© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Кравцова Н., Придаток О., Романова В."
Вправа 269
Мільйон, трамвай, океан, життєрадісний, кілометр, восени, гардероб, дисципліна.
2� Дієслово.
Вправа 270
Якось Вільям Бейті зробив (що зробив?) цікаве відкриття. Він дослідив (що зробив?), що в життєрадісної людини краще працюють (що роблять?) внутрішні органи. До того ж оптимісти зазвичай виконують (що роблять?) роботу набагато краще, ніж песимісти. Отже, скиглієм бути (що робити?) невигідно.
Дієслова за алфавітом (абеткова послідовність): бути, виконують, дослідив, зробив, працюють.
Вправа 271 Кластер «Дієслово»
Вправа 272
2� Після дієслова вказали питання: гадаєш (що робиш?), чекає (що робить?), літатимуть (що робитимуть?), плаватимуть (що робитимуть?), бігатимуть (що робитимуть?), станеться (що зробить?), залишиться (що робить?), зміниться (що зробить?), уявляєш (що робиш?), подумати (що зробити?), вирушати (що робити?), з'явиться (що зробить?), усміхнеться (що зробить?), запитає (що зробить?), спав (що робив?), спала (що робила?), домчить (що зробить?), побажає (що зробить?).
3� Склали загадку про транспорт майбутнього, використовуючи лише дієслова та питання до них.
Чекаєш (що робиш?), підлетів (що зробив?), усміхнувся (що зробив?), побажав (що зробив?), полетів (що зробив?), домчав (що зробив?).
Вправа 273
Дощ застукав (що зробив?) у шибку тролейбуса:
— Ой впустіть (що зробіть?), підвезіть (що зробіть?), бо замерзну (що зроблю?) сам!
— А водій:
— Не пущу (що зроблю?) без квитка!
І втіка (що робить?) від дощу,
і втіка... (що зробить?)
Вправа 274
1� Винахідники і їхні винаходи…
Виписали дієслова, де можливо визначили час, особу, де неможливо – підкреслили:
створив (мин. ч., ч. р.), розрізняти, допомагати, не можуть (теп. ч., 3 ос. мн.), озвучувати, розпізнає (теп. ч., 3 ос. одн.), стежить (теп. ч., 3 ос. одн.), передає (теп. ч., 3 ос. одн.).
Створив (що він/винахідник зробив?, мин. ч., ч. р.), розрізняти (що робити?), допомагати (що робити?), можуть (що вони роблять?, теп. ч., 3 ос. мн.), озвучувати (що робити?), розпізнає (що він/пристрій робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), стежить (що він/пристрій робить?, теп. ч., 3 ос. одн.), передає (що він/пристрій робить?, теп. ч., 3 ос. одн.).
Неозначена форма дієслова — це початкова форма дієслова.
Вправа 275
|
Початкова слова дієслова |
Дієслова в іншій формі |
Не дієслова |
|
чергувати (що робити?) слухати (що робити?) дивитись (що робити?) ліпити (що робити?) танцювати (що робити?) пишатись (що робити?) читати (що робити?) вечеряти (що робити?) |
відповів (що зробив?, мин. ч.) загартовується (що робить?, теп. ч.) кружляли (що робили?, мин. ч.) росте (що робить?, теп. ч.) порвалось (що зробило?, мин. ч.) мерзне (що робить?, теп. ч.) закрила (що зробила?, мин. ч.) купаюсь (що роблю?, теп. ч.) |
десять (скільки?, числівник) заметіль (що?, іменник) сніговик (що?, іменник) блискучі (які?, прикметник) голосно (як?, прислівник) старанна (яка?, прикметник) широка (яка?, прикметник) крига (що?, іменник) |
Вправа 276 Прислів'я
Спершу треба розсудити, а тоді — робити. Руйнувати легше, ніж будувати, говорити легше, ніж працювати. Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.
2� Завдання на вибір.
1) Дієслова в неозначеній формі і питання, на які вони відповідають.
розсудити (що зробити?), робити (що робити?), руйнувати (що робити?), будувати (що робити?), говорити (що робити?), працювати (що робити?), проковтнути (що зробити?), промовити (що зробити?).
2) Пари дієслів-антонімів в неозначеній формі: руйнувати — будувати, проковтнути — промовити.
Вправа 277
1� Фраза «Ластівка знаходить своє гніздо, а людина — вихід із ситуації, що склалася» відображає головну думку тексту, у якому йдеться про метод переробки пластикових відходів, які забруднюють довкілля.
