Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до

"робочого зошита з української мови 4 клас  Вашуленко М., Дубовик С. (частина 2)" 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 115

1� «Імена — моя сім'я. Знають всіх в ній поіменно, а всі звуть сім'ю іменник».

2� Іменник

3� Розповідь про своє ім'я…

4� У споріднених іменниках позначили корінь:

, , , .

 

Вправа 116 

1,2� Підкреслили іменник з абстрактним значенням.

Хай єднається в любові

українська вся родина,

розцвітає калиново

край барвінку — Україна.

 

Вправа 117 

1� Склали три речення про Україну з аб­страктними іменниками.

Україна дає митцю натхнення. Дідусь говорив про Україну зі щирим захопленням. Народ України завжди славився працелюбністю та прагненням до волі.

 

Вправа 118

1� Сонечко сміється.

    Солов’їна пісня ллється.

    Верба з гаєм розмовляє.

    Вітер косу заплітає.

2� Слова в переносному значенні: сонечко сміється, пісня ллється, верба розмовляє, вітер заплітає.

3� Визначили рід іменників.

Сонечко (с. р.) сміється.

Солов’їна пісня (ж. р.) ллється.

Верба (ж. р.) з гаєм (ч. р.) розмовляє.

Вітер (ч. р.) косу (ж. р.) заплітає.

^{Сонечко (воно/моє, с. р.), пісня (вона/моя, ж. р.), верба (вона/моя, ж. р.), гай (він/мій, ч. р.), вітер (він/мій, ч. р.) коса (вона/моя, ж. р.).}

4� Звуко-буквений розбір:

[с о л о в й і н а], [л': е ц': а]

^{солов’їна – 9 звуків  [с о л о в й і н а], 8 букв («ес», «о», «ел», «о», «ве», «ї», «ен», «а»), буква ї завжди позначає два звуки;}

^{ллється – 4 звуки [л': е ц': а], 7 букв («ел», «ел», «є», «те», «знак м’якшення», «ес», «а»), знак м’якшення не позначає звуку, наявні подовжені приголосні  звуки.}  

 

Вправа 119

Загадка	Відгадка
З якого граната не зробиш намиста?	З їстівного.
На якому балі ніхто не танцює?	На оцінюючому.
Яка балка не може порости травою?	Бетонна.
Яка лава не кипить у вулкані?	Для сидіння.

2,3 � Визначили рід іменника (в однині) і число іменників.

В овочевий кіоск (ч. р., одн.) завезли соковиті гранати (мн.). Команда (ж. р., одн.) четверокласників (мн.) отримала найвищий бал (ч. р., одн.). На майданчику (ч. р., одн.) поскладали балки (мн. ) для перекриття (с. р., одн.) будинку (ч. р., одн.). Дідусь (ч. р., одн.) сидів біля будинку (ч. р., одн.) на довгій лаві (ж. р., одн.).

^{В однині визначаємо рід іменника: кіоск (він/мій, ч. р., одн.), команда (вона/ моя, ж. р., одн.), бал (він/мій, ч. р., одн.), майданчик (він/мій, ч. р., одн.), перекриття (воно/моє, с. р., одн.), будинок (він/мій, ч. р., одн.), дідусь (він/мій, ч. р., одн.), будинок (він/мій, ч. р., одн.), лава (вона/моя, ж. р., одн.).}

 

Вправа 120

1, 2� Визначили відмінок іменника у прислів’ях і приказках

^{Робота (що?, підмет, Н. в.) гарна, та день малий. Роботи (чого?, Р. в.) багато, а користі мало. Роботі (кому?, Д. в.) ніколи немає кінця. Їсти дай, пити дай, а про роботу (що?, з прийменником, Зн. в.) не питай. За чужою роботою (чим?, Ор. в.) і світу не бачить. У роботі (у чому?, М. в.) швидко час минає. Робота (що?, без прийменника, Н. в.) сама за себе скаже. Нинішньої роботи (чого?, Р. в.) на завтра не відкладай. Найкраще в роботі (у чому?, М. в.) слово: «Готово!». Добрий початок — то половина роботи (чого?, Р. в.).}

3� Скласти речення з двома відмінковими формами цього іменника

На роботу (Зн. в.) мама добирається автобусом. Бабуся вміла знайти цікаве заняття (Зн. в.) для онуків. 

 

Вправа 121

1� Заголовок: «Дощ».

2� Визначили відмінок іменників.

