Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Сапун Г. (частина 1)"

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 251, 252 Байка «Лебідь, рак і щука» Леоніда Глібова

Дійовими особами байки є тварини: лебідь, рак і щука. Лебідь, Щука і Рак хотіли зрушити воза з місця. З того нічого не вийшло, бо їхня робота не була злагоджена, кожен діяв на свій лад.

 

Вправа 253  Відповідність між висловами-синонімами.

Катма ходу — немає ходу.

Узялись приставить — узялись довезти.

Якась морока — якийсь клопіт.

Діє безладдя — діє непорядок.

 

Вправа 255

1� Дійовим особам не вдалося зруши­ти з місця хуру, бо вони тягнули її у різних напрямках. Персонажі діяти злагоджено не могли би. Автор не робить висновок, хто саме винуватий, лише додає, що віз залишився на тому самому місці.

2� Слова байки стали прислів'ям: «Дурне безладдя лихо діє», воно могло би бути заголовком байки.

 

Вправа 256  Частини мови

Іменники (хто?)	Прикметники (який? яка?)	Дієслова (що робить?)
Лебідь	білосніжний, гордий	летить
Щука	темно-зелена, хижа, гострозуба, велика	пливе
Рак	впертий	повзе, упирається

2� Прислів'я про дружбу

Річ краще нова, а дружба стара.

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

Де дружніші, там і сильніші.

З добрим дружись а лихого стережись.

Дружний табун і вовків не боїться.

3� Спільнокореневі слова:

(що?) дружба — іменник, (хто?) друг — іменник, (які?) дружніші — прикметник, (що роби?) дружись — дієслово, (який?) дружний — прикметник.

 

Вправа 254, 257 

Тема і мораль байки «Лебідь, рак і щука » …

 

Вправа 258, 259 Народна байка «Не впусти рака з рота»

Дійові особи байки: ворона і рак. Рак потрапив у дзьоб ворони таким чином: коли вона побачила, що лізе рак, то вхопила його дзьобом і понесла в ліс. Ворона планувала поснідати. Ракові вдалося врятуватися хитрістю: ворона погодилася з улесливою похвалою рака і випустила його зі свого дзьоба.

Тема, мораль, слова байки стали прислів'ями…

 

Вправа 260 Діалог ворони і рака.

^{— Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні вони були!}

^{— Угу!}

^{— І братів, і сестер твоїх знав, дуже добрі вони були!}

^{— Угу!}

^{— Та все хоч і добрі, а тобі не рівня. Мені здається, що й на світі нема розумнішої від тебе!}

^{— Еге!}

 

Вправа 261 Завдання на вибір.

1) Іменники, які мають таку будову слова:

корінь-нульове закінчення	корінь-закінчення
рак, ліс, матір, сестер, рот	ворона, морем, гіллі, вороні, вороно, батька, рота, братів, рака, рівня, світі, море, хвалою, річчю, люди

^{Визначимо закінчення словозміною: рак[] — рак[и],  ліс[] — ліс[і], матір[] — матір’[ю], сестер[] — сестр[и], рот[] — рот[і], ворон[а] — ворон[], мор[ем] — мор[я], гілл[і] — гілл[я], ворон[і] — ворон[] , ворон[о] — ворон[а], батьк[а] — батьк[о], рот[а] — рот[], брат[ів] — брат[], рак[а] — рак[и], рівн[я] — рівн[і], світ[і] — світ[і], мор[е] — мор[я], хвал[ою] — хвал[а], річ[ю] — річ[], люд[и] — люд[ей].}

2) Прикметники, які мають таку будову слова:

корінь-закінчення	корінь-суфікс-закінчення
добрі	славні, розумнішої

Склали речення. Добрі друзі дорожчі за багатство. Славні козаки захищали рідну землю. Знання роблять людей розумнішими.

2� Підкреслили дієслова з префіксами, позначили префікси про-, роз-, по-.

Іменники: ворона, казочка, рак, хвала.

Прикметники: воронячий, казковий, раковий, хвалькуватий.

Дієслова: , , рачкувати, . 

^{Визначаємо префікси добором спільнокореневих слів: проворонити (ворона), розказувати (казати), похвалити (бо хвалити).}

3� Дібрали спільнокореневі слова інших частин мови.

