклонялося що робили? вклонялися	що зробило? вклонилося що зробили вклонилися

До сторінок 145–148

Вправа 1

Дієслова на –ться що робить?	Дієслова на –ся що зробити?, робити?
віриться, рветься, грається, веселиться, збирається, водиться	довіритися, рватися, гратися, веселитися, збиратися, водитися.

Вправа 2  Звуко-буквений аналіз слів

Світиться — 7 звуків, 9 букв, буквосполучення тьс передається одним м’яким подовженим звуком. 

^{Світиться — 7 звуків звуковий розбір слова [с в’ і т и ц': а], 9 букв («ес», «ве», «і», «те», «и», «те», «знак м’якшення», «ес», «я»), буквосполучення тьс передається одним м’яким подовженим звуком.} 

Пишається — 8 звуків, 9 букв, буква є після голосного звуку передає 2 звуки, буквосполучення тьс передається одним м’яким подовженим звуком. 

^{Пишається — 8 звуків [п и ш а й е ц': а], 9 букв («пе», «и», «ша», «а», «є», «те», «знак м’якшення», «ес», «я»), буква є після голосного звуку передає 2 звуки, а буквосполучення тьс передається одним м’яким подовженим звуком.} 

Вправа 3 Частку не з дієсловом найчастіше пишемо окремо

Ніколи не запізнююся до школи. Не ображаю менших, не сварюся з товаришами. У класі не галасую, розмовляю напівголосно. По коридору не бігаю, ходжу спокійно, не штовхаюся. Коли хочу відповісти, не вигукую, а піднімаю руку.

 

Сторінка 56 - 57

До сторінок 149–151

Вправа 1 Підкреслили прислівники, позначили суфікси, ступінь порівняння прислівників

На південному схилі Східних Карпат рвучко котить свої води річка Теребовля. Таку назву їй дали, бо вона невтомно рве, точить, шарпає скелясті береги русла, подекуди зринає вниз дзвінкими водоспадами. Але в одному місці річка тече спокійніше, тихіше, впадаючи в невелике мальовниче озеро – Синевир.

^{Визначаємо прислівники за питаннями: рвучко (як?, суфікс –о), невтомно (як?, суфікс –о), подекуди (де?, суфікс –и), вниз (куди?), спокійніше (як?, суфікси –іш-, -е), тихіше (як?, -іш-, -е)}

Вправа 2 Прислівники

Мені нестерпно хочеться побувати в горах! Адже там так гарно, хороше! Гори піднялися високо, аж до хмар. Там угорі, вони вкриті снігом. А внизу шумлять ліси. Вище таємниче і загадково вкривають схили голубі смереки. А ще вище широко розкинулись луки-полонини, де так духмяно пахнуть трави. Гірські ріки – це диво! Рвучко несуть вони свої води вниз, утворюючи водограї. Так і хочеться заспівати…

Я впевнена, що моя мрія ймовірно збудеться. І я почую, як хвилююче лунає голос трембіти, познайомлюсь з добрими працьовитими мешканцями гір, які завжди гостинно і щиро зустрічають гостей, побачу, як відображають вони красу свого коханого краю у виробах із дерева, вишиванках. Я обов’язково куплю вишиванку на згадку. А також вивчу напам’ять декілька пісень. Сердечно подякую за все і неодмінно запрошу когось до себе в гості, щоб показати красу і свого краю, бо вся Україна – мальовнича. В усіх її куточках мальовничо і неповторно.

 

Сторінка 58

До сторінок 151–153

Вправа 1 У спільнокореневих словах позначили корінь

Іменник (що?)	Прикметник (який?)	Дієслово (що робить?)	Прислівник (як?)
зелень	зелений	зеленіє	зелено
синь	синій	синіє	синьо

Вправа 2  Прислівникипідкреслили, прийменники обвели

Прислівники пишемо разом	Іменник з прийменником пишемо окремо
Летів угору	врізався в гору
Вивчив напам’ять	подарував на пам'ять
Летів (куди?) угору Вивчив (як?) напам’ять	врізався (в що?) в (лісисту) гору подарував (на що?) на гарну пам'ять

