© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до робочого зошита
"Зошит з української мови 4 клас Захарійчук М."
Сторінка 2
Підсумкова робота з розділу «Мова і мовлення, українська абетка, звуки та букви»
У травні під Олесиним вікном ожила яблунька. Її гілки обсипало пуп’янками.
Олеся з неї очей не зводила. Хмара скіпала яблуньки рясним дощем.
Нарешті з’явилася перша квітка. Яблунька тішилася, коли до неї прилітали бджоли! Вони співали пісню, а вона їх поїла нектаром. Незабаром зав’язалося маленьке зелене яблуко. Воно висіло проти сонця і наливалося сонячним соком. Удень вигрівало собі боки, а вночі купалося під дощем. Дозрівало!
Сторінка 3
Варіант 1
Вправа 1 Усі приголосні дзвінкі звуки.
В) мороз, обід
Вправа 2 Усі слова застарілі.
В) очіпок, жандарм
Очіпок – головний убір, ковпак; жандарм – поліцейський.
Вправа 3 Звукова схема з подовженим приголосним звуком відповідає слову волосся.
В) [— ● | — ●́ | =: ●] волосся
звуковий розбір слова [в о л о с': а]
Сторінка 4
Вправа 4 Звукова схема відповідає слову дзвенить.
Б) [— — ● | — ●́ =] дзвенить
звуковий розбір слова [дз в е н и т']
Вправа 5 Слово з орфограмою «Ненаголошений голосний звук [е], [и]»
Зеле́не – зе́лень.
Вправа 6 Буква щ завжди позначає два звуки [ш], [ч]
Дощем [— ● | — — ●́ —]
Звуковий розбір слова: [д о ш ч е м]
Вправа 7
Бджоли [ — — ●́ | — ●]
Звуковий розбір слова: [б дж о л и]
Вправа 8 Слово з двома буквами, але чотирма звуками
Її [ = ● | = ●́]
Її – звуків 4 ([й і й і]), букв 2 («ї», «ї»)
Сторінка 5
Варіант 2
Минулого року яблук на старій яблуні вродило багато. Марічка дуже любила яблука.
Минуло літо. Зима була сніжна, але весна прийшла рано. Усі дерева вкрилися пишним цвітом. Тільки стара яблуня не цвіла. Марічці було шкода дерева. Вона погладила старий стовбур. Дерево доживало останній рік.
Сторінка 6
Вправа 1 Усі приголосні глухі.
В) котик, папка
Вправа 2 Усі слова нові (неологізми).
Б) ґаджет, ноутбук
Вправа 3 Звукова схема з подовженим приголосним звуком відповідає слову колосся.
В) [— ● | — ●́ | =: ●] колосся
звуковий розбір слова [к о л о с': а]
Вправа 4 Звукова схема відповідає слову джерельце.
Б) [— ● | — ● = | — ●́] джерельце
Вправа 5 Слово з орфограмою «Ненаголошений голосний звук [е], [и]».
Весна́ — ве́сни.
Вправа 6 Буква щ завжди позначає два звуки [ш], [ч].
Щиро [— — ●́ | — ●]
Звуковий розбір слова: [ш ч и р о]
Вправа 7 Слово, що відповідає звуковій схемі [ = ●́ | — — ● = | = ●].
Яблуньці
Читаємо звукову схему: у слові 3 склади, перший наголошений, 3 голосних звуки, 5 приголосних (з них 2 твердих, 3 м’яких приголосних звуки)
Звуковий розбір слова: [й а б л у н' ц' і]
Вправа 8 Буква я на початку слова позначає два звуки (приголосний звук і голосний), а після приголосного – один голосний звук.
Яблуня [ = ●́ | — — ● | = ●]
Звуковий розбір слова: [й а б л у н' а]
Сторінка 7
Підсумкова робота з розділу «Слово»
Варіант 1
Осінь стала повноправною господаркою в природі. Сонце усміхається, але не гріє. Воно ще хоче нагадати нам про літо. Усюди відчувається холодний подих осені. Хмари пливуть великими кораблями й везуть дощ. Поля відпочивають після виснажливої, тривалої праці. Сади подарували людям солодкий урожай. Де-не-де висить забуте яблуко. Горішки звільняються від своїх кожушків і падають на землю. Люди з дорогою душею збирають їх у кошики. Повільно кружляють золоті листочки й тихо лягають на землю.