Ніч — нічний, ночувати.	(що?, іменник) ніч — (який?, прикметник) нічний, (що робити?, дієслово) ночувати
Смішний — сміх, сміятися.	(який?, прикметник) смішний — (що?, іменник) сміх, (що робити?, дієслово) сміятися
Білити — білий, білок.	(що робити?, дієслово) білити — (який?, прикметник)  білий, (що?, іменник) білок
Дерево — дерев’яний, дерев’яніти.	(що?, іменник) дерево — (який?, прикметник) дерев’яний, (що робити?, дієслово) дерев’яніти

Вправа 262  Підкреслили спільнокореневі слова, надписали частину мови.

Переможцю вручили золоту (прикметник) медаль.

Не все то зо­лото (іменник), що блищить.

Сонце позолотило (дієслово)  дерев.

^{У слові верхівки основа верхівк-, закінчення –и (змінимо верхівка, верхівкою), корінь верх (підберемо спільнокореневі з чергуванням  приголосного звуку верх, верхів’я, вершина), іменникові суфікси –ів-, -к-.}

^{Визначаємо частини мови за питаннями: (яку?, прикметник) золоту; (що?, іменник) золото; (що зробило?, дієслово) позолотило.}

 

Вправа 263, 264 Байка «Снігир і Щиглик» Олени Пчілки

Дійові особи байки: птахи снігур і щиглик. Жвавий Щиглик глузував з бідного Снігирчика, бо той попався у сильце. Виділені слова є мораллю байки.

Схоже прислів'я: «Не насміхайся над кимсь, бо ж не знаєш, що тебе чекає».

 

Вправа 265

Тема, мораль, поділили байку на дві частини, дібрали заголовки… 

 

Вправа  266

1� Іменники в алфавітній послідовності:

джиґу­нець, козак, ніжка, сильце, сіточка, снігур, щиглик, щука.

Хто? Іменники-істоти (люди, тварини)	Що? Іменники-неістоти
щиглик, снігур, щука, козак, джиґу­нець	сильце, сіточка, ніжка

2� Завдання на вибір.

1) Іменники, які називають явища природи, підкреслили орфограми:

роса, град, снігопад, туман, гро­за.

Розібрали за будовою: 

^{У слові гроза основа гроз-, закінчення –а (грози, грозою), корінь гроз- (підберемо спільнокореневі  грозова).}

2) Іменники, які називають дії, підкреслили орфограми:

ходьба, малювання, боротьба, розмова, соління.

Розібрали за будовою: 

^{У слові розмова основа розмов-, закінчення –а (змінимо розмови, розмовою), корінь –мов- (підберемо спільнокореневі мова, мовити, розмовляти, мовний), префікс роз-.}

3) Іменники, які називають неістот, підкресли орфограми:

діжка, ходьба, вокзал, роса, малювання, град, боротьба, снігопад, поїзд, туман, черешня, розмова, гро­за, соління.

Розібрали за будовою: 

^{У слові поїзд основа поїзд, нульове закінчення (змінимо поїзда, поїздом), корінь –їзд (спільнокореневі їзда, заїзд, їздити, їздовий), префікс по-.}

^{Визначаємо орфограми: діжка (правопис дзвінкого приголосного звуку, бо діжечка), ходьба (бо ходити, знак м'якшення), вокзал (за орфографічним словником), роса, джміль (буквосполучення дж, знак м’якшення), малювання (подовжений приголосний звук), град (бо градом), боротьба (бо боротися, знак м'якшення), снігопад (бо снігопадом), поїзд (бо поїздом), туман, чере́шня (ненаголошений голосний звук за орфографічним словником), розмова (префікс роз-), гро­за, соління (подовжений приголосний звук).}

 

Завдання 267

1� Завдання на вибір.

1) Десять іменників-істот (люди, тварини):

мама, тато, птах, синиця, котик, змія, батьки, діти, продавець, спортсмен.

З двома словами склали речення.

У синьому небі летів птах. Котик Мурко став нашим домашнім улюбленцем.

^{Мама співала колискову немовляті. Мій тато працює будівельником. Узимку синиця летить ближче до людських осель. Продавець дав мені решту. Спортсмен готувався до змагань.}

2) Десять іменників-неістот (не люди, не тварини):

свято, добро, сторінки, будинок, стіл, місто, океан, роса, дощ, ранок.

З двома словами склали речення.

