ВПРАВА 1 Речення
1.Рідна мово, зелена діброво!
Чую пісню твою запашну.
Я — листочок в твоєму саду. (Петро Перебийніс).
2.Ти цвіти пелюстками слова!
3. __ - ___ ___ ___ ___.
ВПРАВА 2
1. Слово, світ, вода, сльоза.
2. Слово до слова – зложиться мова.
ВПРАВА 3 Текст
У двох творах розповідається про відношення до мови.
ВПРАВА 4
Нею можна висловити все: від найскладніших найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань.
Шевченко, Українка, Сосюра, Кравченко, Чубач, Вороний.
Франко, Пчілка, Симоненко, Забіла, Глібов, Руданський.
ПРАВА 5 Слова синоніми, антоніми
1. Антоніми: молоді – старі.
2. Молодий – 1. Який має небагато років, не досяг зрілого віку; юний. 2. Який недавно з'явився, народився, почав існувати, рости. 3. Недавно приготовлений (про продукти). 4. У значені наречені.
Старий – 1. Який прожив багато років, який досяг старості. 2. Який існує довгий час, давно створений. 3. Який довго був у вжитку. 4. Який давно минув, пройшов (про час); колишній. 5. Який був, існував у колишні часи. 6. Який зберігся, залишився від колишніх, давніх часів; старовинний. 7. Який був раніше, передував наявному тепер; колишній, бувший.
ВПРАВА 6 Абетковий порядок
Карета, ракета, така, таке, тара, кара.
Карета - закритий з усіх боків чотириколісний кінний повіз на ресорах.
Ракета - 1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, фейєрверків і т. ін. 2. Літальний апарат або пристрій з реактивним двигуном.
Тара - 1. Те, в що упаковується товар для зберігання або транспортування; пакувальний матеріал. 2. спец. Вага пакувального матеріалу, а також вага вагона, автомашини, у яких перевозять товари. 3. спец. Вантаж, що править за рівновагу до посуду, у якому зважують товар.
Кара - 1. Суворе покарання, відплата за що-небудь, катування, страта.
2. діал. Штраф.
Така - 1. вказ. Уживається в значенні: саме ця. 2. вказ. Уживається перед переліком або поясненням, розкриттям змісту чогось у знач. 3. означ. Указує на високий ступінь вияву певної ознаки, властивості, якості, стану когось, чогось.
Словники: тлумачний словник, словник синонімів, орфографічний словник, словник антонімів, словник іншомовних слів, фразеологічний словник та ін.
ВПРАВА 7 Активна й пасивна лексика української мови
1. Буря, вітер, вода, сонце, трава.
2. Птахи, сніг, гроза, дощ, дерево.
ВПРАВА 8
Корогва - прапор, крам - товар, уста - губи, рать - військо, стольний град - столиця, врата - ворота, спудеї - студенти, піїти - поети, свита - плащ.
ВПРАВА 9
Перший текст художній (є баченням автора).
Другий текст – науково-популярний (можна помістити в журнал чи статтю).
Рать – військо.
Вої – воїни.
Старійшина - 1. Голова первісної общини, який обирався із числа старших і впливових її членів. 2. Найстаріший та найавторитетніший член якого-небудь товариства, колективу, об'єднання і т. ін.
Головне правило користувачів мережі Інтернет: не слід забруднювати її непотрібною інформацією, вивішувати і розсилати порожні та однакові повідомлення.
ВПРАВА 10
а) Глас, звук, голос, шум, шепіт («зайве» слово-діалект глас)
б) Область, місто, район, повіт, селище («зайве» слово-діалект повіт).
в) Кліпмейкер, продюсер, бізнес-леді, дизайнер, кравчиня («зайве» кравчиня, бо не є іншомовним).
ВПРАВА 11
1. Слова ввічливості: «будь ласка», «спасибі», «вибач».
2. Спонукальне речення. Сійся-родися ніжне «Будь ласка», вдячне «Спасибі», «Вибач» тремтливе — слово у серці, як зернятко в ниві.
ВПРАВА 12
Ввічлива, ґречна (слово вживається в мові з 17 століття) - синоніми.
ВПРАВА 13 Мова та мовлення
Правила чемності.
Куди б ти не прийшов: у школу, в гості, в установу — вітайся першим. Якщо ти йдеш зі старшими і вони вітаються з кимось, ти маєш вітатися також.
Неабияке значення має тон розмови. Хіба можна вітати людину з незадоволеним, похмурим виразом на обличчі?
Умій вислухати свого співбесідника. Не перебивай його. Важливо уміти вчасно й доречно підтримати розмову.
ВПРАВА 14 Діалог
Продовження казки «Будяк, Мімоза і Троянда» Наума Осташинського. Діалог між Будяком та Трояндою.
ВПРАВА 15
Птицю пізнають по пір'ю , а людину по мові.
ВПРАВА 16
1. Заголовок: «Айстри».
2. Заголовок передає те найважливіше, що змальовано на картині або в тексті.
Зрозуміти найважливіше допомагають запитання: Про що розповідається? Чого навчає твір?
ВПРАВА 17
ВПРАВА 18
1. Зозулинець, грицики.
2. Зозулинець – назва багаторічних квіткових трав'янистих рослин, бульбовидні корені яких застосовуються у медицині.
Грицики - трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте білим цвітом: використовується як лікарський засіб.
3. Я поцілую мальву у щоку.
ВПРАВА 19 Частини мови
2. Якщо два й більше речень поєднані за змістом, — це текст.
3. Заголовок: «Мальви», «Мальви біля хати».
Заголовок: «Дорогі квіти», «Квіткова краса», «Квітучий спомин».
4. Палахкотять біля вікон животрепетним (яким?, прикметник) вогнем розвихрені (які?, прикметник) мальви. Шугають червоними (якими?, прикметник) язиками багаття під самісіньку стріху.
ВПРАВА 20 Іменник
1. Людям мальва відома здавна. Ще древні греки й римляни цінували й розводили цю квітку. Тільки для них мальва була не квіткою, а лікарською рослиною і... салатом. З її молодих листочків люди готували смачні, корисні для здоров'я салати. Вони й назвали рослину мальвою (За Аллою Коваль).
3. Текст у вправі 19 художньо описує квіти, у вправі 20 подає точні наукові відомості.
4. Заголовок: «Мальва», «Дивовижна рослина», «Походження назви квітки мальви».
ВПРАВА 21 Звуковий розбір слова Звукова схема слова
2. Знову ранок, знову світ!
Знову квіти і проміння,
і надії, і тремтіння,
і усмішка, і привіт. (Микола Вороний).
3. Звукові моделі слів, у яких звуків менше, ніж літер.
Проміння [п р о м' і н': а] [ – – • | = •' | =: • ], тремтіння [т р е м т' і н': а] [ – – • – | = •' | =: • ] .
ВПРАВА 22 Склад
1. Школа, гімназія
2. Болять майбутнім, школо, твої груди. Нехай святиться твій простий поріг! (Іван Драч).
ВПРАВА 23 Стилі мовлення
1. Цей текст науково-популярний.
2. Заголовок: «Перші школи», «Походження слова школа», «Про виникнення школи».
3. Місце радості, вчена бесіда, розумне дозвілля.
ВПРАВА 24 Апостроф
«Конвалія під вікном» Василь Сухомлинський.
3. У неї, ми, вона.
4. Нездужає, недуга, щодня, дивиться, зарум'яниться.
ВПРАВА 25
Напиши листа своєму другові (своїй подрузі). Вислови в листі власні міркування про дружбу.
ВПРАВА 26
2. ЗАГОЛОВОК: «Тисячорукий вітер», «Для чого вітрові тисячі рук?», «За світ без сліз», «Я б витер сльози», «Всі на світі сльози б я витер…».
4. Тема тексту – це те, про що або про кого розповідається. Основна думка – це мета створення тексту. Основну думку допомагають запитання: Чого навчає текст? Що в ньому засуджується?
ВПРАВА 27 Прикметник
1. Чуйність, байдужість.
Чуйність – чуйний (прикметник, ч.р.), чуйна (прикметник, ж.р.)
Байдужість – байдужий (прикметник, ч.р.), байдужа (прикметник, ж.р.)
ВПРАВА 28
1. Моя хата скраю. А там хоч трава не рости.
Прислів'я про байдужість.
3. Розкажи, хто до тебе завжди чуйний, уважний, хвилюється за тебе, вболіває, радіє твоїм радощам і успіхам.
Розповідь про маму, найдорожчу для тебе людину.
Моя мама – найкраща. Текст-міркування.
Моя матуся. Текст – розповідь.
ВПРАВА 29
2. Тема: розповідь про радість Катрусі та байдужість інших.
Основна думка: не бути байдужими, любити своїх рідних.
3. Байдужість знайомих образило Катрусю. Вона гірко заплакала, бо знайомі не захотіли розділити з нею радість, виявилися байдужими.
ВПРАВА 30
1. Заголовок: «Найважливіший урок», «Побажання для Олі», «Прощання з однокласниками».
2. Діти намалювали сонце, що означає щастя, квітку соняха — радість, двох лелек — дружбу, бджолу — працьовитість. А один хлопчик зобразив метелика і пояснив, що він уособлює красу.
ВПРАВА 31 Іменник
Ще в дитинстві я ходив у трави,
в гомінливі трепетні ліси,
де дуби мовчали величаво
у краплинах ранньої роси. (Василь Симоненко).
ВПРАВА 32 Словники
1. Горобина, подорожник.
2. Горобина – 1. Дерево з оранжево-червоними ягодами, які ростуть гронами. 2. Ягоди цього дерева.