Сторінка 8
Вправа 1 Усі слова антоніми.
Б) сумно, весело
Вправа 2 Усі слова є синонімами до слова будинок.
Б) хата, оселя
Вправа 3 Слова, ужиті в переносному значенні.
Б) плаче осінь
Вправа 4 Усі слова-фразеологізми.
В) дати перцю, пекти раків
Дати перцю – сварити, критикувати. Пекти раків – червоніти.
Сторінка 9
Вправа 5 До словосполучення у прямому значенні дороге дитя, золоті сережки дібрали словосполучення з прикметниками у переносному значенні.
Дорогою душею, золоті листочки.
Вправа 6 Пояснення фразеологізму.
Дорогою душею — із задоволенням.
Вправа 7 Речення доповнили антонімом, словом з протилежним значенням.
Багатому свято, а бідному діла багато.
Вправа 8 Прислів’я доповнили синонімом, словом з подібним значенням.
Переливає з пустого в порожнє.
Сторінка 10
Варіант 2
Ліс стоїть сумний і мовчазний. Тонкі осики тремтять і чекають зимового сну. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Гострі зубчики листя липи вже почорніли. Шелест листя навіває смуток. Небо налилося важкими хмарами. Де-не-де ще залишаються яскраві осінні квіти. Осінь – це грибний час. Навкруги трухлявого пенька поселилися опеньки. Ще можна знайти рижики, лисички та сироїжки, а якщо пощастить – і найсмачніший білий гриб. Усе це болісно сприймати. Але це є ознаки найкрасивішої пори року – осені.
Сторінка 11
Вправа 1 Усі слова протилежні за значенням (словничок антонімів).
Б) швидкий, повільний
Вправа 2 Усі слова подібні за значенням до слова іти (словничок синонімів).
В) ступати, плентатися
Вправа 3 Усі слова вжиті в переносному значенні.
В) шовкове волосся
Вправа 4 У рядку фразеологізми.
В) вітер у голові, тримати язик за зубами
Значення фразеологізмів: вітер у голові – несерйозний, тримати язик за зубами – мовчати.
Вправа 5 До словосполучення у прямому значенні сумний хлопець, поселилися люди дібрали словосполучення у переносному значенні.
Сумний ліс, поселилися опеньки.
Вправа 6 Фразеологізм до пояснення.
Болісно сприймати — брати до серця.
Вправа 7 Речення доповнили антонімом, словом з протилежним значенням
Більше діла – менше слів.
Вправа 8 Прислів’я доповнили синонімом, словом з подібним значенням
Не поле родить, а нива.
Сторінка 12
Підсумкова робота з розділу «Слово»
Варіант 1
Свою білочку я приніс із лісу в кишені. Вона була маленька і перелякана! Білочка випала з гніздечка й покірно сиділа на низенькій гіллячці. Це таке прекрасне звірятко. Білочка швидко виросла й стала зовсім ручна. Сяде на плече та весело зазирає в руки – чим я її нагодую.
Вона оселилася біля лежанки. Ми намостили білочці гніздо. Вона туди горішків, насіннячка наносить і там нишком ласує. А потім веселиться, крутиться! Усі дуже любили мале й веселе звірятко.
Сторінка 13
Вправа 1 Усі слова є спільнокореневими
Б) шелест, шелестить, шелестіння.
Форми слова (відмінювання): зірка, зірки; білочка, білочку, білочкою.
Вправа 2 Рядок з будовою слова префікс-корінь-суфікс-закінчення.
В) підводний, проліски
У слові підводний основа підводн-, закінчення –ий (змінимо підводна, підводною), корінь -вод- (підберемо спільнокореневі вода, водиця, водяний), префікс під-, суфікс –н-.
У слові пролісок основа пролісок, нульове закінчення (змінимо проліском, проліска), корінь -ліс- (підберемо спільнокореневі ліс, лісок, лісовий, лісник), префікс про-, суфікс –ок-.
Вправа 3 Пишемо апостроф після префікса.
В) під’їзд, об’їзд
Визначаємо префікс: під’їзд, об’їзд (бо їзда).
Сторінка 14
Вправа 4 Пестливі слова зі зменшуваними суфіксами іменника -усеньк-, -ичк-
Б) матусенька, сестричка
Вправа 5 Слово з префіксом перебільшення пре-, слово яким його можна замінити.