Шкільне свято розпочалося. Твори добро!

^{На сторінках книги були гарні малюнки. У місті побудували висотний будинок. На столі було дванадцять страв. Я люблю своє місто. Мій друг живе біля океану. На ранок випала срібна роса. Дощ періщив цілий день.}

2� Неістоти: намисто, небо, галявина, будинок, кущ, ліс, ялинка, нарцис, гніздо, мед. Істоти: хлопчик, кошеня, жабка, курча, лікар, тюлень, бабуся, бджола, ластівка.  

 

Вправа 268, 269 Гумореска «Найважча роль» Павло Глазовий

Настрій після читання вірша: веселий, збентежений. Мама вихваля­лася першою театральною роллю свого сина. Йому доручили у третій дії викотити бочку на сцену. На мою думку, у прямому значенні це могла бути найважча роль, а в переносному значенні вона свідчить про відсутність театрального хисту в маминого сина-актора.  

Тема, головна думка гуморески…

 

Вправа 270 Продовжили діалог.

^{— Слова додавання і віднімання — це дієслова.}

^{— А чому?}

^{— Та тому, що вони означають дію.}

^{— А я вважаю, що це – іменники.}

^{— Чому ти так вважаєш?}

— Щоб визначити частину мови, треба поставити до слова запитання. Попробуй до цих слів поставити запитання що? Перевір себе!

— Що? Додавання. Що? Віднімання. Ці слова є іменниками.

— Правильно. Уточню, що кожний іменник називає опредмечену дію.

   

Вправа 271

1� Утворили іменники від дієслів.

Навчати — (що?) навчання. Пам'ятати — (що?) пам'ять. Сміятися — (що?) сміх.

Доручити — (що?) доручення. Підписати — (що?) підпис. Полювати — (що?) полювання.

2� Склали речен­ня з іменниками, які називають дії.

Діти займаються конструюванням будинків. Хлопцям подобається гра з м’ячем. На уроці учень виконує вправу з письма. Оленка використовує комп’ютер для пошуку  інформації.

^{(Що?) конструювання — (що роблять?) конструюють; (що?) гра — (що роблять?) грають; (що?) письмо — (що робить?) пише; (що?) пошук — (що зробила?) пошукала.}

3� Спільнокореневі іменники до слова письмо:

письменник, письменниця, , писарчук, писаком, писанина.

^{У слові писар основа писар, нульове закінчення (змінимо писарем, писарі), корінь пис- (підберемо спільнокореневі писати, письмо, писемний, писак), суфікс –ар.}

 

Вправа 272 Підкреслили спільнокореневі слова, надписали частини мови.

— Я, напевне, дуже творчий (прикметник), —

каже Владик Олі. —

Мати кожен день торочить:

що ти витворив (дієслово) у школі?

Спільнокореневий іменник: , , 

^{У слові творець основа творець, нульове закінчення (змінимо творці, творцем), корінь твор- (підберемо спільнокореневі творити, творчість, творчий), суфікс –ець.}

^{У слові творчість основа творчість, нульове закінчення (змінимо творчістю, творчості), корінь твор- (підберемо спільнокореневі творити, творчість, творчий), суфікси –ч, -ість.}

^{У слові творіння основа творінн-, закінчення -я (змінимо творінні, творінням), корінь твор- (підберемо спільнокореневі творити, творчість, творчий), суфікс –інн-.}

 

Вправа 273, 274 Гумореска «Вовки» Степана Руданського

1� Настрій після читання вірша: веселий. Насправді за хлопцем гналася сіра мишка. Спільне  між вовком і мишею: тварини сірого кольору. Викликає сміх те, як перестрашений брат переплутав хижака вовка з маленькою мишею. У житті схожі ситуації бувають.

2� Вірш побудований у формі діалогу. Слова персонажів потрібно читати з різною інтонацією: одного брата пришвидшено, боязко, а іншого – впевнено, з деяким глузуванням.

 

Вправа 275

1� Тема, головна думка вірша-гуморески…

  

2� Прислів'я про вовків та інших тварин…

Про вовка промовка.	Появився той, про кого була мова.
Вовка ноги годують.	Лихий рятується втечею.
Вовчий апе­тит.	Сильний апетит.
Вовків боятися — в ліс не ходити.	Щоб мати успіх, треба сміливо братися за справу.

