Відповіді 4 клас Варзацька § 5, 6, 7, 8 вправа 26

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 5 Про одне і те ж по-різному

Вправа 24

Загадка	Відгадка
^{Ви-бі-гла із дже-ре-ла і лу-га-ми, та по-ля-ми, та дрі-му-чи-ми лі-са-ми — аж до мо-ря до-плив-ла.}	Річка

2� У реченні п'ять іменників (джерела, лугами, полями, лісами, моря), один прикметник (дрімучими), два дієслова (вибігла, допливла).

^{Визначаємо самостійні частини мови за питаннями: вибігла (що зробила?, дієслово) із (прийменник) джерела (чого?, іменник) і (сполучник) лугами (чим?, іменник), та (сполучник) полями (чим?, іменник), та (сполучник) дрімучими (якими?, прикметник) лісами (чим?, іменник) — аж (частка) до (прийменник) моря (чого?, іменник) допливла (що зробила?, дієслова).}

3� Знайшли на карті річку та простежили шлях цієї річки від джерела до моря чи озера: річка Дніпро бере початок у невеликому болоті Валдайської височини і впадає в Чорне море, річка Південний Буг бере початок на Поділлі і впадає до Бузький лиман Чорного моря, річка Дністер бере початок в Українських Карпатах і впадає в Чорне море.

Вправа 25

Водойми: річка, озеро, море.

Вправа 26

Річка плине, берег рвучи,

далі, далі попід кручі.

2� Поетеса передає характер гірської річки. А часто повторювані звуки [р], [р'] створюють враження шуму.

Вправа 27

Рівнинні річки тихоплавні. Вони не долають перешкод, а обминають їх. Поверхня річок спокійна. Вода в них прозора.

2� Гірські ріки швидкоплинні. Вони шалено долають перешкоди, стрімко падають з висоти. Поверхня річок бурхлива, вона несе могутню течію. Вода в них каламутна.

^{Антоніми}^{: тихоплавні – швидкоплинні, спокійна – бурхлива, прозора – каламутна.}

3� У вірші річка описується образно, а в тексті – науково-художній стиль, тому текст можна помістити в довідник або в підручник «Я досліджую світ», а вірш – у підручник для читання.

Вправа 28

^{Тема: розповідь про річку Прут.}

^{Мета: розповісти про річку Прут.}

^{Тема: розповідь про річку Прут.}

^{Мета: замилування красою річки Прут.}

^{Науково-художній стиль мовлення}

^{Художній стиль мовлення}

^{Річка Прут бере початок у Карпатах. Має гірський характер. Довжина — близько тисячі кілометрів.}

^{Попід поважно задумані гори, поміж килими гаїв, лугів, левад срібною стрічкою в'ється Прут. Пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами, неначе оповідає горам і рівнинам якусь одвічну казку.}

2� Спільна в цих текстах тема – це розповідь про річку Прут, а відрізняються вони способом опису – стилями мовлення.

3� Мета першого висловлювання – розповісти про річку Прут якомога точніше, наводячи цікаві факти про неї.

4� Мета другого висловлювання – образно розказати про річку Прут, використовуючи художні засоби. Слова, які допомагають «почути» й «побачити» гірську річку: срібною стрічкою в'ється Прут, пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами.

5� Попід поважно задумані гори, поміж килими гаїв, лугів, левад срібною стрічкою в'ється Прут. Пливе широко, розмашисто, журливо шепотить водами, неначе оповідає горам і рівнинам якусь одвічну казку.

Вправа 29

^{Народні порівняння}	^{Про кого так кажуть}
Тиха, як вода в криниці.	Про скромну і спокійну дівчину
Пропав, як камінь у воді.	Про того, хто сховався, зник

Вправа 30 Аналіз вірша «Вже брами літа замикає осінь»…

2� Підкреслили головні члени речення

Осінь брами свої замикала вночі,

погубила у небі журавлині ключі.