Подорожник – 1. Придорожній бур'ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині. 2. Той, хто подорожує. 3. Сніговий подорожник невеликий північний птах ряду горобиних.
Горобина – улюблені ласощі горобців. Подорожник можна зустріти усюди по дорогах.
ВПРАВА 33
Рослини: глід, ячмінь, тополя, дуб, овес, верба, бузина, сосна, квасоля.
Дерева: глід, тополя, дуб, верба, бузина, сосна.
Злаки: ячмінь, овес.
Рослинні культури: ячмінь, овес, квасоля.
ВПРАВА 34
ВПРАВА 35 «ДУБ».
| Зачин (загальне враження) | Дуб - могутнє листяне дерево. |
|
Основна частина (ознаки предмета) |
Стовбур міцний та товстий, з візерунчастою корою. Крона нагадує велику зелену парасолю. Гілля крислате. Високо підносяться до неба його розлогі віти. Листки темно-зелені, різьблені, нагадують долоню. Цвіте сережками. Плід — жолудь. Зелений круглий плід має коричневу шапку. |
| Кінцівка (висновок) | Ось таке це дерево – символ могутності та довговічності. |
ВПРАВА 36
ЯКИМ ВИРОСТАЄ ДУБ У ПЕРШИЙ РІК СВОГО ЖИТТЯ.
Дуб у перший рік життя утворює стрижневий корінь довжиною більше метра. А ось над землею він виростає не вище, як на десять сантиметрів. Ось чому треба багато років, щоб дуб став велетнем.
ВПРАВА 37
1. Відгадка: гриби.
2. Гречка в полі, жито в полі,
а ось тут у глушині
виростають парасолі (що?, іменник) —
хоч маленькі (які?, прикметник), та смачні (які?, прикметник). (Микола Петренко)
3. Виростають [в и р о с т а й у т'] [ – • | – • – | – •'| = • =]
ВПРАВА 38 Словосполучення
2. Підберезовики (ростуть під березами).
3. Ростуть опеньки у тумані серед сосонок і беріз (Ліна Костенко). Ростуть (що?) опеньки. Опеньки (що роблять?) ростуть. Ростуть (де?) у тумані. Ростуть (де?) серед сосонок і беріз.
ВПРАВА 39
2. Ніжка товстенька. Брунатний капелюшок на самі вуха насунутий, щоб ніхто не знайшов.
ВПРАВА 40
1. Гриби ланцюжком, один за одним, спускаються вниз по схилу, ніби грибний струмок пливе.
2. I варіант для тексту-опису. Яку дивовижу можна побачити в горах у грибну пору? Гриби ланцюжком, один за одним, спускаються вниз по схилу, ніби грибний струмок пливе.
II варіант для тексту-розповіді. Як утворюються грибні струмочки в горах?
У горах пройде злива, помчать шумні, швидкі потоки. Такий потік розмиє грибницю і зариє її шматки по дорозі в землю. Спаде вода — і від струмка й сліду не буде. А грибниця залишиться, проросте грибами. От вам і грибний струмочок
III варіант для тексту-міркування. Чому грибні місця в горах називають грибними струмочками?
Гриби, які ланцюжком, один за одним, спускаються вниз по схилу, нагадують струмок. Тому його так і називають: грибний струмок пливе.
ВПРАВА 42
3. I варіант. Восени листя жовтіє тому, що настає холод і мало сонячних днів.
II варіант. Восени листя опадає тому, щоб рослині захиститися від холоду.
ВПРАВА 43 Частини мови
1. Відгадка: каштан.
2. Моє листя, мов долоні (що?, іменник), розчепірило (що зробило?, дієслово) п'ять (скільки?, числівник) пальців (що?, іменник).
3. Моє [м о й е] [ – • | = •]
ВПРАВА 44 Спільнокореневі слова Головні члени речення
1. Тополя (що?, іменник), тополевий (який?, прикметник). Ці слова спільнокореневі.
2. Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, синім, золотим.
ВПРАВА 45
У зеленому листку є маленькі зелені зернята. Неозброєним оком їх не помітиш.
Коли сонце світить, ці зернята ростуть і діляться. Так відбувається процес росту листка та й усієї рослини. Окрім зелених зернинок, у листку є і жовті, а в деяких рослин — фіолетові, червоні. Коли сонце перестає світити, зелені зернинки зникають і залишаються тільки жовті, червоні або фіолетові.
Так листочок змінює своє забарвлення.
ВПРАВА 46
Текст-розповідь. Основна частина.
У листку живуть диво-кухарики. Крихітні зелені зернинки, їх не помітиш неозброєним оком. Із сонячних променів, води й вуглекислого газу вони готують їжу. Із ґрунту потрапляє вода. Вона піднімається від коріння по стеблу. Через отвори листочок вдихає вуглекислий газ, а видихає кисень.
ВПРАВА 47
Вибігла із джерела: і лугами, і полями, та дрімучими лісами — аж до моря допливла.
Відгадка: річка.
П'ять іменників (джерела, лугами, полями, лісами, моря), один прикметник (дрімучими), два дієслова (вибігла, допливла).
ВПРАВА 48
Річка, озеро, море.
Водне середовище: озеро, річка, океан.
ВПРАВА 49
1. Річка плине, берег рвучи, далі, далі попід кручі.
2. У вірші відображено характер гірської річки.
3. Часто повторюються звуки [р'], [р], [д].
ВПРАВА 50 Слова антоніми
1. Тихоплавні – швидкоплинні, спокійна – бурхлива, прозора – каламутна.
РІВНИННІ ТА ГІРСЬКІ РІЧКИ.
Рівнинні річки тихоплавні. Вони не долають перешкод, а обминають їх. Поверхня річок спокійна. Вода в них прозора.
Гірські ріки швидкоплинні. Вони шалено долають перешкоди, стрімко падають з висоти. Поверхня річок бурхлива, вона несе могутню течію. Вода в них каламутна.
ВПРАВА 51
1.Річка Прут бере початок у Карпатах. Має гірський характер. Довжина — близько тисячі кілометрів.
2.Попід поважно задумані гори, поміж килими гаїв, лугів, левад срібною стрічкою в'ється Прут. Пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами, неначе оповідає горам і рівнинам якусь одвічну казку (За Петром Козланюком).
З двох текстів дізнаємося про річку Прут, відрізняються способом опису річки.
3. Мета першого - розказати про річку якомога точніше. Мета другого – образно розказати про річку Прут.
4. Слова, які допомагають «почути» й «побачити» гірську річку: срібною стрічкою в'ється Прут, пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами.
ВПРАВА 52
Тиха, як вода в криниці (про скромну і спокійну дівчину).
Пропав, як камінь у воді (зник з кінцями).
ВПРАВА 53 Однорідні члени речення.
Осінь (що?) брами свої замикала (що робила?) вночі, погубила (що зробила?) у небі журавлині ключі (Ліна Костенко).
ВПРАВА 54
Вдень, ввечері, вранці.
ВПРАВА 55
ВПРАВА 56
1. І) Текст – розповідь у художньому стилі; ІІ) текст – розповідь у публіцистичному стилі.
2. Заголовок: «Вербичка», «Улюблене місце біля річки», «Як ми садили вербичку», «Наша вербичка біля річки», «Наша вербичка».
3. Юні охоронці річок.
ВПРАВА 57
Добери до вірша заголовок.
Порятунку благає ріка,
бо не дбає байдужа рука .
Річко-річечко, постривай,
підрости нам трішечки дай.
Ми очистим твої береги —
стане нам і завзяття, й снаги.
Будеш ти блищати, як скло,
всім даруючи втіху й тепло.
ВПРАВА 58
2. За метою висловлювання два речення розповідні. В кінці питального речення ставимо знак питання.
4. В сивому тумані, в сині димовій — яблука рум'яні, груші медові!
5. Осінь, сотнями дарів одари ти всіх трудівників!
ВПРАВА 59
ВИДИ РЕЧЕНЬ.
|
За метою висловлювання |
За інтонацією |
|
|
Неокличні |
Окличні |
|
|
Розповідні (про щось розповідається або повідомляється) |
Осінь вміє одаряти сотнями дарів. |
Ця чудова літня пора! |
|
Питальні (про щось запитується) |
Ти прийдеш сьогодні? |
Чи вміє осінь одаряти сотнями дарів?! |
|
Спонукальні (висловлюється спонукання до дії: прохання, порада, застереження, заборона, заклик, наказ тощо) |
Чергові, старанно приберіть у класі. |
Будьмо щедрими! |
ВПРАВА 60 Будова слова
1. Сад, садівник, садом.
Спільнокореневі слова сад, садівник. Зайве слово садом – відмінкова зміна слова сад.
2. Мені наснився тихий сад, роса, спориш на стежці (Василь Стус).
ВПРАВА 61 Схема речення
2. Хто викохав садок? Що викохав дядько? Як звати дядька? Що зробив зі садком дядько?
3. Визирають яблука з-поміж листя, сміються до сонця, наливаються, спіють.
Яблука, визирніть з-поміж листя, смійтеся до сонця, наливайтеся, доспівайте.
___, ___ ___ ___, ___ ____ ____, ___ , ____.
ВПРАВА 62 Звертання
Оповідання «Яблуко і світанок» Василя Сухомлинського
4. Пригощав дідусь онука смачними яблуками, грушами, медом (розповідне речення). Дідусю, любий, дозволь мені зірвати он те яблуко! (спонукальне речення).
ВПРАВА 63
2. Осінь мрійна, осінь мила, в барвистім листі, в калиновім намисті.
3. Головні члени речення: осінь (що?, підмет), притрусила (що зробила?, присудок).
ВПРАВА 64 Просте речення
1. Кетяги, багрянець, намисто.