Прекрасне – чудове.
Вправа 6 Виписали спільнокореневі слова.
Весело, веселиться, веселе.
Вправа 7 Подовжений приголосний звук у словах з префіксом без-.
Без зубів — беззубий, без звуків — беззвучний.
Вправа 8 Іменник з прийменником на мосту, на носі, співзвучний префікс дієслова намостила, наносила.
Намостила, наносила.
Визначаємо префікс: намостила (бо мостила), наносила (бо носила).
Сторінка 15
Варіант 2
Я люблю бродити лісом восени. Слухаю осінній шум дерев. Кожне дерево шумить на свій лад. Сосна сухо виспівує вгорі. Крізь її віти з присвистом пролітає вітер. Дуб наче гуде. Ніжно ворушать своїм листям осика та верба.
Цього разу я зайшов до знайомого лісника. Він усі лісові стежки знає.
Лісник знайшов лисячу нору, а там маленькі лисенята. Одні, без мами-лисиці. Він забрав малят і приніс у зоопарк. Одного малюка залишив собі. Лисеня підросло й стало зовсім ручним.
Сторінка 16
Вправа 1 Усі слова є спільнокореневими.
Б) море, морський, моряк
Вправа 2 Будова слів відповідає схемі префікс-корінь-суфікс-закінчення.
В) вигадка, заморський
У слові вигадка основа вигадк-, закінчення –а (змінимо вигадки, вигадкою), корінь -гад- (підберемо спільнокореневі гадка, гадати, загадка), префікс ви-, суфікс –к-.
У слові заморський основа заморськ-, закінчення –ий (змінимо заморського, заморською), корінь -мор- (підберемо спільнокореневі море, морська, приморський), префікс за-, суфікс –ськ-.
Вправа 3 Пишемо апостроф після префікса.
В) з’їзд, об’ємний
Апостроф у корені слова: м’яч, сім’я, дев’ять. Апостроф у префіксі слова: роз’їзд, з’їзд, об’ємний.
Вправа 4 Слова зі згрубілими суфіксами іменника -ище-, -иськ-.
В) вітрище, вовчисько
Вправа 5 Префікс при- означає приближення.
Приніс.
Вправа 6 Виписали спільнокореневі слова.
Лісом, лісника.
Форми слова: лісника, лісник.
Вправа 7
Від дзеркала – віддзеркалює, без захисту – беззахисний.
Вправа 8 Іменник з прийменником під мостом, від мрії, позначили співзвучний префікс дієслова підмостив, відміряв.
Підмостив, відміряв.
Визначаємо префікс: підмостив (бо мостив), відміряв (бо міряв).
Сторінка 17
Підсумкова робота з розділу «Іменник»
Варіант 1
Осінь косим ніжним промінням сонця позолотила на деревах листя. Рясними дощами викупала його. Тихими ночами й морозними ранками посріблила кожний листочок. Укрила його ніжними візерунками інею. Незримою рукою зняла з дерев розкішне золоте вбрання. Наближалася зима. Вона ніби день причаїлася в глибоких яругах, у темних лісах. Уночі серед неба плив місяць. Небо було глибоке й бездонне. Міріади рухливих зірок мерехтіли на ньому.
А ранком піднімалося сонце й геть руйнувало цю красу.
Сторінка 18
Вправа 1 Іменники-антоніми, слова подібні за значенням.
Б) Добро завжди перемагає зло.
Вправа 2 Усі іменники чоловічого роду.
В) трамвай, гардероб, телефон
Визначаємо рід іменника у початковій формі (називний відмінок однини) за допомогою особового займенника або допоміжного слова: трамвай (мій/він, ч. р.), гардероб (мій/він, ч. р.), телефон (мій/він, ч. р.)
Вправа 3 Закінчення іменників жіночого роду на –а в орудному відмінку: –ою.
Б) свобода, країна, береза.
В іменниках жіночого роду в початковій формі на –а, -я, коли основа називного відмінка закінчується на твердий приголосний звук, в орудному відмінку пишемо на -ою: свободою (бо [с в о б о д а]), країною (бо [к р а й і н а]), березою (бо [б е р е з а])
Сторінка 19
Вправа 4 Усі іменники в множині
Б) учні, учителі, вихователі.