^{(Що?) осінь (що робила?) замикала, осінь (що зробила?) погубила.}

^{У складному реченні дві основи: осінь замикала; погубила. Перша основа складається з двох слів, а друга – з одного. Слід розрізняти, що в реченні нема однорідних членів, оскільки дієслова відрізняються запитаннями.}

Вправа 31

Береза, берегти.

^{Ці слова не можна назвати спорідненими (спільнокореневими), бо мають різне лексичне значення (тлумачення).}

2� Ріка заснула в берегах...

Написали розповідь «Ріка заснула в берегах»…

Вправа 32

Написали, як річка готується до зими…

2� Поміркували, що сталося б з усіма мешканцями річки, якби вона не вкривалася взимку кригою…

Вправа 33

2� Дібрали заголовок: «Наша вербичка», «Вербичка біля річки», «Як ми садили вербичку».

^{Тип тексту: розповідь.} ^{Тема: розповідь про те, як ми посадили вербичку.} ^{Головна думка: «наша вербичка привітно шелестить листям і дарує всім гарний настрій».} ^{Мета: заклик садити дерева.} ^{Стиль мовлення: художній (наявні художні засоби, виражене ставлення автора до сказаного, наявне емоційне забарвлення).}
^Зачин	^{Біля річки в мене є улюблене місце. Там росте вербичка, яку ми посадили разом із дідусем.}
^{Основна частина}	^{Одного весняного ранку дідусь приніс маленький саджанець. Ми вирішили посадити його на березі річки. Дідусь викопав ямку і опустив у неї вербичку, а я закидав коріння землею. Потім ми щедро полили деревце.}
^{Кінцівка}	^{Наша вербичка привітно шелестить листям і дарує всім гарний настрій.}

3� Дібрали заголовок: «Юні охоронці річок»

^{Тип тексту: розповідь.} Тема:розповідь про юних охоронців річок. ^{Головна думка: «велику користь державі приносять юні охоронці річок».} ^{Мета: заклик охороняти річки.} ^{Стиль мовлення: науково-художній (стислість, наявні терміни).}
^Зачин	^{Велику користь державі приносять юні охоронці річок.}
^{Основна частина}	^{Облік водойм, вивчення їх флори і фауни, порятунок молодої риби, патрулювання в районах рік та озер, спостереження за ростом і розвитком риб та інших мешканців водойм — ось далеко не повний перелік їхніх справ.}
^{Кінцівка}	^{Стань юним охоронцем або охоронницею річок!}

Вправа 34

Врятований струмок…

2� Дібрали заголовок:

«Річка-річечка», «Порятуємо річку», «Майбутні рятівники річки», «Благання річки-річечки».

^{Тема: ліричний монолог дітей до річки-річечки.}

^{Головна думка: «ми очистим твої береги».}

^{Мета: заклик не засмічувати довкілля річок.}

Порятунку благає ріка,

бо не дбає байдужа рука.

Річко-річечко, постривай,

підрости нам трішечки дай.

Ми очистим твої береги —

стане нам і завзяття, й снаги.

Будеш ти блищати, як скло,

сім даруючи втіху й тепло.

^{Завдання і запитання для повторення}

^{1. Частини тексту-розповіді:}^{зачин, основна частина, кінцівка.}

^{2. Заголовок тексту виражає}^{тему або мету.}

^{3. Тема тексту –}^{те, про що мовиться у ньому. Основна думка тексту –}^{те, до чого він спонукає.}

^{4. Типи текстів:}^{розповідь, опис, міркування, есе.}

^{5. Ознаки тексту-міркування:}^{наявність твердження, його доведення і висновок.}

^{6. Найчастіше у листах використовуємо}^{діловий стиль мовлення, у довідниках та енциклопедіях – науково-художній, в усному мовленні – розмовний.}

§ 6 Види речень

Вправа 35

^{В сизому тумані, в сині димовій — яблука рум'яні, груші медові.}^{(Розповідне неокличне речення)}

^{Вміє одаряти сотнями дарів осінь, щедра мати, всіх трудівників!}^{(Розповідне окличне речення)}

2� У вірші два речення, за метою висловлювання вони розповідні.