Сторінка 59

До сторінок 154–155

Вправа 1

^{Тема: казкова розповідь про те, як вітрик і хмаринка напоїли поле.}

^{Головна думка: «поле-полечко … нас годує»}

^{Мета: заклик бути дбайливими господарями на своїй землі.}

Коли?	Як?	Де?	Куди? Звідки?
щодня щотижня щомісяця щороку ніколи	безупинно цілодобово нестерпно жалібно співчутливо	повсюди неподалік	ближче високо-високо вдалеч здалеку
якось, невдовзі, тепер	низько, лагідно, тяжко, вище, терпляче, гаряче, охоче, залюбки, якнайшвидше, зручно, швидко, дуже, досхочу, щедро, сердечно, страшно		вгору

^{Визначаємо прислівники за питанням від пов’язаного слова: є (де?) повсюди; працює (як?) безупинно, (як?) цілодобово, щодня, щотижня, щомісяця, щороку; не має (коли?) ніколи; пролітав (коли?) якось; пекло (як?) нестерпно; пролітав (де?) неподалік; стогне (як?) жалібно; підлетів (куди?) ближче; спитав (як?) співчутливо; нахиливши (як?) низько; погладив (як?) лагідно; зітхай (як?) тяжко; повернуся (коли?) невдовзі; підняв (куди?) високо-високо; підняв (як?) вище; полинув (куди?) вдалеч; чекало (як?) терпляче; просити (як?) гаряче; погодилась (як?) охоче; зроблю (як?) залюбки; летімо (як?) якнайшвидше; вмостилась (як?) зручно; полетіли (як?) швидко; побачило (звідки?) здалеку; зраділо (як?) дуже; нап’юся (як?) досхочу; полила (як?) щедро; піднялися (куди?) вгору; дякую (як?) сердечно; (коли?) тепер; (як?) страшно.}

Вправа 2  Словник антонімів

Антоніми
співчутливо — байдуже згори — знизу тяжко — легко швидко — повільно здалеку — зблизька	зручно — незручно повсюди — ніде щедро — скупо зараз — потім лагідно — грубо

Сторінка 60

До сторінок 156–157

Вправа 1 Підкреслили найвлучніші прислівники

    Ластівка літала високо в небі…

    Раптом помітив її хижий шуліка й швидко погнався за нею, щоб смачно поїсти. Ось-ось наздожене бідолашну. Жалісно пискнула пташка. Заплакала гірко, але потім швидко згадала, що в гнізді її давно ждуть ластів’ята.

— Ні, нізащо не наздожене мене хижий шуліка.

   Стрілою полинула й надійно сховалась у гнізді. Ластовенята радісно запищали.

Вправа 2

Ластівка діяла по-різному. Спочатку вона дещо зневірилася. Проте потім, коли згадала про ластів’ят, прийняла правильне рішення. Вона стрілою полетіла до гнізда, де її чекали пташенята. Там ластівка надійно сховалася від шуліки.

 

Сторінка 61

Вправа 1 Звуко-буквений аналіз слів

Своє — 5 звуків, 4 букви, буква є після голосного звуку позначає два звуки.

^{своє — звуків 5 (звукова схема [— — ●| = ●́] [с в о й е]), букв 4 («ес», «ве», «о», «є»), буква є після голосного звуку позначає два звуки.}

Одкривається — 11 звуків, 12 букв, буква є після голосного звуку позначає два звуки, буквосполучення тьс позначає один м’який подовжений приголосний звук.

^{одкривається — 11 звуків  ([● — | — — ● | — ● | = ●| =: ●] [о д к р и в а й е ц': а]), 12 букв («о», «де», «ка», «ер», «и», «ве», «а», «є», «те», «знак м’якшення», «ес», «я»), буква є після голосного звуку позначає два звуки, буквосполучення тьс позначає один м’який подовжений приголосний звук.}

Вправа 2  Поділили слова для переносу різними способами:

Тополиний — то-полиний, топо-линий, тополи-ний.

Рідний — рі-дний, рід-ний.

Вправа 3 Дібрали синоніми

Діброва, гай, дубняк, ліс.

Вправа 4

Слово (яке?) рідне, щире, приязне, ласкаве, лагідне, ввічливе, мамине.