2. Жовтень ходить по краю та птахів виганяє із гаю.
3. Ходить (де?) по краю; виганяє (кого?) птахів; виганяє (звідки?) з гаю.
ВПРАВА 65, 66
2. Композитором і юним письменником осінь змальовано образно, бо вжито багато прикметників.
3. Що бачимо навкруги?
Коли налетить вітер? Що зробить вітер? Що закружляє в повітрі? Чому почервонів листочок?
Якими стають листочки? Як треба розгорнути скручений листочок? Що тремтить усередині скрученого листочка? Яка росинка тремтить у листочку?
Деякі листочки скручуються в дудочку. І коли обережно розгорнути такий листочок, усередині в ньому тремтить кришталева росинка!
Скрізь, куди не глянь, — золото, золото. Золото (де?) скрізь, куди не глянь.
ВПРАВА 67
Пурпурові, багряні, вишневі листочки кружляють навколо дерева.
ВПРАВА 68
ВЕРБА.
Верба є священним деревом.
Вона оспівана в багатьох народних піснях. Освячену вербу тримають за образами.
Букети з вербових котиків є найкращим подарунком для рідних та знайомих.
ВПРАВА 69
2. — А куди ти, синку, йдеш? (Питальне, неокличне)
— На війну, татусю. (Розповідне, неокличне)
— Нащо ж ти дрючок береш? (Питальне, неокличне)
— Бо гусей боюся. (Розповідне, неокличне)
— Нащо ж хліба стільки взяв? (Питальне, неокличне)
— То для пса чужого, щоб мене він не займав, як піду повз нього. (Розповідне, неокличне)
— А мотузку нащо сплів? (Питальне, неокличне)
— Прив'язать гармату, щоб бува не загубив, як стану тікати. (Розповідне, неокличне) (Катерина Перелісна).
4. І варіант — які допомагають зрозуміти, про кого розповідається у вірші. А куди ти, синку, йдеш? На війну!..
II варіант — які розкривають головну думку твору. Боягуз. Заяча душа. Хоробрий вояк.
1. Хоробрий вояк боїться гусей і пса.
Він викликає усмішку, бо тільки вдає із себе сміливого.
2. Вояк (що робить?) боїться, боїться (хто?) вояк; вояк (який?) хоробрий; боїться (кого?) гусей і пса.
ВПРАВА 71 Будова слова
1. Страшний – 1. Який своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликає, вселяє почуття страху, переляку. 2. Який викликає важке і болісне почуття, який справляє тяжке враження; гнітючий. 3. Повний труднощів, тягот; дуже важкий.
Боязкий – 1. Який усього боїться; несміливий, полохливий, лякливий. 2. Власт. несміливій людині, який має ознаки боязкості, несміливості.
2. Страшний, страх, страховисько, перестрашений.
3. І варіант: Лякана ворона й куща боїться. ІІ варіант: вовка боятися – в ліс не ходити.
ВПРАВА 72
Одні люди бояться собак, інші – темряви або грози. Проте, на вашу думку, нема людини, котра б нічого не боялась. Іноді відчуття страху буває корисним. Воно застерігає нас не йти самому у невідоме місце, для висоти шукати канат для страхування, не брати до рук небезпечні предмети, не пробувати невідомі речовини.
ВПРАВА 73
3. Валя (хто?, іменник, підмет) заверещала (що зробила?, дієслово, присудок) схопила (що зробила?, дієслово, присудок) в одну руку совок, а в другу — іграшкову сковорідку, заступила (що зробила?, дієслово, присудок) собою малого Андрійка.
2. Йдуть дівоньки у садочок, зів'ють собі віночок з рутоньки, з м'ятоньки, з хрещатого барвіночку, з запашного василечку.
Зів'ють (що?) віночок. (З чого?) з рутоньки, з м'ятоньки, з барвінку, з василечку.
ВПРАВА 75
В'ють, в'яжуть, зав'яжуть. Зайве неспоріднене слово в'ють.
Заквітчай голову дівочу лілеями та тим рясним червоним маком.
ВПРАВА 76
1. Дівчата збирають квіти (непоширене речення). Дівчата збирають волошки, чорнобривці, барвінок (речення поширене однорідними членами речення).
2. Дівчата збирають (що?) волошки, чорнобривці, барвінок.
1. Речення подібні: розповідні, неокличні, поширені. Відмінні: у другому реченні однорідні підмети.
2. Ходять дівчатка по садочку, в'ють собі віночки. Ходять Оксанка, Марися, Наталя по садочку, в'ють собі віночки.
ВПРАВА 78 Звуковий розбір слова
3. Наші дівчата плетуть вінки з маку, синіх волошок, чорнобривців, дикої рожі... У плетенні вінків в Україні досягнено не меншого мистецтва, як у вишитті, тканні та мережанні. Дівчата майстерно добирають і комбінують барву, форму квітів у вінку, щоб до лиця було.
4. Плетенні, вишитті, тканні, мережанні (подовжений приголосний звук).
Вишиття [в и ш и т': а] [ – •| – • | =: • ]
1. ___ ____ ____. Маки пломеніють цвітом.
___ ___ ___ , ___ , ___ ____ . Маки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.
Однорідні другорядні члени: червоним, сизим, білим. Цвітом (яким?) червоним, сизим, білим.
3. Маки, ромашки, волошки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.
Палає (дієслово, теперішній час, однина) , сяє (дієслово, теперішній час, однина).
ВПРАВА 81
Весільні, весілля, веселі.
Зелений барвінок є символом нев'янучого кохання, безсмертя (кома між однорідними членами речення).
Напередодні весілля дівчата сходяться до хати молодої, співають пісень, виплітають весільні вінки.
ВПРАВА 83
1.Що роблять дівчата та хлопці у ніч на Івана Купала? Хто у ніч на Івана Купала розкладають вогнища? Де на Україні розкладають вогнища у ніч на Івана Купала? У якій країні дівчата і хлопці розкладають вогнища у ніч на Івана Купала? Що робить молодь навколо багаття?
Що роблять дівчата? Що дівчата прикріплюють до вінків? Коли дівчата пускають вінки на воду в в темну купальську ніч? Що пливе на спокійній поверхні води в темну купальську ніч? Що віщують вінки?
2. І варіант. З давніх-давен в Україні у ніч на Івана Купала дівчата й хлопці розкладають вогнища на горі або поблизу річки. Молодь танцює навколо того багаття, стрибає через вогонь.
Хто? дівчата й хлопці (що роблять?) розкладають; розкладають (де?) на горі або поблизу річки; молодь (що робить?) танцює, стрибає.
ІІ варіант. Дівчата виплітають собі вінки, прикріплюють до них палаючі свічки і темної ночі пускають ті вінки на воду. І ось у темну купальську ніч на спокійній поверхні води пливуть вінки із золотистими вогниками, віщують дівочу долю.
Дівчата (що роблять?) виплітають, прикріплюють, пускають; вінки (що роблять?) пливуть, віщують.
1. Вінок не тільки прикрашав, а й охороняв дівчину від лихого ока, нечистої сили.
Цікаво, що в Давній Греції, як і в Україні, вінок був оберегом. Щоб захистити мандрівників від бурі чи іншого нещастя, рідні й друзі кидали їм услід у море вінки.
2. Заголовок: «Дівочий вінок» розкриває тему тексту, «Оберіг» розкриває головну думку тексту.
На вічну пам'ять Котляревському.
Праведна душе! Прийми мою мову
не мудру, та (але) щиру — прийми, привітай.
Прилини до мене хоч на одно слово
та (і) про Україну мені заспівай!
ВПРАВА 86
1. Спільнокореневі слова: незрадлива, не зраджу, зрада.
2. Ні зір, ні сонця, ні весни без краю рідного немає (Олександр Олесь).
Розгляньте таблицю.
|
Сполучники, що поєднують однорідні члени речення |
Правила вживання коми |
Приклади речень |
|
і, й, та (у значенні і), чи, або, то — передають інтонацію перелічення |
Кома не ставиться, якщо сполучник не повторюється. |
Реве та стогне Дніпр широкий. То реве, то стогне Дніпр широкий. |
|
а, але, однак, та (у значенні але) — передають інтонацію протиставлення |
Кома ставиться завжди. |
Тече вода в синє море, та не витікає. |
ВПРАВА 88
2. І варіант — у яких реченнях однорідні члени поєднані інтонацією протиставлення. Увечері посумую, а вранці заплачу. Заспіває весільної, а на журбу зверне.
II варіант — у яких реченнях однорідні члени поєднані інтонацією перелічення.
Сонце йде і за собою день веде. А серденько соловейком щебече та плаче. Отакий-то Перебендя, старий та химерний!
ВПРАВА 89
Про червону калину люди склали багато пісень, легенд, розповідей, казок. Бабуся шила, вишивала, садила квіти, готувала їжу, співала. Наталя, Поліна, Юля, Олег, Андрій веселяться.
4.Спонукальне речення з окличною інтонацією.
Облети, літо, листячком із клена!
5. ___ ____, ___ ___ ___ ____ . Листочки летять, кружляють і тихо падають. Листочки (що роблять?) летять, кружляють, падають;
летять, кружляють, падають (що?) листочки;
падають (як?) тихо.
___ ___ ___ ___ , ___ ____ . Берізка красується платтячком зелененьким, ніжними вітами.
Берізка (що робить?) красується;
красується (що?) берізка;
красується (чим?) платтячком, вітами;
платтячком (яким?) зеленим;
вітами (якими?) ніжними.
___ ___ ___ , ___ , ___ . Шумлять верхами дуби, берези, буки.
Шумлять (що?) дуби, берези, буки;
дуби, берези, буки (що роблять?) шумлять;
шумлять (чим?) верхами.