3� Поставили запитання до кожного речення

Які яблука та груші в сизому тумані, в сині димовій? Коли яблука рум'яні та груші медові?

Чим одаряє осінь всіх трудівників? Як називають осінь за її дари?

4� Перебудували перше речення в окличне

В сивому тумані, в сині димовій — яблука рум'яні, груші медові!

^{Слід читати емоційно, зворушено, піднесеним голосом.}

5� Перебудували друге речення в спонукальне з окличною інтонацією

Осене, щедра мати, сотнями дарів одари ти всіх трудівників!

Вправа 36 Види речень

^{За метою висловлювання}	^{За інтонацією}
^{За метою висловлювання}	^{Неокличні}	^{Окличні}
^{Розповідні}	Осінь вміє одаряти сотнями дарів. Настала осінь.	Осінь одаряє нас сотнями дарів! Ця чудова літня пора!
^{Питальні}	Чим одаряє осінь? Ти прийдеш сьогодні?	Чи вміє осінь одаряти сотнями дарів?! Ми поїдемо в зоопарк?!
^{Спонукальні}	Одари, осінь дарами. Чергові, старанно приберіть у класі.	Одари нас, осінь, сотнями дарів! Будьмо щедрими!

Вправа 37

Сад, садівник, садом.

^{Спільнокореневі слова}^{: сад, садівник. «Зайве» слово садом (відмінкова форма слова сад).}

2� Мені наснився тихий сад,

роса, спориш на стежці.

Вправа 38

1� Вислів «викохав садок» можна розуміти «виростив дерева у садку».

^{Дядько Роман викохав садок.}^{(Розповідне неокличне речення)}

^{І в садку в нього справжні дива!}^{(Розповідне окличне речення)}

^{На одній гілці яблуко сніжно-біле.}^{(Розповідне неокличне речення)}

^{А на сусідній — золотисте або зовсім червонощоке.}^{(Розповідне неокличне речення)}

^{Визирають яблука з-поміж листя, сміються до сонця, наливаються, спіють.}^{(Розповідне неокличне речення)}

2� Придумали запитання до першого речення

Хто викохав садок? Що викохав дядько? Як звати дядька? Що зробив дядько зі садком?

3� Визначили головні члени в останньому реченні

Визирають яблука з-поміж листя, сміються до сонця, наливаються, спіють.

^{(Що?) яблука (що роблять?) визирають, сміються, наливаються.}

^{Основа речення: визирають яблука, сміються, наливаються, спіють.}

^{Однорідні присудки: визирають, сміються, наливаються, спіють.}

Перебудували це речення в спонукальне, використовуючи звертання

Визирайте, яблука, з-поміж листя, смійтеся до сонця, наливайтеся, доспівайте.

Побудували до нього схему (модель) речення

_______, _______, ___ _______, _______ ___ _______, _______, _______.

^{Читаємо схему: в неокличному (в кінці речення крапка) реченні 9 слів (всього рисок), з них 7 самостійних частин мови (довгі риски) і 2 службові частини мови (короткі риски).}

Вправа 39

2� Написали, яким є дідусь і Мишко в оповіданні «Яблуко і світанок» Василя Сухомлинського, прочитали закінчення твору…

4� Виписали розповідне і спонукальне речення, у спонукальному реченні підкреслили звертання

^{Малий Мишко часто приходив до свого дідуся Корнія.}	^{Розповідне неокличне}
Пригощав дідусь онука смачними яблуками, грушами, медом.	^{Розповідне неокличне}
^{Та Мишко не міг відірвати очей від великого білого яблука, що виросло аж на вершечку однієї яблуні}^.	^{Розповідне неокличне}
Дідусю, любий, дозволь мені зірвати он те яблуко!	^{Спонукальне окличне}
^{Ні, — відповів дідусь, — це яблуко належить тому, хто прийде в сад на світанку і попрацює годинку...}	^{Розповідне неокличне}

§ 7 Головні та другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні

Вправа 40

Вірш пробуджує почуття замилування, радості, замріяності.

