© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Кравцова Н., Придаток О., Романова В."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 65 Квест
|
відро |
серп |
ножиці |
|
15 |
12 |
14 |
|
ВО |
СЕ |
НИ |
2� Восени́ (ненаголошений звук [е], [и] в корені слова перевіряємо за словником)
Вправа 66 Кластер
|
осінь |
|||||
|
погода |
птахи |
||||
|
дощ |
хмари |
холод |
голод |
прощання |
вирій |
Вправа 67, 68 Оповідання Василя Сухомлинського «Ластівки прощаються з рідним краєм»…
1. Багато років ластівки жили під стріхою однієї хати.
2. У хатині жили батько й мати, була в них дівчинка Оленка.
3. Улітку дівчинка любила дивитись, як ластівки годують пташенят, вкладаються спати.
4. За кілька днів до відлітання ластівки збиралися великою зграєю, сідали на телефонних дротах напроти двору й довго там сиділи.
5. Оленці дуже хотілося, щоб ластівки і з нею попрощалися.
Вправа 69, 70
Село, весло, крилаті, листок.
Перевірка орфограми ненаголошений голосний звук: село́ (бо в се́лах), весло́ (бо ве́сла), крила́ті (бо кри́ла), листо́к (бо ли́стя).
Вправа 71
Щоб зменшити кількість пилу, треба садити дерева, влітку поливати вулиці.
Забруднення повітря пилом — одна з причин утворення грязьових хмар — смогу. Він висить над великими містами. У наш час в усіх розвинутих країнах існують спеціальні системи для боротьби з пилом. Адже він завдає шкоди здоров'ю людей і навколишній природі.
Пояснення орфограм: забруднення (подовжений приголосний звук), грязьових (буквосполучення ьо, бо гря-зьо-вих), вели́кими (бо ве́лич), спеціа́льні (бо спец), систе́ми (за словником), здоров’ю (пишемо апостроф), приро́ді (за словником).
Вправа 72
Тепло і світло, обгородження допомогло кленочкові вирости міцним і здоровим.
З кленового гаю прилетіла на вітрильці насінинка. Край городу впала. Сховалася під бадилинку і до весни пролежала. Пригріло сонце. Пустила насінинка пагінчики. Один — до землі, другий — до сонця. Обгородили деревце тинком. Росте кленочок міцний та високий.
Пояснення орфограми ненаголошений звук [е], [и] в корені слова: клено́вого (бо клен), бадили́нку (бо бади́лля), весни́ (бо ве́сни), землі́ (бо зе́млі), деревце́ (бо де́рево, дере́в), тинко́м (бо тин), клено́чок (бо клен), висо́кий (бо вись)
Вправа 73
Крок 1. Перевіряємо префікси при-, за-, під-, підбираючи спільнокореневі слова: приїхав (бо їхав), зайшов (бо йшов), підберезник (бо береза).
Крок 2. Перевіряємо прийменник за допомогою вставлення допоміжних слів або питань: при (новій, чому?) школі, за (високим, чим?) деревом, під (похилою, чим?) березою, над (темним, чим?) лісом. Прийменники не вживаються з дієсловами.
Крок 3. Прийменники разом із закінченнями виражають відношення між словами.
Вправа 74 Утворили шість слів, у яких префікс співзвучний із прийменником
Удвох, вдень, нанизав, наднормовий, зробив, заварив,
передумова, прибув, підґрунтя, віднести, доїхав, беззвучний, міжгір’я, уперед, вранці, навис, надлишок, зробити, заварений, передбанник, прийшов, підріс, відніс, доїдав, доробив, безхмарний, між’ядерне
Вправа 75
Сонце 
за ліс. Мирон на лузі 
багато трави. Від берега 
новий теплохід. Орися швидко 
до фінішу. Сонячний зайчик 
по партах.