ВПРАВА 90
Вітер (що зробить?) спійма; (що робить?) ловить.
ВПРАВА 91
1. Жовтіє (що робить?, дієслово), жовтень (що?, іменник), жовтий (який?, прикметник).
2. Літає голуб (чол. р.), і чомусь так низько. Мабуть, крило (сер. р.) поважчало. Туман (чол. р.).
ВПРАВА 92
Три розповідні речення.
Великі (прикметник) хмари (іменник) холодом (іменник) нагусли (дієслово). Червоне (прикметник) листя (іменник) падає (дієслово) в (прийменник) гаю (іменник). Летять (дієслово) у (прийменник) вирій (іменник) дуже дикі (прикметник) гуси (іменник)і, а (сполучник) я (займенник) слонам (іменник) привіт (іменник) передаю (дієслово).
ВПРАВА 93
1. Красується сосонка. Прийшла осінь смутна, а сосонці байдуже! Сусідки її, берізки та липки, стоять бідні та зажурені, листячко з них геть облетіло
А сосонка мов би ще кращою здається поміж смутних товаришок.
— А що, де ваші кучері гарні та рясні? Стоїте деркачами! Немає в світі, як
ми, сосни! Ой світе мій, яка ж я гарна та велична! — каже сосонка берізкам та липкам.
Величається вічнозелена красуня.
Аж тут прилетіла сорока, застрекотала:
— Че-че-че! Чекай, чекай! Наступить зима. Зрубають тебе під Новий рік комусь на потіху. Не довго без рідної землі житимеш. Сумуватимуть за тобою і берізки, і липки, коли весна-красна знову зазеленить їхні віти.
2. Величається (що робить?, дієслово) вічнозелена (яка?, прикметник) красуня (що?, красуня).
3. Красується, величається.
ВПРАВА 94
Жовтню син, а зимі рідний брат. Хоч листопад і не лютий, та спитає, чи вдягнений та взутий. На горобині й дубі багато плодів — чекай суворої зими.
Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки снігу не було, він не вляжеться — відлига його з'їсть.
Жовтню (іменник) син (іменник); зимі (іменник) брат (іменник); листопад (іменник) не лютий (прикметник), суворої (прикметник) зими (іменник).
ВПРАВА 95
3. Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Зайшлися (дієслово) болем (іменник); витканий (дієслово) із (прийменник) птиць (іменник); килим (іменник) летить (дієслово).
ВПРАВА 96
1. Туга, сум, тужити. Туга, тужити (спільнокореневі слова); туга, сум (синоніми).
2. Осінній сад (іменник) ще яблучка глядить (дієслово), листочок-два гойдає (дієслово) на гілляках. Кома між однорідними присудками.
ВПРАВА 97
Поспостерігаймо разом, яким прийшов до нас листопад.
ВПРАВА 98
І варіант.
Казка «Лічить осінь листя на деревах».
ВПРАВА 99
Прислухались, заслухались, послухати, переслухати (дієслова), слух, слухання (іменники); слух, слухання, послухати (спільнокореневі).
1. У осінню (прикметник) теплу (прикметник) днину (іменник) бігла (дієслово) білка (іменник) до ліщини (іменник), щоб нарвати (дієслово), ну хоч трішки, у торбиночку (іменник) горішків (іменник), аби маленькі (прикметник) білченята (іменник) всмак могли (дієслово) поласувати (дієслово).
2. У, до, щоб, ну, хоч, аби.
ВПРАВА 101
Дуб, білка, діброва.
ВПРАВА 102
2. Пухнаста кулька, намистини-оченята.
3. Листопад (іменник) вітром (іменник) носиться (прикметник), на (прийменник) землю (іменник) листя (іменник) проситься (дієслово). Червоне (прикметник), жовте (прикметник) падає (іменник) і (сполучник) килим (іменник) нам (займенник) нагадує (дієслово).
ВПРАВА 103
Заголовок: «Прудке звірятко», «Білочка», «Білченя».
Це маленьке прудке звірятко можна зустріти в наших краях. Називається білкою.
Тваринка має легке та гнучке тіло, вкрите шерстю. Вона оранжево-коричневого кольору. На голові два невеликі вушка з китичками на кінчиках. Передні лапки міцні і гострі. Хоч вони короткі, але чіпкі. Ними білочка тримає свою смачну їжу. Задні лапки довші і сильніші. Ними тваринка відштовхується, немов потужною пружинкою. Хвіст красивий, великий та пухнастий. Він подібний до вправного керма, бо допомагає стрибнути з гілки на гілку в пошуках необхідної поживи. Маленькі оченята білки усе бачать, а чутливі вушка чують. Тому вона спритно втікає від небезпеки.
Білочка є гарним та цікавим звірятком.
ВПРАВА 104
БІЛОЧКА-МАНДРІВНИЦЯ.
Мама-білка навчила маленьку білочку лазити й стрибати. Прохала далеко не забігати. Та біля дуба і ялини руденька знала вже все. Стільки разів чула, як мурмоче старий дуб, а ялина тільки ледь-ледь похитує волохатими вітами.
От одного разу мала вирішила пострибати далі від дуба та ялини.
— С-ш-ш-ш, — раптом почула білочка страшне сичання і побачила, як до неї повзе довга, покручена, тонка й слизька гілка — тільки без листя. Вона ніколи не бачила, щоб гіллячки повзали.
То була змія. (За Оксаною Іваненко).
3. Іменники – мама-білка, білочку, дуба, ялини, вітами, гілка, листя, змія;
прикметники – маленьку, руденька, старий, волохатими, страшне, довга, покручена, тонка, слизька;
дієслова - навчила, лазити, стрибати, забігати, прохала, знала, чула, мурмоче, похитує, вирішила, пострибати, почула, побачила, повзе, бачила, повзали;
прийменники – від, до, без.
2. Слова-антоніми: ніч — день, радість — сум, добро — зло.
3. Істоти: птах (чол. р.). Неістоти: світання (сер. р.), печаль (жін. р.), любов (жін. р.), жаль (ч. р.).
Вправа 106
1. Синоніми: лихо, зло. Антоніми: добро – лихо, зло. Іменники: добро, лихо, зло.
2. Добро (підмет) завжди перемагає зло (другорядний член).
Перемагає (що?) добро, добро (що робить?) перемагає; перемагає (коли?) завжди, перемагає (що?) зло.
ВПРАВА 107
4. Спільнокореневі іменники:
гніздечко, гніздо; горобець, горобчик; шпак, шпаківня.
Іменники – синоніми: гніздо, хатина.
ВПРАВА 108
Лист – 1. Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки.
Лист - 1. Тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу (паперу, заліза, фанери і т. ін.). 2. Писаний текст, признач. для повідомлення про що-небудь, для спілкування з кимось на відстані, а також відповідна поштова кореспонденція. 3. Офіційний, грошовий або інший документ.
ВПРАВА 109
Лист, листування.
ВПРАВА 110
Забриніла пісня, заспівало слово, мов струмок весною, ллється наша мова. Ти — весь у слові (у чому?), як у сповиткові, з колиски до калини при горбі. Бо життя неможливо любити без слова (чого?).
ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ
|
Назва відмінка |
Питання та допоміжні слова |
Відмінювання іменників |
|
|
в однині |
у множині |
||
|
Називний (Н.) |
хто? що? (є) |
учень школа адресат |
учні школи адресати |
|
Родовий (Р.) |
кого? чого? (немає) |
учня школи адресата |
учнів шкіл адресатів |
|
Давальний (Д.) |
кому? чому? (даю) |
учневі (-ю) школі адресатові (-у) |
Учням Школам Адресатам |
|
Знахідний (З.) |
кого? що? (бачу) |
учня школу адресата |
учнів школи адресатів |
|
Орудний (О.) |
ким? чим? (орудую) |
учнем школою адресатом |
учнями школами адресатами |
|
Місцевий (М.) |
на кому? на (у) чому? |
на учневі (-ю) у школі на адресатові |
на учнях у школах на адресатах |
|
Кличний (Кл.) |
не відповідає на питання |
учню школо адресате |
учні школи адресати |
ВПРАВА 112
Оксанко (Кл. в.), скажи лагідне, добре слово (що?, З. в., другорядний член речення). Оксанка (хто?, Н. в., підмет) каже лагідне, добре слово (що?, З. в., другорядний член речення).
ВПРАВА 113
2. Коли з'явилися перші марки із зображенням королеви Вікторії? 6 травня 1840 року з'явилися перші марки із зображенням королеви Вікторії. Де з'явилися перші марки із зображенням королеви Вікторії? Перші марки із зображенням королеви Вікторії з'явилися на Лондонському поштамті.
Коли випущено перші п'ять українських марок? Перші п'ять українських марок випущено 1917 року. Скільки було випущено перших українських марок? Було випущено п'ять перших українських марок. Якою стала наша держава у той період? Наша держава стала самостійною. Хто намалював ці марки? Намалювали ці марки художники Георгій Нарбут та Антін Середа. Що було зображено на першій марці? На першій марці Середа зобразив вічний і завжди молодий символ української держави — тризуб на тлі сонячного проміння.
Який символ держави був зображений на першій марці? На першій марці був зображений тризуб.
3. Перші п’ять українських марок випущено 1917 року, коли наша держава стала самостійною. Намалювали ці марки художники Георгій Нарбут та Антін Середа. На першій марці Середа зобразив вічний і завжди молодий символ української держави — тризуб на тлі сонячного проміння.
ВПРАВА 114
2. Грамзапис думи «Смерть козака-бандуриста» будить почуття смутку за козаком, захоплення його мужністю, туги за чудовим співом та піснею.
ВПРАВА 115
Бандура, кобза, кобзар.
Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: маєш крила, маєш силу, є коли літати.
ВПРАВА 116
1. Заголовок: «Кобзарі», «Натхненні співці», «Сила кобзаревої пісні», «Кобзареве мистецтво», «Вічність кобзаревої пісні», «Кобзарева пісня – слово правди».
2. Натхненні співці закликали народ до єднання.
Натхненні співці (хто?, Н. в., підмет) закликали народ (кого?, З. в.) до єднання (чого?, Р. в.). Співці (що робили?) закликали, закликали (хто?) співці; співці (які?) натхненні; закликали (кого?) народ; закликали (до чого?) до єднання.
Кобзареве мистецтво пережило віки.
Кобзареве мистецтво (що?, Н. в., підмет) пережило віки (що?, З. в.). Мистецтво (що зробило?) пережило, пережило (що?) мистецтво; мистецтво (чиє?) кобзареве; пережило (що?) віки.
ВПРАВА 117
ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ в однині.
|
Відмінок
|
Питання, допоміжні слова |
Жіночий рід |
Чоловічий рід
|
Середній рід |
|
Н. |
хто? що? |
Дума Межа Пісня Ніч |
Дуб Боєць Край Дощ |
Озеро Поле Збіжжя Плече |
|
Р. |
кого? чого? (немає) |
Думи Пісні Межі Ночі |
Дуба Бійця Краю Дощу |
Озера Поля Збіжжя Плеча |
|
Д. |
кому? чому? (даю) |
Думі Пісні Межі Ночі |
Дубу Бійцю (-еві) Краю (-єві) Дощу |
Озеру Полю Збіжжю Плечу |
|
З. |
кого? що? (бачу) |
Думу Пісню Межу Ніч |
Дуб Бійця Край Дощ |
Озеро Поле Збіжжя Плече |
|
О. |
ким? чим? |
Думою Піснею Межею Ніччю |
Дубом Бійцем Краєм Дощем |
Озером Полем Збіжжям Плечем |
|
М. |
на кому? на (у) чому? |
в думі в пісні на межі у ночі |
На дубі На бійцеві (-ю) На краєві (-ю) У дощі |
на озері на полі у збіжжі на плечі |
|
Кл. |
|
Думо Пісне Меже Ноче |
Дубе Бійцю Краю Дощу |
Озеро Поле Збіжжя Плече |
Доберіть потрібні іменники за поданими моделями.
|
І варіант |
II варіант |
III варіант |
|
-а трава, вода, крапка, лавка, галка, лапа |
крук, павук, день, пень, плавець |
-о жито, копито, відро, олово |
|
-я земля, куля, доля, воля, зозуля |
-о
|
-о колесо, плесо, вікно, поліно, дерево. |
ВПРАВА 118
Міркуй так: 1) країною — ставлю в початкову форму — країна, означає неістоту, жіночий рід; знаходжу в таблицях іменник такого ж роду (ж. р.) із таким же закінченням -а. Отже, слово країна відмінюється за зразком іменника дума.
2) учнем — ставлю в початкову форму — учень, назва істоти, ч. р.; знаходжу в таблиці іменник того ж роду (ч. р.); орієнтуюся на кінцевий приголосний основи, бо закінчення нульове (м'який приголосний). Отже, слово учень відмінюється, як боєць.
|
Відмінок |
Жіночий рід (як дума) |
Жіночий рід (як пісня) |
Чоловічий рід (як боєць) |
Середній рід |
|
Н.в. |
Карта |
Земля |
Кінь |
Поле |
|
Р.в. |
Карти |
Землі |
Коня |
Поля |
|
Д.в. |
Карті |
Землі |
Коневі (-ю) |
Полю |
|
З.в. |
Карту |
Землю |
Коня |
Поле |
|
Ор.в. |
Картою |
Землею |
Конем |
Полем |
|
М.в. |
На карті |
На землі |
На коневі (-ю) |
На полі |
|
Кл.в. |
Карто |
земле |
Коню |
Поле |
ВПРАВА 119
СЛАВЕТНИЙ КОБЗАР.
Остап Вересай осліп у чотирирічному віці. На науку (на що?, З. в.) до кобзаря (до кого?, Р. в.) пішов він у п'ятнадцять років. Остапа (кого?, Р. в.) Вересая знав Тарас Шевченко. Він подарував Кобзареві свого славнозвісного «Кобзаря».
ВПРАВА 120
2. Литаври — ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана.
Цимбали — старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу трапецоїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками.
Тулумбас – старовинний ударний музичний інструмент, що мав форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом.
Дуда – дудка, волинка (народний духовий музичний інструмент, що складається з міха і вставлених у нього двох-трьох трубок).
3. Литаври, цимбали.
ВПРАВА 121
Види народних пісень: думи, колискові, коломийки, веснянки, колядки, щедрівки.
ВПРАВА 122
1. Скрипка – Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром.
Домра – Казахський народний щипковий музичний інструмент, що мав дерев'яний корпус з довгою шийкою та двома струнами.
Сопілка – Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами.
Скрипка, домра, сопілка.
2 Скрипка (Н. в.) грає, серце (Н. в.) крає (в переносному значенні).
ВПРАВА 123
Колись, було, сяде бандурист (хто?, Н. в., підмет) край битого шляху, вдарить по струнах. Слухає бандуриста (кого?, Р. в.) притихла громада. Голос у бандуриста (кого?, Р. в.) лине чисто, ясно, натхненно.
ВПРАВА 124
Колись давно-давно в Україні жила собі дівчина. Звали її Кобза. Не красою славилась, не рукоділлям. А був у дівчини дивний дар. Уміла почути, про що шепочуть трави, чого стогне земля, який біль ховають у собі прадавні могили.
Продовження української народної «Легенди про кобзу»...
ВПРАВА 125
Колись давно-давно в Україні жила собі дівчина. Звали її Кобза. Не красою славилась, не рукоділлям. А був у дівчини дивний дар. Уміла почути, про що шепочуть трави, чого стогне земля, який біль ховають у собі прадавні могили.
Привели якось дівчину до турецького султана. Дійшли до нього розповіді про дивовижні пісні, що на подвиги надихають. Наказав вірно йому служити. Для війська його співати. Але з дівочих вуст не злинув жоден звук.
Тоді в люті султан наказав замучити Кобзу. Лиш доторкнувся меч ката до дівчини, як вона зникла. А на землю впав чудесний інструмент.
2. Але з дівочих вуст не злинув жоден звук.
Звук (що зробив?) не злинув, не злинув (що?) звук; вуст (яких?) дівочих; звук (який?) жоден; не злинув (звідки?) з вуст.
Але з дівочих вуст (з чого?, Р. в.) не злинув жоден звук (що?, Н. в., підмет).
ВПРАВА 126
1. Заголовок: «Грошові одиниці», «Про що говорять гроші?», «Гроші та країни»
2. Кетцаль — грошова одиниця Гватемали.
Гватемалець, беручи в руки кетцаль, пам'ятає: для людини головне не гроші, а свобода.
3. Міркуйте так: щоб визначити відмінок іменника, встановлюємо зв'язок слів у реченні. Спочатку визначаємо головні члени речення, а тоді ставимо питання від підмета і присудка до залежних слів та співвідносимо ці питання з питаннями відмінків. Іменник у називному відмінку в реченні найчастіше виступає підметом.
Значення та питання називного і знахідного відмінків.
|
Називний відмінок |
Знахідний відмінок |
|
що? (назва неістот) |
що? (назва неістот) |
|
Означає предмет, що виконує дію |
Означає предмет, на який скерована дія |
|
(Що?) Кетцаль (Н. в.) — грошова одиниця. |
Бере в руки (що?) кетцаль (З. в.). |
ВПРАВА 127
1. Пам'ять, пам'ятний (спільнокореневі слова), м'ята.
2. Знати й уміти — за плечима не носити.
3. Синоніми: свобода, воля, незалежність. Антонім: свобода – неволя, залежність.
ВПРАВА 128
1. Гривня (ж. р., Н. в., що?, підмет) з'явилася за часів Київської Русі. Це був злиток — срібний, іноді золотий. За одну гривню (ж. р., З. в., що?) можна було купити одного вола.
Гривні знову з'явилися за часів відродження (с. р., Р. в., чого?) української державності в 1919-1920 роках. Тепер — це наші українські гроші.
ВПРАВА 129
1. Українська державність (що?, Н.в., підмет) відродилася в 1919-1920 роках. Український народ (що?, Н.в., підмет) виборов свою державність (що?, З.в.) у 1919-1920 роках.
2. Козак не зрадить свій народ.
ВПРАВА 130
2. Криниця, казка, мудрість_, волелюбність_.
ВПРАВА 131
1. Слова-синоніми: безсмертя, вічність.
2. Які щасливі очі (що?, Н.в.) у казок (у чого?, Р.в.)!
ВПРАВА 132
3. Несхитні витязі виборювали волю рідній землі (чому?, Д.в.). Несхитні витязі подолали ворогів на рідній землі (де?, на чому?, М.в.).
КАЗКА, ЩО СТАЛА ДІЙСНІСТЮ.
1. Зачин. З дитинства відомі нам перекази про билинного богатиря Іллю Муромця, який служив у київського князя Володимира.
Основна частина. Під Черніговом існувала навіть могила, де, за легендою, був похований славетний герой. І от у 1992 році українські археологи провели розкопки на цьому місці.
Кінцівка. І несподівано для себе знайшли кістяк, який міг належати тільки надзвичайно могутній людині, і поруч — зброю велетенських розмірів (Сергій Гановський).
2. Під Черніговом існувала навіть могила, де, за легендою, був похований славетний герой. І от у 1992 році українські археологи провели розкопки на цьому місці.