2� Пари дієслів та неозначена (початкова) форма.
Задумувався — задумуватися, можуть — могти, приносити, розкладаються — розкладатися, презентувала — презентувати, знайшла — знайти, перетравлюють — перетравлювати, полягає — полягати, завантажують — завантажувати, перебувають — перебувати, з'їдають — з’їдати, утилізують — утилізувати, перемогла — перемогти, продовжує — продовжувати, займатися.
Задумувався (що робив?) — задумуватися (що робити?), можуть (що роблять?) — могти (що робити?), приносити (що робити?), розкладаються (що роблять?) — розкладатися (що робити?), презентувала (що робила?) — презентувати (що робити?), знайшла (що зробила?) — знайти (що зробити?), перетравлюють (що роблять?) — перетравлювати (що робити?), полягає (що робить?) — полягати (що робити?), завантажують (що роблять?) — завантажувати (що робити?), перебувають (що роблять?) — перебувати (що робити?), з'їдають (що роблять?) — з’їдати (що робити?), утилізують (що роблять?) — утилізувати (що робити?), перемогла (що зробила?) — перемогти (що робити?), продовжує (що робить?) — продовжувати (що робити?), займатися (що робити?).
Вправа 278
1� Фразеологізм «ловити момент» — використовувати слушну нагоду, не пропускати жодної можливості, не марнувати часу, намагатися використовувати його найефективніше.
2� До дієслів дібрали неозначену форму, записали парами.
Відгукувався — відгукуватися, вважають — вважати, лови — ловити, походить — походити, означає — означати, використовуй — використовувати, пропускай — пропускати, марнуй — марнувати, намагайся — намагатися, використовувати.
Відгукувався (що робив?) — відгукуватися (що робити?), вважають (що роблять?) — вважати (що робити?), лови (що роби?) — ловити (що робити?), походить (що робить?) — походити (що робити?), означає (що робить?) — означати (що робити?), використовуй (що роби?) — використовувати (що робити?), пропускай (що роби?) — пропускати (що робити?), марнуй (що роби?) — марнувати (що робити?), намагайся (що зроби?) — намагатися (що зробити?), використовувати (що робити?).
Вправа 279
До дієслів ставимо різні питання: плаває (що робить?) — плавають (що роблять?), дихає (що робить?) — дихають (що роблять?).
2� Записали речення про число дієслів.
Дієслово, вжите в однині, називає дію одного предмета.
Дієслово, вжите в множині, називає дії багатьох предметів.
Вправа 280
Написали, що сталося би з мешканцями річки, якби вона не вкривалася взимку кригою…
2� Списали абзац на вибір, над кожним дієсловом указали число.
|
Вам цікаво, як живуть (мн.) риби взимку? Адже вони не літають (мн.) до теплого моря. А взимку, здається, найнезатишніше місце — це глибини ставків та річок. Там, як ми всі знаємо (мн.), мокро і холодно. А то й узагалі твердо. Тобто вода перетворюється (одн.) на кригу. |
|
Насправді рибі під водою не мокро. Та й замерзнути вона не боїться (одн.), бо не надто мілкі річки і ставки не замерзають (мн.) до дна. Тож під кригою риби живуть (мн.) своїм риб'ячим життям. |
|
Число дієслова легко визначити за допомогою особового займенника. Вам цікаво, як живуть (що риби/вони роблять?, мн.) риби взимку? Адже вони не літають (що вони роблять?, мн.) до теплого моря. А взимку, здається, найнезатишніше місце — це глибини ставків та річок. Там, як ми всі знаємо (що ми робимо?, мн.), мокро і холодно. А то й узагалі твердо. Тобто вода перетворюється (що вода/вона робить?, одн.) на кригу. Насправді рибі під водою не мокро. Та й замерзнути вона не боїться (що вона робить?, одн.), бо не надто мілкі річки і ставки не замерзають (що ставки/вони роблять?, мн.) до дна. Тож під кригою риби живуть (що риби/вони роблять?, мн.) своїм риб'ячим життям. Здається (зворотне дієслово), замерзнути (неозначена форма). |
2� Пояснення орфограми: живу́ть (ненаголошений голосний [и], бо жи́ти), не літають (не з дієсловом пишемо окремо), глиби́ни (бо вглиб), не боїться (не з дієсловом), замерза́ють (бо ме́рзне), живу́ть (бо жи́ти), риб'ячим (апостроф), життям (подовжений приголосний звук).