Гей, у небі (М. в.), у блакиті (М. в.) хто там носить воду (Зн. в.) в ситі (М. в.)? А те сито (Н. в.) неозоре: було біле, стало чорне. Чудасія (Н. в.), чудасія (Н. в.) — та ж те сито (Н. в.) воду (Зн. в.) сіє!

^{У небі (у чому?, М. в.), у блакиті (у чому?, М. в.), воду (що?, другорядний член речення, Зн. в.), в ситі (в чому?, М. в.), сито (що?, підмет, Н. в.), чудасія (що?, Н. в.), сито (що?, підмет, Н. в.), воду (що?, другорядний член речення, Зн. в.)}

3� Поставили іменники в початковій формі (у називному відмінку однини), позначили закінчення:

неб[о], блакить[], вод[а], сит[о], чудасі[я].

4� Антоніми: біле — чорне.

 

Вправа 122

1� Фразеологізми.

Сидить як цвях; дивитися як звір; 

писати як курка; тане як вітер;

почервоніти як рак; любить як собака;

тремтить як осика ; меле як млин.

2� Синоніми:

дивитися, глядіти, споглядати; тремтить, труситься, тріпоче, трясеться.

 

Вправа 123

1� Склали речення з іменником собака у фор­мах називного (хто?), родового (кого?) і давального (кому?) відмінків однини.

Собака віддано охороняв будинок. У собаки була довга лискуча шерсть. Для прогулянок собаці купили нашийник. 

 

Вправа 124

1� Багатозначні слова та слова-омоніми.

До мене можна з річки допливти, мене дівчина може заплести, дід, як знаряддя, — на плечі нести.

заплетене волосся смуга суходолу знаряддя праці

2� Речення з омонімами.

Зранку дівчина заплітала пишну косу. Нагострив дід косу і пішов у широке поле. На піщаній косі облаштували пляж.

3� У відмінкових формах позначили закінчення:

кос[у], кос[у], на кос[і].

^{Визначаємо відмінок іменника за питаннями: косу (що?, другорядний член речення, Зн. в.), косу (що?, другорядний член речення, Зн. в.), на косі (на чому?, М. в.)}

 

Вправа 125

^{Вік живи — вік учись. Весняний день рік годує. Не доглянеш оком — заплатиш боком.}

2� Іменники чоловічого роду однини, у яких у місцевому відмінку від­бувається чергування кінцевих приголосних основи: вік, рік, оком, боком.

3� Утворили форми іменників: вік – у віці, рік – у році, оком – в оці, боком – на боці.

У такому поважному віці дідусь ще невтомно працював. У кожному році три пори року. Щось боляче запекло в оці. Треба стояти на боці добра.

4� «У чужому оці й порошинку бачить, у своєму і дрючка недобачає» – так  говорять про лицемірних, несправедливих людей.

 

Вправа 126

1� Слова в переносному значенні в уривку вірша Тамари Мезенцевої «Осінь»: пливе туман, сріблястий луг, поглядом ріки, верба у тузі, верба скида кісники, сонечком полита, чита лелека, землю-матінку.

2� Іменники в місцевому відмінку однини: у лузі, у тузі, в книзі.

3� Зі словами склали речення та позначили закінчення.

У луз[і] защебетав соловейко. Птахи в туз[і] прощалися з рідним краєм. Багато нового прочитав у книз[і].

 

Вправа 127

1� У труді цінується майстерність. Хто шукає трудність, знаходить мудрість. Старанність і вправність — сестри.

2� Чергування голосних звуків у корені слова…

Іменники жіночого роду	Звуки	Чергування
рука вага крига мураха	[к]—[ц']—[ч] [г]—[з']—[ж] [г]—[з']—[ж] [х]—[с']—[ш]	рука — в руці — ручка вага — у вазі — важити крига — на кризі — крижина мураха — на мурасі — мурашка

3� На мою думку, ми говоримо так: «де багато слів, там мало мудрості», бо спочатку варто думати, коли хочеш щось сказати.

 

Вправа 128

1, 2� Тлумачення слова: щедрість – властивість за значенням щедрий.

3� Поставили іменник у форми давального і місцевого відмінків однини (чому?):

щедрості, у щедрості.

У щедрості криється добро і людяність. Знайомі дивувалися непомірній щедрості дідуся. 

 

Розвиток мовлення «Чому важливо бути доброю людиною»

1� Вірш «Сказав мудрець» Любов Забашта…

Спільнокореневі слова:

добро, добрий, предобрий, добряк, найдобріший, добренький, доброта.

2� Слова спадають на думку, коли чуєш іменник добро.

Добрий, адже так характеризують людину, яка робить добро.

3� Прикметники, які характеризують людину, що робить добро.