^{О-сінь мрій-на, о-сінь ми-ла все ба-грян-цем при-тру-си-ла.}

^{І са-ма — в бар-ви-стім ли-сті, ще й ка-ли-но-вім на-ми-сті...}

2� Іменники та зв'язані з ними за змістом прикметники, що змальовують пишні шати осені: осінь мрійна, осінь мила, в барвистім листі, в калиновім намисті.

3� Виписали головні члени із першого речення:

осінь (що?, підмет) притрусила (що зробила?, присудок).

^Осінь^{мрійна, осінь мила все багрянцем притрусила.}

^{(Що?) осінь (що зробила?) притрусила.}

^{Основа речення: осінь притрусила.}

Вправа 41

Кетяги, багрянець, намисто.

Жовтень ходить по краю та птахів виганяє із гаю.

2� Установили зв'язок слів у реченні:

(що?) жовтень (що робить?) ходить, виганяє;

ходить (де?) по краю;

виганяє (кого?) птахів;

виганяє (звідки?) із гаю.

^{Основа речення: жовтень ходить, виганяє.}

^{Однорідні присудки: ходить, виганяє.}

^{На письмі інтонація перелічення відображається комами, в усному мовленні – паузами.}

3� Питання, на які відповідають другорядні члени речення, та дієслова, з якими словами вони зв'язані

Ходить (де?) по краю; виганяє (кого?) птахів; виганяє (звідки?) з гаю.

^{Словосполучення}^{: ходить по гаю, виганяє птахів, виганяє з гаю.}

Вправа 42

^{Тема тексту: розповідь про золоте листя}

^{Головна думка: «скрізь, куди не глянь, — золото, золото»}

^{Мета: художньо описали осіннє листя.}

2� Осінь зображена образно, юним письменником осіння пора змальована літературними засобами (означеннями-прикметниками, порівняннями, уособленням), композитором – музичними засобами (мелодією, темпом, тональністю).

3� Поставили запитання до кожної частини тексту

^Зачин

^{Скрізь, куди не глянь, — золото, золото.}

^{І так тихо...}

Що можна побачити скрізь? Що бачимо навкруги?

^{Основна частина}

^{Тільки інколи налетить вітер, зірве з дерева листочки. І закружляють вони в повітрі, наче метелики. А листочку так не хочеться з дерева падати! Він аж почервонів з печалі.}

Що робить вітер з листочками дерев?

Чому на дереві почервонів листок?

^{Кінцівка}

^{Деякі листочки скручуються в дудочку. І коли обережно розгорнути такий листочок, усередині в ньому тремтить кришталева росинка!}

Що можна побачити у скрученому листочку? Що тремтить у скрученому листочку?

Деякі листочки скручуються в дудочку. І коли обережно розгорнути такий листочок, усередині в ньому тремтить кришталева росинка!

Зв'язок слів у першому реченні третього абзацу за питаннями:

(що?) листочки (що роблять?) скручуються;

листочки (які?) деякі;

скручуються (у що?) в дудочку.

^{Основа речення: листочки скручуються.}

^{Словосполучення: деякі листочки, скручуються в дудочку.}

Вправа 43

^{Відтінки червоного кольору: пурпурові, багряні, вишневі, бордові, теракотовий (червонувато-брунатний).}

^{Відтінки жовтого кольору: золотисті, жовтогарячі, оранжеві.}

2� Склали художній опис «Яких тільки барв немає в осінньому лісі!...

Вправа 44 Поширили речення другорядними членами, використовуючи подану нижче схему речення

Листочки кружляють.

…, …, …, ___, === … … .