Прийменник не вживається з дієсловом, тому перевірка префікса: зайшло (бо йшло), накосив (бо косив), відплив (бо плив), добігла (бо бігла), побіг (бо біг).
Перевірка прийменника: за (темний, що?) ліс, на (широкому, чому?) лузі, від (протилежного, чого?) берега, до (бажаного, чого?) фінішу, по (шкільних, чому?) партах.
Вправа 76 Підкреслили прийменник і позначили префікс
Ми 
до школи. Христина 
кульку в руку. Дівчата 
човен від берега. Діти швидко 
з гори.
Прийменник не вживається з дієсловом, тому перевірка префікса: доїхали (бо їхали), вхопила (бо схопила), відштовхнули (бо штовхнули), збігли (бо бігли)
Перевірка прийменника: до (нашої, чого?) школи, в (маленьку, що?) руку, від (протилежного, чого?) берега, з (крутої, чого?) гори.
Вправа 77 Завдання на вибір
1) Позначили префікс роз-:
, 
, 
, 
, 
, розповідь, розкидати, розруха.
2) Склали словосполучення із прийменниками і підкреслили прийменники:
доїхав до школи, записався в гурток, написав на папері, утримав у руці, заховався за дерево,
прибудова при школі, живу біля школи, відчалив від берега, відро для води, надбудова над магазином, з’їхав із гірки, з рідною сестрою, перед спортивним майданчиком, лежав під навісом, між двома містами, зима без снігу.
Вправа 78
Пишемо апостроф: в'їхати, під'їхати, з'їхати, роз'яснити, з'юрбитися, об'єднувати.
Не пишемо апостроф: приїхати, заїхати, поїхати, наїхати.
Вправа 79 Утворили слова з апострофом після префікса, який закінчується твердим приголосним звуком, в-, під-, від-, об-, з-
Об’ява, з’ява;
об’явитися, з’явитися;
в’їхати, під’їхати, від’їхати, об’їхати, з’їхати;
від’єднати, об’єднати, з’єднати;
з’юрмитися.
Вправа 80 Завдання на вибір
1) Позначили корінь у словах з апострофом в корені:
, 
, 
, 
, 
, 
, 
.
2) Позначили префікс у словах з апострофом після префікса:
, 
, 
, 
, 
.
Перевірка префікса підбором спільнокореневого слова: з'явитися (бо появитися), п'ятнадцять, об'єднання (бо єднати), в'язати, в'їхати (бо їхати), роз'єднати (бо єднати), в'юн, з'ясувати, здоров'я, пам'ятник, з'юрмився (бо юрмився), пір'їна.
Вправа 81
3� Пояснили орфограми:
пишемо велику букву — Денисом (власне ім’я), Галиною (власне ім’я), Хортицю (назва острова);
пишемо апостроф — під’їхали, з’юрмилися, з’їздити, об’їхавши, з’їхавши, але не пишемо апостроф — зійшли.
4� Списали абзац на вибір
|
Зачин |
Уранці ми з Денисом та Галиною під'їхали на автобусі до школи. Біля дошки оголошень з’юрмилися учні. Усіх охочих запрошували з’їздити на Хортицю. |
|
Основна частина |
І от ми, об’їхавши Дніпрові пороги, зійшли на землю. Як тут було цікаво! Козацькі курені, церква, площа зібрань. А головне — справжні козаки верхи на конях! Дужі, спритні, умілі! |
|
Кінцівка |
З’ївши козацького кулешу, втомлені, але задоволені, ми повернулися додому. |
Вправа 82
Спі-ву-ча, ні-жна мо-ва у лу-го-во-ї каз-ки. Ле-тять до не-ї пта-хи, мов до зем-но-ї ла-ски. З'я-ви-лась ле-ле-чи-ха, а з не-ю — ле-лі-ді-ти. Во-ни гу-ля-ють в лу-зі і в каз-ці хо-чуть жи-ти.