Добра людина — милосердна, небайдужа, щира, сердечна, чуйна, совісна.

4� Поміркуй і скажи, чому так говорять: у людини добре серце, у людини добра душа. Усім відомо, що мірилом і доброго серця, і доброї душі є совість людини.

5� Кого зі своїх друзів ти вважаєш доброю людиною? Подругу Софію. Чому ти вважаєш цю людину доброю? Вона небайдужа, щира, уважна.  

6� Пояснили зміст поради: «Ніколи не роби іншим того, чого не бажаєш собі».

Добро і зло в житті людини…

7, 8� Текст-міркування «Чому важливо бути доброю людиною»…

 

Вправа 129

1� Пахне любистк[ом], житом,

      подих[ом] трав медовим...

      Як тебе не любити,

      мово моя чудова!

^{В орудному відмінку однини пишемо закінчення –ом, бо основа слова у називному відмінку закінчується твердим звуком: [л' у б и с т о к], [п о д и х].}

2� Доповнили вірш про мову, використовуючи іменники чоловічого роду в орудному відмінку однини.

Золочена сонях[ом],

оповита барвінк[ом],

з козацьким драйв[ом]

передана нащадкам.

^{В орудному відмінку однини пишемо закінчення –ом, бо основа слова у називному відмінку закінчується твердим звуком: [с о н' а х], [б а р в’ і н о к], [д р а й в].}

 

Вправа 130

1,2 � Будь господар[ем] свого слова. Слово вилетить горобц[ем], а вернеться вол[ом]. Розум приходить з вік[ом]. Книгу читають не очима, а розум[ом].

^{[г о с п о д а р], [г о р о б е ц'], [в’ і л], [в’ і к], [р о з у м].}

3� Розібрали за будовою:

, , .

^{У слові книга основа книг-, закінчення –а (змінимо книгою, книгам), корінь книг- (спільнокореневі книгарня, книгар, книжка, книжечка, книжна, книжкова).}

^{У слові книжка основа книжк-, закінчення –а (змінимо книжкою, книжкам), корінь книж- (спільнокореневі книга, книгар, книгарня, книжечка, книжна, книжкова), суфікс –к-.}

^{У слові книгарня основа книгарн-, закінчення –я (змінимо книгарнею, книгарнях), корінь книг- (спільнокореневі книга, книгар, книжка, книжечка, книжна, книжкова), суфікси –ар-, -н.}

 

Вправа 131

Дерево міцне корінням, а людина —  дружбою. Дружба правдою міцніє. Дружба дружбою, а служба службою. З  книгою жити — з добром дружити. Година за годиною — та й так вік зійде. Краще прикусити язика перед мовою, ніж по мові. Говори до гори, а гора горою.

 

Вправа 132

1,2 � З ким ти подорожував улітку?

          Улітку я подорожував з мамою.

          Чим ви їхали?

          Ми їхали залізницею.

          Чим харчувались у дорозі?

          У дорозі харчувались паляницею, шинкою, ковбасою, картоплею.

          Із чим ви ознайомилися під час подорожі?

          Під час подорожі ми ознайомилися з історією свого краю.

^{[м а м а], [з а л' і з н и ц' а], [п а л' а н и ц' а], [ш и н к а], [к о в б а с а], [к а р т о п л' а], [і с т о р і й а]}

3� Довели, що прочитали текст.

Група речень поєднана темою (розповідь про відпочинок улітку), головною думкою (заклик вивчати історію рідного краю), граматично.

 

Вправа 133

1� Визначили число і рід іменників:

земля (одн., ж. р.), планета (одн., ж. р.), зірка (одн., ж. р.), природа (одн., ж. р.), надія (одн., ж. р.), краса (одн., ж. р.), мрія (одн., ж. р.)

^{В однині визначаємо рід іменника: земля (вона/моя, ж. р.), планета (вона/моя, ж. р.), зірка (вона/моя, ж. р.), природа (вона/моя, ж. р.), надія (вона/моя, ж. р.), краса (вона/моя, ж. р.), мрія (вона/моя, ж. р.)}

2� Утворили форми орудного відмінка однини:

землею, планетою, зіркою, природою, надією, красою, мрією.

^{[з е м л' а], [п л а н е т а], [з' і р к а], [п р и р о д а], [н а д' і й а], [к р а с а], [м р' і й а]}

Склали три речення з утвореними відмінковими формами іменників.