І от у 1992 році українські археологи (Н.в.) провели розкопки (з.в.) на цьому місці (М.в.). Археологи (що зробили?) провели, провели (хто?) археологи; археологи (які?) українські; провели (що?) розкопки; провели (коли?) у 1992 році; провели (де?) на місці; на місці (якому) цьому.
ВПРАВА 134
1. Відгадка: сіль.
2. Воді, воду.
3. У воді (у чому?, М. в., ж. р.) росте, кохається, вкинь у воду (у що?, З. в., ж. р.) — злякається.
Трава, дошка, корова, плита, мавпа, рука.
ВПРАВА 135
Без солі не смачно, без хліба не ситно. Хліб-сіль їж, а правду ріж.
ВПРАВА 136
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [і] 3 [о], [е] В ІМЕННИКАХ ЧОЛОВІЧОГО І ЖІНОЧОГО РОДУ
|
Іменник у початковій формі |
Іменник у непрямому відмінку |
Звуки, які чергуються |
|
сіль лід |
солі льоду |
[і] -> [о] |
|
камінь осінь |
каменя осені |
[і] -> [е] |
ВПРАВА 137
1. Яскраві кольори , напувати коня, книжка на столі, нагодувати кота, розлігся на печі, стоїть біля воріт.
2. Яскраві кольори веселки звеселяли небо. Козак напував коня біля річки. Розкрита книжка лежала на столі. Софійко, не забудь нагодувати кота.
ВПРАВА 138
ВЕЧІР.
Сонце зайшло. Надворі почало вже темніти. На заході небо червоніло жаром. На сході понад лісом воно було синє, аж чорнувате. Серед неба займалися ясні зорі. Чорна ніч простелювалась чорним сукном по селу, по садках та лісах.
Рід – роду, плід – на плоді, пліт – на плоті, глід – з глодам, кріт – крота, пиріг – пирога, плісень – плісені, корінь – кореня, курінь – куреня.
ВПРАВА 140
1. По землі не пробіжуся і на небо не дивлюся. Очі маю — не моргаю, маю рот — не розмовляю. Хати зроду не будую, та нітрохи не бідую.
Відгадка: риба.
2. Дієслова: пробіжуся, дивлюся; моргаю, розмовляю; будую, бідую.
3. І варіант: (по) землі (М. в.), очі (З. в.), небо (З. в.).
II варіант: хати (Р. в.), рот (З. в.).
ВПРАВА 141
Скалярія, мечоносець.
ВПРАВА 142
1. По чому визначають вік риби? Що відкладається на лусці щороку? Що треба зробити, щоб визначити вік риби? Що встановлюється на певному році життя риби? Чи змінюється в майбутньому кількість лусок у риби?
2. По лусці (по чому?, М. в.) – луску (що?, З. в.) – лусок (чого?, Р. в.); у рибки (у кого?, Р. в.) – на рибці (на кому?, М. в.).
ВПРАВА 143
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ основи ІМЕННИКІВ у давальному і місцевому відмінках перед закінченням -і.
ВПРАВА 144
2. (До) криги (ж. р., Р. в.) – у кризі, боком (ч. р., Ор. в.) – на боці, хатка (ж. р., Н. в.) – у хатці, рибку (ж. р., З. в.) – на рибці, блискавка (ж. р., Н. в.) – на блискавці, щука (ж. р., З. в.) – на щуці, пліточка (ж. р., Н. в.) – на пліточці.
ВПРАВА 145
— Тррримайся! Тррримайся! — чулося пташці. Як не триматися? Чижик полетів за той високий будинок, що на розі, а потім через ботанічний сад.
ВПРАВА 146
3. Ой я дівчина (іменник, ж. р., Н. в., закінчення -а) полтавка (іменник, ж. р., Н. в., закінчення -а), а зовуть (дієслово) мене Наталка (іменник, ж. р., З. в., закінчення -а ). Дівка (іменник, ж. р., Н. в., закінчення -а) проста (прикметник), не красива (прикметник), з добрим (прикметник) серцем (іменник, с. р., Ор. в.), не спесива (прикметник).
Не спесива – не чванлива, не зарозуміла.
ВПРАВА 147
1. Композитор, актор. Іван Котляревський, Микола Лисенко, Оксана Петрусенко — видатні митці Полтавщини (чого?, Р.в.).
Композитор - автор музичних творів.
Актор – 1. Виконавець (професіонал) ролей у театральних виставах. 2. перен., розм. Про людину, яка показує себе не такою, якою вона є насправді.
ВПРАВА 148
Закінчення у родовому відмінку однини іменників чоловічого та жіночого роду на –а (-я).
ВПРАВА 149
Талант до пісні і потяг до музики передався Оксані від батька. Голос дівчинки лунав усюди і долинув до вух вчителя музики. Він допоміг їй здійснити мрію. Виступ співачки захоплював глядачів. Виконання нею пісні Наталки з опери Миколи Лисенка «Наталка Полтавка» було неперевершеним.
ВПРАВА 150
1. У чому відкрився увесь багатющий талант Оксани Петрусенко? Які пісні виконувала співачка?
Яка була улюблена пісня співачки? Чому улюбленою піснею співачки була «Чи я в лузі не калина була». Кого глибоко вразила ця пісня? Що намалювала Катерина Білокур? Що написала Катерина Білокур? Що допомогло художниці організувати виставку своїх полотен? Якою стала художниця у світі?
2. Оксани, пісень, співачки, калини.
3. Оксана (Н. в.), Оксани (Р. в.), Оксані (Д. в.), Оксану (З. в.), Оксаною (Ор. в.), на Оксані (М. в.), Оксано (Кл. в.).
Пісня (Н. в.), пісні (Р. в.), пісні (Д. в.), пісню (З. в.), піснею (Ор. в.), у пісні (М. в.), пісне (Кл. в.).
ВПРАВА 151
2. Гордо, мов княгиня,
ходить нічка синя
в золотій короні,
з місяцем в долоні ...
3 місяцем в долоні,
у косі з зірками,
в дзвоні-передзвоні
із колядниками. (Марія Хоросницька)
Гордо, мов княгиня (ж. р., Н. в.), ходить нічка (ж. р., Н. в.) синя в золотій короні (ж. р., М. в.), з місяцем (ч. р., Ор. в.) в долоні (ж. р., М. в.).
ВПРАВА 152
Сатурн, Уран, Місяць.
Місяць – природний супутник Землі, Уран і Сатурн – планети.
ВПРАВА 153
1. Місяць — природний супутник Землі.
2. Н. в. Супутник
Р. в. супутника
Д. в. супутникові, супутнику
З. в. супутник
Ор. в. супутником
М. в. на супутникові, на супутнику
Кл. в. супутнику
ВПРАВА 154
Протягом (чого?) оберту, вивчення (чого?) космосу, велична картина (чого?) зорепаду, під'їхали (до чого?) до космодрому, кільця (чого?) Сатурна, червоний колір поверхні (чого?) Марса, фази (чого?) Місяця.
2. Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), -у (-ю). Правопис закінчень таких іменників перевіряємо за орфографічним словником.
ВПРАВА 155
— Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, що сторожиш ти?
— Я стережу тиху нічку, гай і поле, ліс і річку і сільські хати.
— Ой місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку, хто є в тих хатках?
— Сплять там дітки в постілочках, сон цілує їх у очка, водить мрії в снах.
2. (Р. в., кого?, чого?) місяця, місяченька, стороженька, гаю, лісу, сну.
ВПРАВА 156
2. Діти сплять ...
А над левадою (Ор.в.)
місяць, дивлячись, завмер:
стрімголов із неба падають
зорі в зарості озер. (Володимир Лучук).
ВПРАВА 157
Небосхил, зорепад.
Наші прабатьки стверджували: якщо падає зірка — народжується нова людина (Олесь Бердник).
ВПРАВА 158
Закінчення іменників жіночого роду на –а (–я) в орудному відмінку однини.
|
основа на твердий приголосний |
основа м'який приголосний та [ж], [ч], [щ] |
основа на [й] |
|
-ою |
-ею |
-єю |
|
зіркою вербою |
бабусею вежею грушею кручею площею |
лінією |
ВПРАВА 159
Закінчення іменників жіночого роду на –а (–я) в орудному відмінку однини.
|
основа на твердий приголосний |
основа м'який приголосний та [ж], [ч], [щ] |
основа на [й] |
|
-ою |
-ею |
-єю |
|
казкою мовою дружбою флейтою |
порошею їжею працею парчею |
екологією нацією мелодією мрією |
2. Оленка заслухалася казкою, котру їй читала бабуся.
Я складаю вірші рідною мовою.
Нашою дружбою захоплюються однокласники.
Перед слухачами стояв юнак із флейтою.
На ранок ґанок засипало порошею.
Миска зі смачною їжею чекала нашого Бровка.
Сумлінною працею ми приносимо користь країні.
Чарівна лялька була вкрита парчею.
Усе навкруг наповнювалось чудовою мелодією.
Мати звичайнісінький телефон - було моєю мрією колись.
ВПРАВА 160
Народитися під щасливою зіркою, пригощати смачною кашею, думати над задачею, майоріти над вежею, мандрувати Україною, їхати залізницею, разом з учителькою, милуватися лілією, дружити з Марією.
Усі кажуть мені, що я народилася під щасливою зіркою.
Вчора мама пригостила нас смачною кашею.
Я довго думав над непростою задачею.
Наші стяги майоріти над вежею.
Я мрію помандрувати рідною Україною.
Дорога була далека, їхати залізницею довелося довго.
Минулого року разом з учителькою ми побували на екскурсії.
Дівчина довго милуватися кольоровою лілією.