^{(Які?) жовтогарячі, багряні, брунатні листочки кружляють.}

^{Жовтогарячі, багряні, брунатні листочки кружляють (де?) у лісі.}

^{Жовтогарячі, багряні, брунатні листочки кружляють у (якому?) осінньому лісі.}

2� У поширеному реченні підкреслили головні та другорядні члени

Жовтогарячі, багряні, брунатні листочки кружляють в осінньому лісі.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) листочки (що роблять?) кружляють; листочки (які?) жовтогарячі, багряні, брунатні; кружляють (де?) в лісі; лісі (якому?) осінньому.}

^{Основа речення: листочки кружляють.}

^{Словосполучення: жовтогарячі, багряні, брунатні листочки; кружляють в лісі; в осінньому лісі.}

^{Однорідні другорядні члени речення: жовтогарячі, багряні, брунатні.}

Вправа 45 Підкреслили головні та другорядні члени в другому реченні

Заголовок: «Верба», «Верба – священне дерево».

Верба є священним деревом.

Вона оспівується в піснях, згадується у легендах і переказах. Освячену вербу тримають за образами.

Букети з вербових котиків є найкращим подарунком для рідних та знайомих.

^{Вона оспівується в піснях, згадується у легендах і переказах.}

^{(Що?) вона (що робить?) оспівується, згадується.}

^{Основа речення: вона оспівується, згадується.}

^{Однорідні присудки: оспівується, згадується.}

§ 8 Головні та другорядні однорідні члени речення

Вправа 46 Підкреслили головні члени у складному реченні

^{1� Пояснення орфограм: зів’ють (пишемо апостроф), м’ятоньки (пишемо апостроф), хреща́того (ненаголошений голосний звук, бо хрест).}

2� Підкреслили головні члени речення

Йдуть дівоньки у садочок,

зів'ють собі віночок з рутоньки,

з м'ятоньки, з хрещатого барвіночку,

з запашного василечку.

^{Розглянемо частини складного речення (мають дві основи).}

^{Йдуть дівоньки у садочок.}

^{Основа речення: дівоньки йдуть.}

^{Зв'язок слів за питаннями: (хто?) дівоньки (що роблять?) йдуть; йдуть (куди?) у садочок.}

^{Зів'ють собі віночок з рутоньки, з м'ятоньки, з хрещатого барвіночку, з запашного василечку.}

^{Основа речення: зів'ють}

^{Зв'язок слів за питаннями: (що зроблять?) зів'ють; зів’ють (кому?) собі; зів'ють (що?) віночок; віночок (з чого?) з рутоньки, з м'ятоньки, з барвіночку, з василечку; барвіночку (якого?) хрещатого; василечку (якого?) запашного.}

^{Однорідні другорядні члени речення: з рутоньки, з м'ятоньки, з барвіночку, з василечку.}

У реченні два присудки: йдуть, зів’ють.

Присудок зів’ють пояснюють іменник та займенник: зів’ють (що?) віночок, зів’ють (кому?) собі.

Однорідні другорядні члени: (з чого?) з рутоньки, з м'ятоньки, з барвіночку, з василечку.

^{Питання, на які відповідають другорядні члени речення: (куди?) у садочок; (кому?) собі; (що?) віночок; (з чого?) з рутоньки, з м'ятоньки, з барвіночку, з василечку; (якого?) хрещатого; (якого?) запашного.}

Вправа 47

В'ють, в'яжуть, зав'яжуть. «Зайве» неспоріднене слово в'ють.

2� Підкреслили однорідні члени речення

Заквітчай голову дівочу

лілеями та тим рясним

червоним маком.