Іменники в однині: матуся, дідусь, море.
Іменники у множині: дівчата, учні, учителі, вихователі, сади, ліси.
Вправа 5 Іменник чоловічого роду з нульовим закінченням у початковій формі поставили в орудний відмінок
Інею — іне[єм].
В іменнику чоловічого роду з нульовим закінченням в початковій формі, коли основа називного відмінка закінчується на [й], пишемо -єм (бо [і н' і й])
Вправа 6 Підкреслили іменники в початковій формі (називному відмінку однини)
Місяць, небо, зимою, снігу.
Визначаємо відмінок іменника за питанням: місяць (що?, Н. в.), небо (що?, Н. в.), зимою (чим?, Ор. в.), снігу (чим?, Ор. в.)
Вправа 7 Чергування приголосного звуку
Муха — на мусі, око — на оці, дошка — на дошці.
Вправа 8
Смакую (чим?) грушею.
Спостерігаю (за ким?) за сестрою.
Задоволений (чим?) відповіддю.
Перевіряємо закінчення орудного відмінка: грушею (бо для іменника жіночого роду на –а основа закінчується на -ш — [г р у ш а]), сестрою (бо для іменника жіночого роду на –а основа закінчується на твердий приголосний звук — [с е с т р а]), відповіддю (бо для іменника жіночого роду з нульовим закінченням в початковій формі основа закінчується на м’який приголосний звук — [в´і д п о в´ і д'])
Сторінка 20
Варіант 2
Була тиша. І раптом у цю тишу ввірвався шум. Сонце сховалося. Чорна хмара повзла над верховіттям дерев, віщуючи грозу. Залопотіло листя на горобині, загойдалися довгі коси берези, розхвилювалися дуби й липи. У лісі робилося щось неймовірне. Клен зчепився в нерівному бою з високим дубом. Кучеряве гілля липи гойдалося на всі боки. Усе живе заховалося і замовкло.
Раптово буря вщухла. Жодної краплини дощу не впало на спраглу землю. А вона так чекала дощу!
Сторінка 21
Вправа 1 Іменники-синоніми
Б) траса, шосе, автострада
Вправа 2 Усі іменники середнього роду
В) вікно, небо, каченя
Визначаємо рід іменника у початковій формі (називний відмінок однини) за допомогою особового займенника або допоміжного слова: вікно (моє/воно, с. р.), небо (моє/воно, с. р.), каченя (моє/воно, с. р.)
Вправа 3 Закінчення іменників жіночого роду на –а в орудному відмінку: –ею.
Б) тополя, межа, пісня
В іменниках жіночого роду в початковій формі на –а, -я перевірка закінчення –ею орудного відмінка, коли основа називного відмінка закінчується на м’який приголосний звук: тополею (бо [т о п о л' а]), піснею (бо [п´ і с н' а])
В іменниках жіночого роду в початковій формі на –а, -я перевірка закінчення –ею орудного відмінка, коли основа називного відмінка закінчується на ж: межею (бо [м е ж а])
Вправа 4 Іменники в однині
В) білка, олень, риба
Іменники в однині: дівчина, стежка, шишка, білка, олень, риба.
Іменники у множині: кущі, вікна, дороги.
Вправа 5 Виписали іменник в орудному відмінку, позначили закінчення.
Дуб[ом]
Вправа 6 Підкреслили іменники в початковій формі (називному відмінку однини)
Липою, сосна, дуб, смереку.
Визначаємо відмінок іменника за питанням: липою (чим?, Ор. в.), сосна (що?, Н. в.), дуб (що?, Н. в.), смереку (що?, Зн. в.)
Вправа 7 Чергування приголосного звуку
Книжка — на книжці, молоко — молоці, рука — на руці.
Вправа 8
Буду (ким?) читачем.
Спостерігаю (за чим?) лінією.
Задоволений (ким?) сестрою.
Перевіряємо закінчення орудного відмінка: читачем (бо для іменника чоловічого роду в початковій формі з нульовим закінчення основа закінчується на -ч — [ч и т а ч]), лінією (бо для іменника жіночого роду в початковій формі на –я основа закінчується на звук й — [л' і н' і й а]), сестрою (бо для іменника жіночого роду в початковій формі на –а основа закінчується на твердий приголосний звук — [с е с т р а])