Слово може возвеличити, підтримати, заспокоїти, а може й образити, пересварити, ранити.  

Вправа 5

Я буду щасливий, коли всі мої рідні, друзі будуть здоровими і щасливими, здійсняться всі наші мрії.

 

Сторінка 62

Я відчуваю щастя, коли інші здорові, радіють, здійснюються мрії.

Я готовий не засмучувати близьких, гарно вчитися, щоб бути успішним.

Вправа 6 Підкреслили дієслова в неозначеній формі

^{Тема: поетичний монолог про життя людини.}

^{Головна думка: «яке велике щастя — просто жити».}

^{Мета: уславлення життя на Землі, заклик радіти життю.}

Яке велике щастя — просто жити (що робити?),

Стрічати (що робити?) радо кожен день новий.

Любити (що робити?) світ і кожен і всіх людей любити (що робити?),

Та відчувати (що робити?) вітерець легкий,  

і чарівну красу навколо себе,

і чути (що робити?) сум і радість у піснях,

летіть (що робіть?) у мріях у високе небо,

немов казковий, легкокрилий птах.

Яке то щастя — сонце зустрічати (що робити?)!

Любити (що робити?) й дивуватись (що робити?) кожну мить.

Красу землі всім серцем відчувати (що робити?),

Яка навколо радісно бринить (що робить?, теп. ч.).

Вправа 7

Антоніми: добрий — злий, біда — радість.

Вправа 8

^{Тема: розповідь про те як голуб і бджола ратувала один одного.}

Головна думка: От у народі кажуть: «Рятуючи один одного, віддячують добром за добро»

^{Мета: заклик допомагати ближньому, не бути байдужим.}

Літала бджола і попала в колодязь.

Перша основа складного речення	Друга основа складного речення
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто) бджола (що робила?) літала. Основа речення (підмет і присудок): літала бджола.	Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що зробила?) попала; попала (куди?, в що?) колодязь. Основа речення: попала. Другорядний член речення: колодязь.

Сторінка 63

Вправа 9  Підкреслили граматичну основу складного речення.

^{Вірші українських поетів присвячені літній порі року.}

На дзвінкій галяві теплим літом заквітчалась липка першим цвітом і сама страшенно здивувалась.

^{(Що?) липка (що зробила?) заквітчалась, здивувалась.}

Дібрали заголовок «Літо».

Я люблю у лузі квіти, де весь день гудуть джмелі, і метелик носить літо на легенькому крилі.

^{(Хто) я (що роблю?) люблю.}

^{(Хто?) джмелі (що роблять?) гудуть.}

^{(Хто?) метелик (що робить?) носить.}

Квіти (які?) — запашні, гарні, кольорові, літні, пахучі, барвисті, ніжні.

 

Сторінка 64

Вправа 10 Вірш «Я хочу на озеро Свитязь» Ліни Костенко…

Підкресли займенники, визначили число, особу, відмінок.

Я (1 ос. одн., Н. в.) хочу на озеро Світязь,

в туман таємничих лісів.

Воно (3 ос. одн., Н. в.) мені (1 ос. одн., Д. в.) виникло звідкись,

у нього (3 ос. одн., Р. в.) стосот голосів.

Воно (3 ос. одн., Н. в.) мені (1 ос. одн., Д. в.) світить і світить,

таке воно (3 ос. одн., Н. в.) в світі одне. —

Я (1 ос. одн., Н. в.) Світязь, я (1 ос. одн., Н. в.) Світязь, я (1 ос. одн., Н. в.) Світязь!

Невже ти (2 ос. одн., Н. в.) не чуєш мене (1 ос. одн., Р. в.)?

Написали, куди ти мрієш поїхати відпочивати влітку…

Влітку я хочу поїхати на Швацькі озера, бо люблю плавати, засмагати, подорожувати.  

Вправа 11

Розібрали за будовою слово: .

Звуко-буквений аналіз слова:

прощай – 7 звуків [п р о ш ч а й], 6 букв («пе», «ер», «о», «ща», «а», «ій»), буква щ завжди позначає два звуки.

Інші завдання дивись тут...