Вправа 276

1� До прикметників дібрали спільнокореневі імен­ники.

Сивий — (що?) сивина; малий — (що?) малеча; страшний — (що?) страх.

Швидкий — (що?) швидкість; чемний — (що?) чемність; дивний — (що?) диво.

2� Завдання на вибір.

1) У загадці про вовка підкреслили іменники.

Лиходій і забіяка,
Дуже схожий на собаку.
Він з’явився – ліс замовк…
Це лихий і лютий…

^{Іменники: (хто?) лиходій, (хто?) забіяка, (хто?) собака, (що?) ліс.}

2) sms-повідомлення хлопчикові про подолання страхів, підкреслили іменники.

Спочатку я прочитав про жаб. Потім навчився розрізняти зміїв і вужів. Так переборов свій страх. Перестав  боятися плазунів. І ти попробуй подолати свій страх!

^{Іменники: (хто?) жаби, (хто?) змії, (хто?) вужі, (що?) страх, (хто?) плазуни.}

 

Вправа 277 Записали в алфавітній послідовності, підкресли орфограми.

Назви рослин: бере́за, липа, троянда.

Шкільне приладдя: лінійка, олівець, пена́л.

Почуття: журба, здивува́ння, радість.  

^{Перевірка орфограм: бере́за (ненаголошений голосний звук, бо березень), олівець (знак м’якшення), пена́л (за орфографічним словником), здивування (подовжений приголосний звук), радість (знак м’якшення).} 

 

Вправа 278, 279 Вірш «І Тарасик працював» Микола Томенко

Тема, головна думка вірша…

1� У вірші йдеться про дітей. Вони збирали лікарські рослини. Діти збирали рослини з цілющими властивостями для того, щоб вони допомагали одужати при певних хворобах. Діти робили це зранку, поки нема спеки. Тарасик заліз на дерево, напевно, за молодим дубовим листям, яке збирають у середині літа.

2� Вірш: повчальний, гумористичний, цікавий, авторський, пізнавальний, жартівливий.

 

Вправа 280  Завдання на вибір.

1) На́зви лікарських рослин в алфавітній послідовності:

деревій, звіробій, материнка, м’ята, ромашка. 

2) Імена в алфавітній послідовності:

Боря, Клава, Маринка, Ната, Оля, Сергій, Тарасик, Толя, Шура.

 

Вправа 281 Правила вживання ве­ликої букви

Загальні назви рослин пишемо з малої букви: деревій, звіробій, материнка, м’ята, ромашка). Власні назви – імена людей – пишемо з великої букви: Боря, Клава, Маринка, Ната, Оля, Сергій, Тарасик, Толя, Шура.

2� Я люблю розглядати карту нашої Батьківщини — України. На ній позначені міста Київ, Харків, Одеса та інші. Через Україну протіка­ють великі річки Дніпро, Дністер, Південний Буг. На півдні її омивають Чорне та Азовське моря. Наша країна межує з Польщею, Румунією, Молдовою та іншими державами.

 

Вправа 282

1� Підкреслили влас­ні іменники.

Я люблю розглядати карту нашої Батьківщини — України.

На ній позначені міста Київ, Харків, Одеса та інші. Через Україну протіка­ють великі річки Дніпро, Дністер, Південний Буг. На півдні її омивають Чорне та Азовське моря. Наша країна межує з Польщею, Румунією, Молдовою та іншими державами.

2� Мар’яна Польова і Йосип Стецюк — друзі. Вони навчаються у третьому класі. Друзі часто бувають у шкільній бібліотеці. Бібліотекар Ігор Богданович порадив третьокласникам прочитати вірші Оксани Кротюк та оповідання Анатолія Григорука.

^{Перевірка орфограм: Мар’яна (пишемо апостроф), Польова (буквосполучення ьо у середині складу, бо По-льо-ва), Йосип (велика буква в імені), Стецюк (велика буква у прізвищі), навчаються (префікс з дієсловом пишемо разом, дієслово на –ться), третьому (бо тре-тьо-му), класі (мала буква у загальній назві), бувають (знак м’якшення), шкільній (знак м’якшення), Ігор Богданович (велика буква в імені, по батькові), третьокласникам (бо тре-тьо-кла-сни-кам), вірші (мала буква у загальній назві), Оксани Кротюк (велика буква в імені та прізвищі), оповідання (подовжений приголосний звук), Анатолія Григорука (велика буква в імені та прізвищі).}

3� Розібрали слова за будовою: , 

^{У слові друзі основа друз-, закінчення –і (змінимо друзями, друзях), корінь друзь- з чергуванням приголосного звуку (підберемо спільнокореневі друг, подружка, дружити).}

^{У слові шкільній основа шкільн-, закінчення –ій (змінимо шкільна, шкільних), корінь шкіль- з чергуванням голосного звуку (підберемо спільнокореневі школа, шкільництво, школяр, школярський), суфікс –н-.}

 

Вправа 283 Проєкт «Таємниці імені».