Я дружу з Марією з першого класу.
ВПРАВА 161
Прочитайте і доповніть міркування. Утворені речення запишіть.
Велику Ведмедицю у нас називають Великим Возом (ч. р., Ор. в.) бо коли пильно придивитися, то й справді вона нагадує віз, яким в давнину їздили по сіль чумаки.
Малу Ведмедицю часто звуть Ковшем (ч. р., Ор. в.), бо це сузір'ї за формою нагадує ківш – робочий орган екскаватора.
Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини.
ВПРАВА 162
1. Оріон, сузір'я, Ліра.
Оріон та Ліра – власні назви сузір'їв, їх пишуть з великої літери. Сузір'я пишемо з апострофом, на відміну від слів Оріон та Ліра.
2. Сузір'я – букв 6, звуків 7 [с у з' і р й а] [ – • | = •' – | = • ].
ВПРАВА 163
1. Текст – розповідь.
2. Смугою (смуга, ж.р., основа на твердий приголосний), небосхилом (небосхил, ч.р., основа на твердий приголосний), астрономією (астрономія, ж.р., основа на [й]), назвою (назва, ж.р., основа на твердий приголосний), шляхом (шлях, ч.р., основа на твердий приголосний), Україною (Україна, ж.р., основа на твердий приголосний).
ВПРАВА 164
Нагадаємо, що правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини перевіряємо за орфографічним словником.
Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини.
|
основа на твердий приголосний |
основа м'який приголосний та [ж], [ч], [щ] |
основа на [й] |
|
-ом |
-ем |
-єм |
|
хлібом майстром вечором ранком |
вогнем душем м'ячем кобзарем |
звичаєм водієм короваєм водограєм |
Минула ніч. Попрощавшись з місяцем, бачимо за обрієм світлу смугу. З першим променем сонця все прокидається. Вмиваються росою квіти, трави. Гуси ласують молочаєм. Птахи кружляють над садом.
Та перед дощем квіти стуляють пелюстки, птахи ховаються попід дахом, гуси під кущем, а ми вкриваємось плащем. Незабаром знову насолоджуватимемось світлим днем.
ВПРАВА 166
1. Тихо так опівночі ніч зірки засвітила (Павло Тичина).
2. Н. в. Ніч
Р. в. ночі
Д. в. ночі
З. в. ніч
Ор. в. ніччю
М. в. серед ночі
Кл. в. ноче
ВПРАВА 167
Любити, улюблена, любов.
Спільнокореневі слова. Слово улюблена має префікс у-.
ВПРАВА 168
Іменники жіночого роду (з нульовим закінченням у початковій формі) в орудному відмінку однини мають закінчення –у (-ю).
основа у Н.в. закінчується одним приголосним звукомоснова у Н.в. закінчується двома приголосними звукамиоснова у Н.в. закінчується на [б], [в], [ф], [р]: -у (-ю)
Відбувається подовження цього звука: молоддю, сіллю.
Подовження не відбувається: мудрістю, радістю.
Перед закінченням ставиться апостроф: любов'ю, верф'ю.
ВПРАВА 169
Мамою, грушею, хатою, річчю, лілією, вірністю, піччю, хоробрістю, відданістю, міллю, зеленню, честю, подорожжю.
ВПРАВА 170
Українські господині славляться привітністю і гостинністю.
І вітають з щирістю добрих гостей.
Їх зустрічають з хлібом та сіллю.
З радістю і повагою гості згадують українську землю.
ВПРАВА 171
... Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров'ю, на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
піснями і невільницьким плачем,
могилами у полі без імен. (Ліна Костенко).
ВПРАВА 172
За що ми любиме життя.
ВПРАВА 173
1. Хореографія – Мистецтво створення танцю й танцювальних вистав.
Балет – 1. Вид театрального мистецтва, що поєднує танець, музику і драматургічний задум. 2. - Театральна вистава з певним сюжетом, який розкривається засобами танцю, міміки й музики.
2. Духовне спілкування з природою дає людині (кому?, Д. в.) крила для творчості (для чого? Р. в.). Вона виливається в літературі (в чому? М. в.), музиці (в чому? М. в.), живописі (в чому? М. в.), архітектурі (в чому? М. в.), хореографії (в чому? М. в.) і театрально-цирковому мистецтві (в чому? М. в.).
ВПРАВА 174
Театр – театру, театрові (Д. в.), у театрі (М. в.),
артист – артисту (Д. в.), на артисті, на артистові (М. в.),
цирк – цирку, циркові (Д. в.), у цирку (М. в.),
виконавець – виконавцю, виконавцеві (Д. в.), на виконавцю, на виконавцеві, на виконавці (М. в.).
ВПРАВА 175
Композитору Володимирові Івасюку.
Співаку Назарію Яремчукові
ВПРАВА 176
У грудні 2011 року видатному українському композиторові Володимиру Івасюкові у Львові було встановлено пам'ятник. Відомому виконавцю пісень В. Івасюка Назарію Яремчуку композитор Степан Гіга присвятив пісню «Яворина». За незламність у боротьбі за гідну долю України наш народ віддає шану талановитому поетові Василю Стусу.
ВПРАВА 177
Створенню опери для дітей «Коза-Дереза» ми завдячуємо композитору Миколі Віталійовичу Лисенкові. Скульптору Василю Захаровичу Бородаєві належить створення пам'ятника засновникам Києва — Кию, Щеку Хориву і Либеді, який стоїть на березі Дніпра.
За живописні полотна, що відображають картини з українського народного побуту, ми вдячні художнику Сергію Васильківському. Поціновувачі танцю не раз аплодували в концертному залі балетмейстеру і хореографу Павлові Павловичу Вірському за його блискучі сценічні постановки.
2. Я б землю покинув, на небо б злітав.
3. Крилець – крильце, крило.
ВПРАВА 179
1. Веселощі (іменник, множина), сміливість (іменник, однина).
3. Зорі — то віконця до неба.
ВПРАВА 180
ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ
|
Відмінки |
Питання, допоміжні слова |
Жіночий рід |
Чоловічий рід |
Середній рід |
|
Н. |
хто? що? |
думи пісні межі ночі |
дуби бійці краї дощі вчені |
озера поля плечі |
|
Р. |
кого? чого? (немає) |
дум пісень меж ночей |
дубів бійців країв дощів вчених |
озер полів плечей |
|
Д. |
кому? чому? (даю) |
думам пісням межам ночам |
дубам бійцям краям дощам вченим |
озерам полям плечам |
|
3. |
кого? що? (бачу) |
думи пісні межі ночі |
дуби бійців краї дощі вчених |
озера поля плечі |
|
Ор. |
ким? чим? |
думами піснями межами ночами |
Дубами бійцями краями дощами вченими |
озерами полями плечами |
|
М. |
на кому? на (у) чому? |
у думах у піснях на межах у ночах |
На дубах на бійцях у краях у дощах на вчених |
на озерах на полях на плечах |
|
Кл. |
|
думи пісні межі ночі |
дуби бійці краї дощі вчені |
озера поля плечі |
ВПРАВА 181
2. Вчені (мн. , Н. в., вчених), мешканці (мн., Н. в., мешканців), війни (мн., З. в., воєн).
ВПРАВА 182
2. Нагадує Ікара.
3. Коней (мн., Р. в.), чудовиська (мн., Н. в.), руки (мн. Н. в.), віжки (мн., З. в.), коні (мн., Н.в.).
ВПРАВА 183
1. Які почуття пробуджують рядки поезії Тараса Шевченка.
2. Сади, хати, палати, тополі, гори.
|
Відмінок |
Питання, допоміжні слова |
Приклад |
|
Н.в. |
хто? що? |
сади хати палати тополі гори |
|
Р.в. |
кого? чого? (немає) |
садів хат палат тополь гір |
|
Д.в. |
кому? чому? (даю) |
садам хатам палатам тополям горам |
|
З.в. |
кого? що? (бачу) |
сади хати палати тополі гори |
|
Ор.в. |
ким? чим? |
садами хатами палатами тополями горами |
|
М.в. |
на кому? на (у) чому? |
у садах у хатах у палатах на тополях у горах |
|
Кл.в. |
|
сади хати палати тополі гори |
ВПРАВА 184
Долина – долини, річка – річки, поле – поля, ліс – ліси.
ВПРАВА 185
|
Відмінок |
Питання, допоміжні слова |
І група Чоловічий рід |
ІІ група Жіночий рід |
ІІІ група Середній рід |
прийменники |
|
Р. |
кого? чого? (немає) |
біля лісів до водограїв |
до верб серед заметіль |
серед озера біля поля |
Для, біля, до, серед |
|
Ор. |
ким? чим? |
над лісами за водограями |
за вербами над заметілями |
за озером над полем |
Над, під, між, за |
|
М. |
на кому? на (у) чому? |
у лісах на водограях |
на вербах у заметілях |
на озері у полі |
У, на, по |
ВПРАВА 186
2. Пам'ятник жертвам голодомору
ВПРАВА 187
2. Що вирощують селяни на полях, городах, у садах? Селяни на полях вирощують зернові культури, на городах – овочі та ягоди, у садах – фрукти.
Яких свійських тварин розводять? Розводять багато свійських тварин: курей, свиней, гусей, качок, кролів, корів.
Яку роботу виконують на луках? На луках косять лугові трави для худоби.
Яку рибу розводять у ставках? У ставках розводять окунів.