2� Після префікса, що закінчується твердим приголосним звуком, пишемо апостроф: з’явились.
3� За допомогою префіксів утворили нові слова
Летять — влетять, налетять, долетять, надлетять, злетять, залетять, перелетять, прилетять, підлетять, відлетять, долетять, надлетять, прилетять, полетять.
Гуляють — нагуляють, догуляють, загуляють, відгуляють, догуляють, погуляють.
Жити — нажити, дожити, зжити, ізжити, зажити, пережити, віджити, дожити, прижити, пожити.
Вправа 83 Позначили префікси пре-, при-:
, 
, 
, 
.
Перевірка префікса пре-: премудрий (бо дуже мудрий), превисокий (бо дуже високий).
Префікс при- пишемо в дієсловах на позначення наближення, приєднання, частковість дій: прибіг, прилетів.
Вправа 84 Утворили словосполучення та слова з префіксом пре-
Дуже веселий — превеселий. Дуже солодкий — пресолодкий. Дуже гарний — прегарний. Дуже добрий — предобрий. Дуже щедрий — прещедрий. Дуже багатий — пребагатий. Дуже великий — превеликий. Дуже милий — премилий.
Вправа 85 Завдання на вибір
1) Пребагато загадок про себе приховують змії.
Наприклад, у них немає вух. Однак вони пречудово чують. Носа у них теж немає. Проте вони пречітко уміють уловлювати запахи. Очі змій прикриті цілком прозорими повіками. Вони прикріплені до краю очниці, як скельце до дужки окулярів!
А скільки ще невідомих зміїних таємниць чекають на відкриття!
Перевірка орфограм: пребагато (бо дуже багато), приховують (бо ховають, недовершена дія), пречудово (бо дуже чудово), пречітко (бо дуже чітко), прикриті (бо закриті, недовершена дія), прикріплені (бо кріплення, недовершена дія), дужки (сумнівний дзвінкий приголосних звук, бо дужок), відкриття (подовжений приголосний звук)
2) Короткий текст про улюблену тварину, уживаючи якомога більше слів із префіксом пре-…
Вправа 86 Сполучення слів замінили одним словом із префіксом при- або пре-
Дуже мудро — премудро; дуже щиро — прещиро; поява птахів навесні — приліт; дуже мило — премило; дуже хитро — прехитро; посадка літака — приземлення; той, що розташований біля моря — прибережний; та, що розміщена біля будинку — прибудова; незначний мороз — приморозок; одержання або купівля чогось — прихід; синонім до слова прибуття — приїзд; дуже чудово — пречудово.
2� У знайдених словах позначили префікс:
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
.
Вправа 87
|
Пояснення |
|
|
Один скаже, другий прикаже. |
Не сваритися |
|
З віком розум приходить. |
Поважати старих людей |
|
Апетит з їдою прибуває. |
Мати бажання до роботи |
|
Робить, робить — та само собі і приказує. |
Слово не розходиться з ділом |
Префікс при- пишемо в дієсловах на позначення наближення, приєднання, частковість дій: прикаже, приходить, прибуває, приказує.
Вправа 88 Позначили зменшувані іменникові суфікси –к-, -очок-, -ок-
|
груша, гриб, буряк |
|
, 
, 
У слові грушка основа грушк- , закінчення –а (змінимо грушки, грушкою), корінь груш- (підберемо спільнокореневі груша, грушевий), суфікс –к-.
У слові грибочок основа грибочок- , нульове закінчення (змінимо грибочка, грибочком), корінь гриб- (підберемо спільнокореневі гриб, грибний), суфікс –очок-.
У слові бурячок основа бурячок- , нульове закінчення (змінимо бурячка, бурячком), корінь буряк- з чергуванням приголосного звуку (підберемо спільнокореневі буряковий, буряк, бурячковий), суфікс –ок-.