Завдання 281 До іменників дібрали спільнокореневі дієслова у формі однини та множини.
Галас — галасую, галасуємо. Біг — бігаю, бігаємо. Плавання — плаваю, плаваємо. Бачення — бачу, бачимо. Турбота — турбуюсь, турбуємося. Стрибок — стрибаю, стрибаємо. Сторож — сторожую, сторожуємо.
(Вони) галасують, бігають, плавають, бачать, турбуються, стрибають, сторожують.
Завдання 282
Незвичні риби: риба-крапля, морський дракон, риба-меч.
2, 3� Указали число дієслова.
|
Деякі риби на зиму... впадають (мн.) у сплячку! Ну просто як ведмеді! У них навіть такі собі барлоги є. Називають (мн.) їх зимувальними ямами. |
|
Теплолюбні риби, такі як короп, карась, лин, ще в жовтні-листопаді збираються (мн.) в зимувальних ямах у величезні зграї і стають (мн.) нерухомими. До кінця лютого риби там майже не рухаються (мн.) і ледве дихають (мн.). Так краще зберігати тепло. |
Деякі риби на зиму... впадають (що риби/вони роблять?, мн.) у сплячку! Ну просто як ведмеді! У них навіть такі собі барлоги є. Називають (що вони роблять?, мн.) їх зимувальними ямами. Теплолюбні риби, такі як короп, карась, лин, ще в жовтні-листопаді збираються (що риби/вони роблять?, мн.) в зимувальних ямах у величезні зграї і стають (що риби/вони роблять?, мн.) нерухомими. До кінця лютого риби там майже не рухаються (що риби/вони роблять?, мн.) і ледве дихають (що риби/вони роблять?, мн.). Так краще зберігати (що робити, неозначена форма дієслова) тепло.
Пояснення орфограм про ненаголошений голосний звук: ведме́ді (за орфографічним словником), зимува́льними (бо взи́мку), теплолю́бні (бо те́пло), листопа́ді (бо ли́стя), зимува́льних (бо взи́мку), величе́зні (бо ве́лич), зберіга́ти (бо бе́режно).
Вправа 283 «Квест»
|
тролейбус 1, 5 |
перець 1, 2, 3 |
|
ТЕ |
ПЕР |
2� Синонім, який однаково читається з двох сторін: зараз.
Вправа 284
Дієслова минулого часу (дія відбулася): йшов, закривала, сяяв.
Йшов (що робив?), закривала (що робила?), сяяв (що робив?).
Дієслова теперішнього часу (дія відбувається в момент мовлення): йде, закриває, сяє.
Йде (що робить?), закриває (що робить?), сяє (що робить?).
Дієслова майбутнього часу (дія має відбутися): йтиме, закриватиме, сяятиме.
Йтиме (що робитиме?), закриватиме (що робитиме?), сяятиме (що робитиме?).
Вправа 285
Написали, чого вчить казка «Дуб-пастух» Василя Сухомлинського… Тема і головна думка…
2� Виписали дванадцять дієслів та вказали час дієслова
Стоїть (теп. ч.), споглядає (теп. ч.), ростуть (теп. ч.), налетіла (мин. ч.), вдарила (мин. ч.), обгоріла (мин. ч.), засумував (мин. ч.), буде (майб. ч.), загинув (мин. ч.), зазеленіли (мин. ч.), горіли (мин. ч.), була (мин. ч.), летіли (мин. ч.), сіли (мин. ч.), помостили (мин. ч.), радіє (теп. ч.).
Стоїть (що робить?, теп. ч.), споглядає (що робить?, теп. ч.), ростуть (що роблять?, теп. ч.), налетіла (що зробила?, мин. ч.), вдарила (що зробила?, мин. ч.), обгоріла (що зробила?, мин. ч.), засумував (що зробив?, мин. ч.), буде (що зробить?, майб. ч.), загинув (що зробив?, мин. ч.), зазеленіли (що зробили?, мин. ч.), горіли (що робили?, мин. ч.), була (що робила?, мин. ч.), летіли (що робили?, мин. ч.), сіли (що зробили?, мин. ч.), помостили (що зробили?, мин. ч.), радіє (що робить?, теп. ч.).