^{Заквітчай (чим?) лілеями, маком.}

Вправа 48

^{Дівчата збирають квіти. (Речення без однорідних членів)}

^{Дівчата збирають волошки, чорнобривці, барвінок. (Речення з однорідними членами)}

2� Дівчата збирають волошки, чорнобривці, барвінок.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) дівчата (що роблять?) збирають; збирають (що?) волошки, чорнобривці, барвінок.}

^{Основа речення: дівчата збирають.}

^{Словосполучення: збирають волошки, чорнобривці, барвінок.}

^{Однорідні другорядні члени речення: волошки, чорнобривці, барвінок.}

У реченні три другорядних члени речення відповідають на питання що? і відносяться до дієслова збирають.

Вправа 49

^{Речення подібні тим, що вони розповідні, неокличні, поширені, мають однорідні присудки.}

^{Речення відмінні тим, що в другому реченні є однорідні підмети.}

2� Підкреслили однорідні члени речення

Ходять дівчатка по садочку, в'ють собі віночки.

^{(Хто?) дівчатка (що роблять?) ходять, в’ють.}

^{Основа речення: дівчатка ходять, в’ють.}

^{Однорідні присудки: ходять, в’ють.}

Ходять Оксанка, Марися, Наталя по садочку, в'ють собі віночки

^{(Хто?) Оксанка, Марися, Наталя (що роблять?) ходять, в’ють.}

^{Основа речення: Оксанка, Марися, Наталя, ходять, в’ють.}

^{Однорідні підмети: Оксанка, Марися, Наталя.}

^{Однорідні присудки: ходять, в’ють.}

Вправа 50

2� Види творчості: література, живопис.

3� Виписали речення з однорідними головними членами

Наші дівчата плетуть вінки з маку, синіх волошок, чорнобривців, дикої рожі...

^{(З чого?) маку, волошок, чорнобривців, рожі. Однорідні другорядні члени речення.}

У плетенні вінків в Україні досягнено не меншого мистецтва, як у вишитті, тканні та мережанні.

^{(У чому?) плетенні, вишитті, тканинні, мережанні. Однорідні другорядні члени речення.}

Дівчата майстерно добирають і комбінують барву, форму квітів у вінку, щоб до лиця було.

^{(Що роблять?) добирають, комбінують. Однорідні присудки.}

^{(Що?) барву, форму. Однорідні другорядні члени речення.}

4� Подовжений приголосний звук у словах:

^{плетенні [п л е т е н': і], вишитті [в и ш и т': і], тканні [т к а н и н': і], мережанні [м е р е ж а н': і]}

Вишиття звукова схема [ — ●| — ● | =: ●́ ]

звуковий розбір слова [в и ш и т': а]

Вправа 51 Побудували схему речень

Маки пломеніють цвітом.

___ = … .

^{Читаємо схему речення: неокличне речення (в кінці знак точка) має 3 члени речення: підмет, присудок, другорядний член.}

___ ____ ____.

^{Читаємо схему речення: неокличне речення (в кінці знак точка) має 3 самостійні частини мови.}

Маки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.

___ = … , … , … … .

^{Читаємо схему речення: неокличне речення (в кінці знак точка) має 6 членів речення: підмет, присудок, чотири другорядних члени.}

___ ___ ___ , ___ , ___ ____ .

^{Читаємо схему речення: неокличне речення (в кінці знак точка) має 6 самостійних частин мови.}

^{2� Однорідні другорядні члени речення (червоним, сизим, білим) перелічуються, а на письмі відділяють комами.}

^{Відповідають на питання яким? та пов’язані зі словом цвітом: цвітом (яким?) червоним, сизим, білим.}

3� Поширили речення однорідними підметами

Маки, ромашки, волошки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.

^{Маки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.}

^{Маки, (що?) ромашки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.}

^{Маки, ромашки, (що?) волошки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.}

^{Маки, ромашки, волошки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.}

Установили зв'язок слів у реченні за питаннями:

(що?) маки, ромашки, волошки (що роблять?) пломеніють;

пломеніють (чим?) цвітом;

цвітом (яким?) червоним, сизим, білим.

Інші завдання дивись тут...

Відповіді 4 клас Варзацька § 5, 6, 7, 8 вправа 26 – 51

Додавання коментаря