ВПРАВА 188
Сім'я Василькевичів (мн., Р. в.) не могла натішитися своїм городом усе там зеленіло, цвіло, дозрівало на чистих рівненьких рядочках (мн., М. в.). Червоніли ранні помідори (мн., Н. в.), рум'янилися ягідки (мн., Н. в.) порічок (мн., Р. в.), визирали з-попід листя повнощокі полуниці (мн., Н. в.). Вилискували на сонечку молоді гарбузи (мн., Н. в.), ховалися в кучерявих листках (мн., М. в.) огірочки (мн., Н. в.). Під обгорнутими землею кущами (мн., Ор. в.) причаїлася молода картопля (За Ніною Василькевич).
4. Провідміняй слова рід, пісня, сонце.
|
Відмінки |
Питання, допоміжні слова |
Жіночий рід |
Чоловічий рід |
Середній рід |
|
Н. |
що? |
пісня |
Рід |
сонце |
|
Р. |
чого? (немає) |
пісні |
дуба |
сонця |
|
Д. |
чому? (даю) |
пісні |
дубу (-ові) |
сонцю |
|
3. |
що? (бачу) |
пісню |
дуб |
сонце |
|
Ор. |
чим? |
піснею |
дубом |
сонцем |
|
М. |
на (у) чому? |
у пісні |
на дубі (-ові)
|
на сонці |
|
Кл. |
|
пісне |
дубе |
сонце |
5. «Зайве» в кожному рядку.
Друг, подруга, другом, дружба.
Слова друг, подруга, дружба – спільнокореневі, а другом – відмінкова зміна слова друг. Усі іменники в називному відмінку, другом – в орудному.
Зима, зиму, зимою, зимонька.
Зима, зиму, зимою – відмінкові форми слова зима, зимонька спільнокореневе до слова зима.
Чесність, правдивість, брехня, щирість.
Брехня – антонім до слів – синонімів чесність, правдивість, щирість. Іменники чесність, правдивість, щирість мають нульове закінчення, брехня – закінчення –я.
6. Спиши речення. Підкресли іменники. Визнач їх рід, число і відмінок.
Калина (ж.р., одн., Н. в.) й Україна (ж.р., одн. Н. в.) — нероздільні. Калина (ж.р., одн., Н. в.) полюбила українську землю (ж.р., одн., З. в.), а народ (чол.р., одн., Н. в.) шанує її за пишну вроду (ж.р., одн., З. в.), цілющі властивості (мн., ч.р., З. в.). Немає такого села (с.р., одн., Р. в.) в усій Україні (ж.р., одн., М. в.), де б не квітла вона білим цвітом (ч.р., одн., Ор. в.) навесні, не рум'яніла червоними ягодами (мн., Ор. в.) аж до зими (ж.р., одн. Р. в.).
ВПРАВА 189
2. Забрів у сніг, втомився, ліг та й снить пухкими снами зимовий бір, мов чорний звір зі срібними рогами (Володимир Підпалин).
2. Снами (якими?) пухкими, бір (який?) зимовий, звір (який?) чорний, рогами (якими?) срібними.
ВПРАВА 190
1. Сріблиться (що робить?, дієслово), сріблястий (який?, прикметник), срібло (що?, іменник).
2. Сосновий ліс перебирає струни, рокоче тиша на глухих басах (Ліна Костенко).
ВПРАВА 191
1. Сосновий ліс — бір, сосняк; дубовий ліс — діброва, дубняк.
2. У науковому доцільно вживати сполучення прикметника з іменником, у художньому краще використати іменники-синоніми.
3. Сосновий ліс був темним, мав непролазні хащі.
Учора ми ходили у дубовий ліс за селом.
ВПРАВА 192
СОН БОГАТИРЯ.
2.ЗАЧИН. Зимовий (який?) ліс потонув у сніговій (якій?) імлі... У морозяному (у якому?) повітрі панує дзвінка (яка?) тиша. Вона навіює міцний (який?), несказанно дивний (який?) сон.
ОСНОВНА ЧАСТИНА. На галявині в снігу солодко спить зграйка тетеруків. Десь у сухому (якому?) листі під кучугурою заснув міцним (яким?) сном колючий (який?) їжак. А під кущем, прямісінько на сніговій (якій?) перині лежить старий (який?) богатир лось.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підібравши під себе ноги, він ніби поринув у спогади Дрімає сторожко. Його величезна (яка?) голова увінчана короною розлогих (яких?) рогів. Роги й спину вкрив тоненький (який?) шар снігу. Струснути б оцю легку (яку?) білу (яку?) ковдру! Та для чого? (За Павлом Стефаровим).
3. У сухому листі – у свіжому листі.
Міцним сном – нетривким сном.
Старий богатир – молодий богатир.
Величезна голова – маленька голова.
Тоненький шар – широкий шар.
Легку білу ковдру – важку чорну ковдру.
ВПРАВА 193
У шапках (яких?) чорних, фартушки (які?) червоні.
ВПРАВА 194
Жарогруді, снігурі.
ВПРАВА 195
2. Снігурі недарма отримали таку назву, бо прилітають до нас із білим сніжком.
3. Жарогруді снігурі прилітають до нас із білим сніжком.
Прилітають (хто?) снігурі, снігурі (що роблять?) прилітають; снігурі (які?) жарогруді; прилітають (до кого?) до нас; прилітають (із чим?) із сніжком; сніжком (яким?) білим.
Жарогруді снігурі, із білим сніжком.
СНІГУРІ НА КАЛИНІ.
ЗАЧИН. Узимку, буває, захочеш мерзлу ягоду калинову скуштувати. Простягнеш руку до засніжених віт, а добра половина гронок — фур — та й полетіла.
ОСНОВНА ЧАСТИНА. Насправді ж то снігурі. Отак примостяться між кетягами — одразу й не розгледиш їх.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Калина ж бо червона-червона така! А снігурі — такі калинові ! (За Миколок. Клецом).
ВПРАВА 197
3. Невеличкий співочий птах. Його неважко побачити взимку. Червона грудка, сіро-блакитна спинка і темні крила дуже помітні на тлі білого снігу.
Птах (який?) невеличкий співочий, грудка (яка?) червона, спинка (яка?) сіро-блакитна), крила (які?) темні помітні, снігу (якого?) білого.
ВПРАВА 198
2. Щасливе – радісне, удачливе, везуче, таланливе, блаженне, прекрасне.
Щасливе – лихе, нещасне.
ВПРАВА 199
Щ, ща, щастя, щасливий.
ВПРАВА 200
1. I варіант
Радісна дітвора, весела пісня, безтурботна пора.
II варіант
Цікава книга, захоплююча подорож, допитлива людина.
2. Після дощу надвір вибігла радісна дітвора.
Весела пісня лунала з гаю.
Канікули – чудова безтурботна пора!
На парті лежала цікава книга.
Попереду нас чекала захоплююча подорож.
Допитлива людина завжди багато знає.
ВПРАВА 201
Ситий голодному не товариш. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. З добрим дружись, а лихого стережись. З малого пагінця виростає велике дерево. Не бійся розумного ворога а бійся дурного приятеля.
1. В цьому році зима не вдягала білої свити.
2. У цьому році зима не була засніженою.
3. Біла – чорна.
ВПРАВА 203
Не спиняй думок крилатих, хай летять в світи. Безліч дивних див угледиш їх очима ти (Олександр Олесь).
Дивний – чудний, дивовижний, чудернацький, диковинний, дивоглядний, химерний, курйозний, дивакуватий, дивацький.
ВПРАВА 204
2. Падають сніжинки (на що?) на горби, долини, на міста, на села білий килим стелять.
3. Білий (ч.р., одн.) килим.
ВПРАВА 205
Білий, біліє, білого.
Білого – відмінкова зміна слова білий, а білий і біліє – спільнокореневі слова.
ВПРАВА 206
1. Зірочка вечірня, дивовижна, красива; небо блакитне, хмарне, чисте; день сонячний, весняний, дощовий.
2. Зійшла перша вечірня (ж.р., одн.) зірочка.
Дивовижна (ж.р., одн.) зірка світила найяскравіше.
Сьогодні блакитне (с.р., одн.) небо напрочуд чисте (с.р., одн).
Народні прикмети віщували сонячний (ч.р., одн.) день.
Ось і настали теплі (мн.) весняні (мн.) дні.
Через вікно на мене дивився дощовий (ч.р., одн.) день.
Прикметник змінюється за числами, а в однині — і за родами. Прикметник завжди стоїть у тому числі і роді, що й іменник, з яким він зв'язаний.
ВПРАВА 207
Пізній вечір; велике озеро; синя стрічка; смачний пиріг.
ВПРАВА 208
Білий цвіт (ч.р., одн.) на калині,
біла стежка (ж.р., одн.) в долині,
білі хмари (мн.) у небі,
біле личко (с.р., одн.) у тебе (Анатолій Луценко).
ВПРАВА 209
Порошить метелиця, білим (ч.р., одн.) снігом стелиться. На подвір'я, як жива (ж.р., одн.), вийшла баба снігова (ж.р., одн.).
ВПРАВА 210
Сніг, снігова, білий.
ВПРАВА 211 Прикметник
Ялинка (яка?) зелена, новорічна, пухнаста, пахуча, колюча.
Клен (який?) кучерявий, багряний, розкішний, молоденький.
Прикметник змінюється за числами, а в однині — і за родами. Прикметник завжди стоїть у тому числі і роді, що й іменник, з яким він зв'язаний.
ВПРАВА 212
2. Лютий (ч.р., одн.) холод, дзвінким (ч.р., одн.) струмком, Снігова (ж.р., одн.) Баба, весняним (с.р., одн.) струмком.
ВПРАВА 213
Давнім (ч.р., одн.) другом — давнім (с.р., одн.) листям; старому (ч.р., одн.) другові — старому (с.р., одн.) дереву; пташиним (ч.р., одн.) гамором — пташиним (с.р., одн.) щебетанням.