Вправа 286
На блакитному небі з'явилися сірі хмаринки. Вони закрили сонечко. Потемніло. Полив дощ. Усе навколо ожило. Ось квіточки підняли свої красиві голівки. Дерева вдячно затріпотіли листочками. Невдовзі з'явилося на небі сонечко. Всі з нетерпінням чекали на нього.
Вправа 287
|
Відгадка |
|
|
Кінь сталевий вівса не просить, але оре і косить. |
Трактор |
|
Народився із землі, зарум'янивсь на вогні і з'явився на столі до борщу тобі й мені. |
Хліб |
|
Летить коник, басує, полем-долом пустує, ніхто його не впіймає і ніхто не загнуздає. |
Вітер |
2� Завдання на вибір
1) Кінь сталевий вівса не просить (теп. ч.), але оре (теп. ч.) і косить (теп. ч.). Народився (мин. ч.) із землі, зарум'янивсь (мин. ч.) на вогні і з'явився (мин. ч.) на столі до борщу тобі й мені. Летить (теп. ч.) коник, басує (теп. ч.), полем-долом пустує (теп. ч.), ніхто його не впіймає (майб. ч.)і ніхто не загнуздає (майб. ч.).
2) Просить (теп. ч.), оре (теп. ч.), косить (теп. ч.), народився (мин. ч.), зарум'янивсь (мин. ч.), з'явився (мин. ч.), летить (теп. ч.), басує (теп. ч.), пустує (теп. ч.), впіймає (майб. ч.), загнуздає (майб. ч.)
Просить (що робить?, теп. ч.), оре (що робить?, теп. ч.), косить (що робить?, теп. ч.), народився (що зробив?, мин. ч.), зарум'янивсь (що зробив?, мин. ч.), з'явився (що зробив?, мин. ч.), летить (що робить?, теп. ч.), басує (що робить?, теп. ч.), пустує (що робить?, теп. ч.), впіймає (що зробить?, майб. ч.), загнуздає (що зробить?, майб. ч.)
Вправа 288
1� Спільнота.
Вправа 289
1� На мою думку, у стосунках між поросятами неприпустимим є ображати когось тільки тому, що він не схожий на інших.
2� На мою думку, свині та кабани перестануть знущатися з кмітливого Чепурунчика, бо вони зрозуміли, що кабанчика недаремно так називають.
3� На мою думку, цю групу свиней і кабанів не можна назвати спільнотою. Вони неприхильно ставляться до кабанчика, який є чепурунчиком, бо той відрізняється від них самих. Усі вони не об’єднані спільними умовами життя, метою, інтересами.
Вправа 290
Я гадаю, що мій клас можна назвати спільнотою тому, що ми об’єднані шкільним життям, спільним навчанням та відпочинком, інтересами та справами класу. Отже, ми спільнота нашого класу або однокласники.
Вправа 291 Дієвідміна дієслова
Особу та число дієслова визначаємо за допомогою питання, у якому буде займенник.
Вправа 292
|
-уть, -ють |
-ать, -ять |
|
пливемо — пливуть пишемо — пишуть читаємо — читають загадуємо — загадують бігатимемо — бігатимуть |
закінчимо — закінчать одержимо — одержать спимо — сплять промовчимо — промовчать біжимо — біжать |
Вправа 293
Чи чули (що ви робили?, мин. ч.) ви, що є (що вона/зірка робить?, теп. ч.) зірка, яку ми бачимо (що ми робимо?, теп. ч.) тільки вдень? Що ж це за зоря, яка не блякне (що вона/зоря робить?, теп. ч.) в променях нашого світила? Не шукайте (що ви робіть?, майб. ч.) її очима. Бо ця зірка — саме Сонце, наше Сонце!
Астрономи, які знаються (що вони/астрономи роблять?, теп. ч.) на планетах і зірках, називають (що вони/астрономи роблять?, теп. ч.) його — «денна зірка».
2� У дієсловах теперішнього часу позначили закінчення, вказали особу дієслова, число дієслова.
Бач[имо] — 1 ос. мн., блякн[е] — 3 ос. одн., зна[ють]ся — 3 ос. мн., назива[ють] — 3 ос. мн.
Вправа 294 Позначили закінчення.
Малювати — малю[ють] (3 ос. мн.), малю[єш] (2 ос. одн.), малю[єте] (2 ос. мн.).
Бачити — бач[ать] (3 ос. мн.), бач[иш] (2 ос. одн.), бач[ите] (2 ос. мн.).