2� Написали, що означають ваші імена, якого вони похо­дження…

 

Завдання 284 

1� Підкреслили власні іменники.

Озеро, Світязь, папуга, кінь, Карпати, проспект, Хре­щатик, квітка, Грищук, ім'я, Говерла, гора, прізвище, художник, Сірко, Мурчик, , книга.

^{У слові авторка основа авторк-, закінчення –а (змінимо авторки, авторкою), корінь автор- (підберемо спільнокореневі автор, авторський), суфікс –к-.}

2�  Власні іменники: Франко, Валерій Сергійович, Петренко, Лунтик, Чернігів, Кеша, Україна, Світязь, Дніпро, Карпати. Загальні іменники: озеро, дерево, прізвище, горобчик, підручник, гора, вулиця, продавець, дерево, українець.  

 

Вправа 285, 286  Веселинки

Настрій після читання веселинок: веселий. Найсмішніша веселинка про собаку Бровка, який читає газети, і собаку Рябка, який про це розповідає.

 

Вправа 287

1� Виписали власні назви, дописали ще по дві.

Імена: Костик, Олежик, Славчик, Андрій, Софія.

Клички: Бровка, Рябко, Мурко, Ласка. 

Міста: Київ, Львів, Полтава, Ужгород, Рівне.

Країни: Франція, Англія, Польща.

Моря: Чорне, Азовське, Середземне.

2� Утворили прізвища від імен, позначили суфікси –ів-, -енк-, -юк-, -чук-.

Іван — Іванів, Іваненко, Іванюк, Іванчук.

Павло — Павлів, Павленко, Павлюк.

Роман — Романів, Романенко, Романюк, Романчук.

Степан — Степанів, Степаненко, Степанюк, Степанчук.

 

Вправа 288 Проєкт «Гордість України».

Актори/акторки	Богдан Ступка, Ада Роговцева, Ольга Сумська.
Художники/художниці	Іван Марчук, Катерина Білокур, Марія Примаченко
Спортсмени/спортсменки	Ольга Харлан, Дар’я Білодід, Андрій Шевченко.
Люди з інвалідністю	Яна Зінкевич, Даша Безкостна, Надія Сівак.
Співаки/співачки	Джамала, Тіна Кароль, Святослав Вакарчук.

Вправа 289 Склали речення з утвореними словосполученнями.

На ґанку кіт Сніжинка грівся на сонечку. На галявині паслася коза Ромашка. Смачне молоко дає корова Каштанка. У буді спав собака Джуллі.

 

Вправа 290, 291 Оповідання «Покинуте кошеня» Василя Сухомлинського

З оповідання дізналися про добру дівчинку Наталочку. Коше­ня випустили на вулицю і воно заблукало. Перехожі по-різному поставилися до тварини: співчували, насміхалися, але всі обминали. Зі всіх перехожих найдобрішою виявилась дівчинка Наталочка. Дівчинка учинила так: вона мовчки узяла на руки кошеня і пішла з ним  додому. З Наталочкою кошенятко почувалося захищеним. Зрозуміло, що в Наталочки добре серце, бо вона не залишилася байдужою до долі тваринки. Слід прочитати з почуттям вдячності й радості останні речення.

 

Вправа 292, 293

Ставлення перехожих до покинутого кошеняти	«Хто сумно хитає головою, хто міється, хто жалiє. Та всi проходять мимо»
Страх кошеняти	«Страшно стало кошенятковi. Притулилося воно до куща та й тремтить»
Відчуття кошенятка з Наталочкою	«Пригорнулось кошенятко до Наталочки. Замуркотiло. Радiє»

Тема, головна думка, написали продовження оповідання…

Інші завдання дивись тут...