Над землею кружляли лелеки. Зменшується озоновий шар над планетою. Милувалися яскравою зіркою на нічному небі. Треба жити в гармонії з природою. Учні з надією дивляться в майбутнє. На виставці відвідувачі  милувалися красою полотен. Професія учителя стала моєю мрією.

 

Вправа 134 

1� Ознаки осені: в’яне трав’яна рослинність, жовкне трава, тварини готуються до зими.

Уже не впізнати було рідного лісу, рідної галявинки, рідного ставка. Квіти пов'яли і посохли, травиця пожовкла. Усі були заклопотані, всі готувалися до зими.

2, 3� Позначили закін­чення іменників чоловічого роду у формі родового відмінка.

Ми вийшли на стежку до ліс[у]. На галявині біля ставка зібралася різна домашня птиц[я]. 

 

Вправа 135  

1, 2� Доповнили іменниками у формі родо­вого відмінка однини (чого?), позначили закінчення.

Для мене багато не треба,

щоб ласку і добрість пізнати;

лиш просвіток рідного неб[а]

та затишок теплого дом[у],

та житнього хліб[а] шматочок,

та цвіт[у], що сяє калинно,

та іскру крас[и] твоїх дочок,

чорнявих царівн, Україно.

3� Пояснили значення слова калинно – гарно, красиво, білосніжно так, як цвіте калина навесні.

Склали речення та підкреслили головні члени речення.

Навесні калинно цвітуть ошатні садиби в українських селах.

^{(Що?) садиби (що роблять?) цвітуть. Основа речення: цвітуть садиби.}

 

Вправа 136

1� Професія: перукар.

2� Поставили іменник у формі орудного відмінка однини:

перукарем.

Моя мама працює перукарем.

3� Розібрали за будовою:

, , .

^{У слові перука основа перук-, закінчення –а (змінимо перукою, перукам), корінь перук- (спільнокореневі перукар, перукарня, перукарка).}

^{У слові перукар основа перукар-, нульове закінчення (змінимо перукарем, перукарям), корінь перук- (спільнокореневі перука, перукарня, перукарка), суфікс –ар-.}

^{У слові перукарня основа перукарн-, закінчення -я (змінимо перукарнею,  перукарні), корінь перук- (спільнокореневі перука, перукар, перукарка), суфікси –ар-, -н-.}

 

Вправа 137

1� Ти на лікаря не сердься,

        бо у нього добре серце:

        він так само, як і свій.

        відчуває біль чужий

        І завжди, чим тільки зможе,

        добрим людям допоможе.

2� Речення з іменником у формі орудного відмінка однини, позначили  закінчення іменника.

Мій друг мріє стати лікар[ем].

^{[л' і к а р]} 

3� Дібрали спільнокореневі слова: прикметник, діє­слово.

Лікар — лікарський, лікувати.

^{Спільнокореневі: ліки, лікувальний, лікарський, лікар, лікарка, лікувати, лікування, виліковний, залікований.}  

 

Вправа 138 Прислів’я та приказки про дружбу

1� — Чи є що золота дорожче на землі? —  

      у мудреця спитали якось люди.

      Недовго думав мудрий чоловік:

      — Дорожча дружба — є, була і буде!

2�  Розказали, що вкладаєш у зміст поняття дружба…

3� Іменники чоловічого роду поставили у форму давального і місцевого відмінків.

Н. в.	Д. в.	М. в.
мудрець	мудрецю, мудрецеві	на мудрецю, мудрецеві, мудреці
чоловік	чоловіку, чоловікові	у чоловіку, на чоловікові

Мудрецю мало що порадиш. На казковому мудрецеві була темна накидка і висока шапка. Знайомому чоловіку побажали успіху в роботі. У чоловікові затаїлась образа.

 

Вправа 139

1� Кому? чому? і де ви?

      У кінці тут -и чи -і:

      мамі і сестрі своїй.

      У полі, в лісі, в лузі —

      пам'ятайте, друзі.

2� Іменники чоловічого роду в місцевому відмінку однини (в чому?):

Н. в.	Д. в.	М. в.
кінець	кінцю, кінцеві	у кінці, на кінцю
ліс	лісу, лісові	у лісі
луг	лугу, лугові	у лузі

3� Поставили іменники у форми давального (кому?) і місце­вого (на кому?) відмінків однини:

Н. в.	Д. в.	М. в.
друг	другові, другу	на другові, на другу
товариш	товаришеві, товаришу	на товариші, товаришеві, товаришу
приятель	приятелеві, приятелю	на приятелеві, приятелю, приятелі

Моєму приятелеві шлю найкращі побажання. На приятелеві завжди охайний одяг.

Інші завдання дивись тут...