Зберігати — зберіга[ють] (3 ос. мн.), зберіга[єш] (2 ос. одн.), зберіга[єте] (2 ос. мн.).
Спостерігати — спостеріга[ють] (3 ос. мн.), спостеріга[єш] (2 ос. одн.), спостеріга[єте] (2 ос. мн.).
Відкривати — відкрива[ють] (3 ос. мн.), відкрива[єш] (2 ос. одн.), відкрива[єте] (2 ос. мн.).
Виявляти — виявля[ють] (3 ос. мн.), виявля[єш] (2 ос. одн.), виявля[єте] (2 ос. мн.).
Вивчати — вивча[ють] (3 ос. мн.), вивча[єш] (2 ос. одн.), вивча[єте] (2 ос. мн.).
Вправа 295 Позначили закінчення.
Ти танцю[єш], шелест[иш], гра[єш], пиш[еш], біга[єш], роб[иш].
Ви танцю[єте], шелест[ите], гра[єте], пиш[ете], біга[єте], роб[ите].
Вони танцю[ють], шелест[ять], гра[ють], пиш[уть], біга[ють], робл[ять].
Вправа 296, 297
У дієсловах майбутнього часу, які виражені двома словами, відмінюється допоміжне слово бути: буд[у] малювати, буд[еш] малювати, буд[уть] малювати.
Вправа 298
Фразеологізми: байдики бити — лінуватися; брати ноги на плечі — втікати; літати у хмарах — мріяти; сушити собі голову — думати; задирати носа — зазнаватися; пекти раків — червоніти.
2� Лінуватися — лінуватиметеся (2 ос. мн.), будете лінуватися (2 ос. мн.), лінуватимуться (3 ос. мн.), будуть лінуватися (3 ос. мн.).
Втікати — втікатимете (2 ос. мн.), будете втікати (2 ос. мн.), втікатимуть (3 ос. мн.), будуть втікати (3 ос. мн.).
Мріяти — мріятимете (2 ос. мн.), будете мріяти (2 ос. мн.), мріятимуть (3 ос. мн.), будуть мріяти (3 ос. мн.).
Думати — думатимете (2 ос. мн.), будете думати (2 ос. мн.), думатимуть (3 ос. мн.), будуть думати (3 ос. мн.).
Зазнаватися — зазнаватиметеся (2 ос. мн.), будете зазнаватися (2 ос. мн.), зазнаватимуться (3 ос. мн.), будуть зазнаватися (3 ос. мн.).
Червоніти — червонітимете (2 ос. мн.), будете червоніти (2 ос. мн.), червонітимуть (3 ос. мн.), будуть червоніти (3 ос. мн.).
Вправа 299
2� Завдання на вибір
1) Матимеш — матимуть, дбатимете — дбатимуть, шепочеш — шепочуть, скачете — скачуть, оберігатимеш — оберігатимуть, садитимете — садитимуть, напишеш — напишуть, намалюєш — намалюють.
Матимеш (що ти робитимеш?) — матимуть (що вони робитимуть?), дбатимете (що ви робитимете?) — дбатимуть (що вони робитимуть?), шепочеш (що ти робиш?) — шепочуть (що вони робитимуть?), скачете (що ви робите?) — скачуть (що вони роблять?), оберігатимеш (що ти робитимеш?) — оберігатимуть (що вони робитимуть?), садитимете (що ви робитимете?) — садитимуть (що вони робитимуть?), напишеш (що ти зробиш?) — напишуть (що вони зроблять?), намалюєш (що ти зробиш?) — намалюють (що вони зроблять?).
2) Склали жартівливе речення, уживаючи якомога більше дієслів майбутнього часу в 2-й особі однини чи множини.
Якщо навесні ти садитимеш, влітку дбатимеш і оберігатимеш урожай, тоді восени матимеш плоди своєї праці.
Вправа 299
Написали, яку користь приносить читання книг…
2� Пізнаватимеш — пізнаватимуть. Збільшуватиметься — збільшуватимуться. Шукатимеш — шукатимуть. Спонукатиме — спонукатимуть. Зіставлятимеш — зіставлятимуть.
Пізнаватимеш (що ти робитимеш?) — пізнаватимуть (що вони робитимуть?). Збільшуватиметься (що він/запас робитиме?) — збільшуватимуться (що вони робитимуть?). Шукатимеш (що ти робитимеш?) — шукатимуть (що вони робитимуть?). Спонукатиме (що воно/читання робитиме?) — спонукатимуть (що вони робитимуть?). Зіставлятимеш (що ти робитимеш?) — зіставлятимуть (що вони робитимуть?).