Вправа 89 Завдання на вибір
1) позначили зменшуваний (пестливий) суфікс -еньк-
Гарна — 
, весела — 
, біле — 
, смачні — 
, чисте — 
, ніжно — 
.
2) позначили згрубілий суфікс –ищ-
Ліс — 
, вус — 
, рот — 
, лапа — 
, мороз — 
, голос — 
.
Вправа 90 Позначили суфікси –еньк-, -к-, -ц-, -ець-, -ик-, -ятк-
надумала склеїти 
із сірого пір'я. Ось і 
готовий — 
, з 
, з очима, як макові 
. Посадила на підвіконні.
У слові маленька основа маленьк-, закінчення –а (змінимо маленької, маленькою), корінь мал- (підберемо спільнокореневі мала, малеча, мало), суфікс –еньк-.
У слові Оленка основа Оленк-, закінчення –а (змінимо Оленки, Оленкою), корінь Олен- (підберемо спільнокореневі Олена, Оленочка), суфікс –к-.
У слові горобця основа горобц-, закінчення –я (змінимо горобцю, горобцем), корінь гороб- (підберемо спільнокореневі горобчик, гороб’ячий), суфікс –ц-.
У слові горобець основа горобець-, нульове закінчення (змінимо горобця, горобцем), корінь гороб- (підберемо спільнокореневі гороб’ячий, горобчиха, горобчик), суфікс –ець-.
У слові сіренький основа сіреньк-, закінчення –ий (змінимо сіренької, сіренькою), корінь сір- (підберемо спільнокореневі сірий, сіріти, сірість), суфікс –еньк-.
У слові тоненьким основа тоненьк-, закінчення –им (змінимо тоненької, тоненькою), корінь тон- (підберемо спільнокореневі тонко, тонкий, тонюсінький), суфікс –еньк-.
У слові дзьобиком основа дзьобик-, закінчення –ом (змінимо дзьобика, дзьобик), корінь дзьоб- (підберемо спільнокореневі дзьоб, дзьобатий), суфікс –ик-.
У слові зернятка основа зернятк-, закінчення –а (змінимо зернятко, зернятком), корінь зерн- (підберемо спільнокореневі зерно, зерновий), суфікс –ятк-.
Вправа 91 Позначили суфікси -еньк-, -к-, -ечк-, -івн-, -ц-
Мі-ся-чень-ко за-че-пив-ся за вер-ше-чок хма-ри. Ні-чка тем-на за-гад-ко-во у-зя-лась за ча-ри. Із мі-ше-чка ча-рів-ни-ці по-си-па-лись зо-рі. Та-кі чи-сті, мов дже-рель-це, я-сні і про-зо-рі. Рі-че-чко-ю по-ли-ла-ся фар-ба чор-на всю-ди. Спить спо-кій-но все нав-ко-ло: і при-ро-да, й лю-ди.
, 
, 
, 
, 
.
У слові місяченько основа місяченьк-, закінчення –о (змінимо місяченька, місяченьку), корінь місяц- з чергуванням приголосного звуку (підберемо спільнокореневі місяць, місячний, помісячно), суфікс –еньк-.
У слові нічка основа нічк-, закінчення –а (змінимо нічки, нічкою), корінь ніч- (підберемо спільнокореневі ніч, нічний, ніченька), суфікс –к-.
У слові мішечка основа мішечк-, закінчення –а (змінимо мішечку, мішечком), корінь міш- (підберемо спільнокореневі мішок, мішковина, мало), суфікс –ечк-.
У слові джерельце основа джерельц-, закінчення –е (змінимо джерельця, джерельцем), корінь джерел- (підберемо спільнокореневі джерело, джерельна), суфікс –ц-.
У слові річечкою основа річечк-, закінчення –ою (змінимо річечки, річечці), корінь річк- (підберемо спільнокореневі річенька, річка, річковий, межиріччя), суфікси –ечк-.