Вправа 300
Дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині – за родами.
Вправа 301 Скоромовки
Підкреслили дієслова в минулому часі, вказали час і в однині рід дієслова.
|
Кружляло (одн., с. р.), дзижчало (одн., с. р.), петляло (одн., с. р.), пищало (одн., с. р.). Летіло (одн., с. р.), дзвеніло (одн., с. р.), гуділо (одн., с. р.), бриніло (одн., с. р.). Сіло (одн., с. р.), вмостилось (одн., с. р.). Трісь! Десь поділось (одн., с. р.). |
|
Кружляло (що воно робило?, мин. ч.), дзижчало (що воно робило?, мин. ч.), петляло (що воно робило?, мин. ч.), пищало (що воно робило?, мин. ч.). Летіло (що воно робило?, мин. ч.), дзвеніло (що воно робило?, мин. ч.), гуділо (що воно робило?, мин. ч.), бриніло (що воно робило?, мин. ч.). Сіло (що воно зробило?, мин. ч.), вмостилось (що воно зробило?, мин. ч.). Трісь! Десь поділось (що воно зробило?, мин. ч.) |
|
3еленіли (мн.) в лузі лози, заблукали (мн.) в лозах кози. Кіз у лозах я знайду і додому приведу. |
|
3еленіли (що вони/лози робили?, мин. ч.) в лузі лози, заблукали (що вони/кози зробили?, мин. ч.) в лозах кози. Кіз у лозах я знайду (що я зроблю?, майб. ч.) і додому приведу (що я зроблю?, майб. ч.) |
|
Фарбував (одн., ч. р.) фазан фіранки, брав (одн., ч. р.) фломастер у фіалки. |
|
Фарбував (що він/фазан робив?, мин. ч.) фазан фіранки, брав (що він/фазан робив?, мин. ч.) фломастер у фіалки. |
2� Орфограми: зелені́ли (бо зе́лень, зеле́ний), лузі (чергування приголосного звуку), в лозах (прийменник з іменником пишемо окремо, в широких лозах), у лозах (у широких лозах), у фіалки (у блакитної фіалки).
Вправа 302
2� Завдання на вибір.
1) Позначили закінчення дієслів минулого часу.
Бездоганна дикція — запорука успішного майбутнього. Адже від того, наскільки чітко та послідовно людина висловлювал[а] свої думки, постійно залежал[а] прихильність оточення.
Недарма в Стародавній Греції судову справу частенько вигравав[] не постраждалий, а той, хто гарно говорив[] і схиляв[] публіку на свій бік.
2) Позначили закінчення.
Відчува[єш] — відчував[], розумі[ють] — розуміл[и], перепиту[ють] — перепитувал[и], прос[ять] — просил[и], використову[ють] — використовувал[и].
Якщо ти відчуваєш (що ти робиш?, теп. ч.) труднощі в спілкуванні з друзями: тебе часто не розуміють (що вони/друзі роблять?, теп. ч.), перепитують (що вони/друзі роблять?, теп. ч.), просять (що вони/друзі роблять?, теп. ч.) повторити (що зробити?, неозначена форма) сказане, — удосконалюй (що ти роби?, наказова форма) артикуляцію, вивчаючи скоромовки. Розминку за допомогою скоромовок використовують (що вони роблять?, теп. ч.) телеведучі, актори, політики, співаки, педагоги. Шліфуй (що ти роби?, наказова форма) вимову незручними «швидкісними» віршами.
Завдання 303
|
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
|
відчував відповідав грався готував гаптував |
відчувала відповідала гралася готувала гаптувала |
відчувало відповідало гралося готувало гаптувало |
2� Склали одне речення, у якому були б дієслова усіх родів, позначили закінчення.
Сонце відповідал[о] людям теплом, земля відповідал[а] врожаєм, а дощ відповідав[] вологою. Я грав[]ся іграшками, кошеня грал[о]ся клубком ниток, а маленька сестричка грал[а]ся в пісочниці. Гаптувал[а] весна квітами, літо гаптувал[о] серпом, а місяць на небі гаптував[] зорі. Готувал[а] осінь фарби, листопад готував[] падолист, а небо готувал[о] дощі.