Вправа 92 Ребус
О сік Н (кінь)ні ОСІННІ лупа Х дощ і ПАХОЩІ
Вправа 93 Завдання на вибір
1) Придумали казку, яку розповів Кирилко про осінь…
2) Казка «Пригоди каштанчика», яка нагадує казку «Колобок»…
Вправа 94 Ребус
(торт)трот олень й б(у)с ТРОЛЕЙБУС
3� Розібрали за будовою нові слова зі суфіксами -н-, -ник-
Тролейбус — тролейбусн[ий], тролейбусник[]
Вправа 95
|
Наче бабка, вертоліт не лишає в небі слід, легко угорі кружляє, все гуде і не змовкає. |
Човен підводний в морській глибині ліг, наче диво-рибина, на дні. Потім свої двигуни увімкнув, риб налякав та й удалеч майнув. |
2� Пояснення орфограм
сумнівний приголосний звук бабка (бо бабок), слід (бо слідом), легко (бо легенько), ліг (бо лягати), риб (бо риби);
прислівник пишемо разом: угорі (де?, прислівник);
ненаголошені звуки [е], [и]: глиби́ні (бо вглиб), риби́на (бо ри́ба);
прийменник пишемо окремо: на (глибокому, чому?) дні.
Вправа 96 Ребус
дерево ложка волошка ДЕРЖАВА
2� Значення слова шукаємо в тлумачному словникові, походження слова шукаємо в етимологічному словникові.
Держава – це багатозначне слово.
Вправа 97 Склали кластер іменник
|
істота |
неістота |
загальна назва |
власна назва |
||
|
чоловічий жіночий середній |
однина множина |
питання хто? |
питання що? |
пишемо з малої букви |
пишемо з великої букви |
Вправа 98
На-зва дер-жа-ви У-кра-ї-на впер-ше зга-ду-є-ться в 1187 ро-ці в І-па-ті-їв-сько-му лі-то-пи-сі. Те-ри-то-рі-я У-кра-ї-ни зай-ма-є пло-щу близь-ко 603 тис. ква-дра-тних кі-ло-ме-трів. Край-нім схі-дним пун-ктом є се-ли-ще місь-ко-го ти-пу Мі-ле-ве Лу-ган-сько-ї о-бла-сті. А край-нім за-хі-дним пун-ктом — мі-сто Чоп За-кар-па-тсько-ї о-бла-сті. Край-ня пів-ніч-на то-чка дер-жа-ви — се-ло Му-рав'-ї Чер-ні-гів-сько-ї о-бла-сті, а пів-де-нна — мис Са-рич у Кри-му.
2� Загальні назви пишемо з малої букви: назва, держави, році, літописі, територія, площу, кілометрів, пунктом, селище, типу, області, місто, точка, держави, село, мис, центр, села, району; столиця, річка, ім’я.
Власні назви пишемо з великої букви: Україна, Іпатіївському, України, Мілеве, Луганської, Чоп, Закарпатської, Мірав’ї, Чернігівської, Сарич, Криму, Мар’янівка, Полянського, Черкаської; Київ, Дніпро, Кий.
Вправа 99 Завдання на вибір
1) Знайшли чотири речення з іменниками — назвами істот (людей, тварин), підкреслили назви істот
Солодко виспавшись, появилась жовтогруда куничка. Хлопці стоять осторонь. Забажалося мені допомогти тетерукам. Виліз і про яструба вже не думаю.
2) Знайшли чотири речення з іменниками — назвами неістот, підкреслили назви неістот
За вікном вирувала віхола. Тонке скло деренчало і пускало вогкі патьоки. Вечір був похмурий, але морозний. Падав тихий сніжок.
Серед частин мови визначаємо іменник за питанням: (хто?) куничка, (хто?) хлопці, (кому?) тетерукам, (кого?) яструба, (за чим?) вікном, (що?) віхола, (що?) скло, (що?) патьоки, (що?) вечір, (що?) сніжок.