© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Сапун Г. (частина 1)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 34 Літературна казка «Що найтяжче журавлям» Василя Сухомлинського
Поміркували, що може бути найтяжчим для журавлів… Головна думка…
Вправа 35
У зачині тексту йдеться про нічний перепочинок лебедів на узліссі. Напевно, журавлі гомоніли про шлях на чужину. Березу здивувало, що не дорога найтяжча. Найстарший Журавель пояснив Березі хвилювання і переживання птахів – найтяжче жити не на рідній землі.
Вправа 36 Прислів'я, яке може бути заголовком тексту.
За морем тепліше, та вдома миліше.
2� Прочитали казку за особами (діалог).
— Куди це ви летите, журавлі?
— У теплий край.
— Ой, зима, зима... Уже й у мене листя осипається... Мабуть, далека й тяжка вам дорога, журавлі?
— Дорога тяжка. Та не дорога нам найтяжча.
— А що ж вам найтяжче?
— Найтяжче нам жити кілька місяців на теплій ріці. Називається вона Ніл. Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть квіти...
— То чому ж там найтяжче?
— Бо то не рідна земля, бо немає там тебе, білокора Березо.
Вправа 37 Слова з м'якими приголосними звуками:
осіннього, узліссі, сіли, журавлі, летіли, теплий, край, зайшло, й, заночують.
[т и х о г о] [о с' і н': о г о] [в е ч о р а] [н а] [у з л' і с': і] [с' і л и] [в’ і д п о ч и т и] [ж у р а в л' і]
[в о н и] [л е т' і л и] [в] [т е п л и й] [к р а й]
[с о н ц е] [в ж е] [з а й ш л о] [т о] [й] [з а н о ч у й у т']
2, 3� Завдання на вибір.
1) Підкреслили букви, які пом'якшують попередні приголосні звуки:
Мандрує осінь по полях і лісах. Де пройде, там усе змінюється. Дерева жовтіють. Поля порожніють.
[м а н д р у й е] [о с' і н'] [п о] [п о л' а х] [і] [л' і с а х]
[де] [п р о й д е] [т а м] [у с е] [з м’ і н' у й е ц': а]
[д е р е в а] [ж о в т' і й у т']
[п о л' а] [п о р о ж н' і й у т']
2) Склали два речення про журавлів, підкресли букви, які після приголосних звуків позначають їх м'якість.
Восени прощаються журавлі з рідною землею. Журавлі летять у вирій.
[в о с е н и] [п р о щ а й у ц': а] [ж у р а в л' і] [з] [р' і д н о й у] [з е м л е й у]
[ж у р а в л' і] [л е т' а т'] [у] [в и р і й]
Букви і, я, є, ю після приголосного звуку і знак м’якшення пом’якшують попередній приголосний звук.
Вправа 38 Аналіз вірша «Осінь малюю» Валерія Зінченко…
|
Вітерець-пустунець між дерев гарцює. Я візьму свій олівець, осінь намалюю. |
Верби в жовтому вбранні опустили віти. Відлітають журавлі, журяться за літом. |
Перевірка орфограм: вітерець, пустунець олівець, осінь, візьму, відлітають (пишемо знак м’якшення), журяться (дієслово на -ться).
Вправа 39, 40 Вірш «Осінь» Марії Хоросницької
Написали, які емоції викликає золота осінь...
Вправа 41 Діаграма Вена порівняння віршів «Осінь, осінь…» Іванни Блажкевич і «Осінь» Марії Хоросницької.
|
«Осінь, осінь» |
Спільне |
«Осінь» |
|
1. Про кленове листя |
1. Про осінь. |
1. Про листяні і хвойні дерева. |
|
2. Як діти використовують листя |
2. Міняється забарвлення. |
2. Осінь-художниця. |
2� Квест
|
кошик (1,4,3 — киш ) |
каченя (4, 5, 6— еня) |
КИШЕНЯ |
У кишені вітер гуляє — немає грошей.
За словом до кишені не лізе — вміє влучно висловитися.
Не по кишені — дуже дорого.
Набивати кишені — багатіти.
Вправа 42
Осінь вийняла з кишені фарби. Почала розмальовувати кольором зелені дерева. А от ялинку обминає, бо вона колюча.
2� Слова поділили рисками для переносу: во-лос-ся, ко-льо-ро-ві, ма-лює.
Поділили слова на склади: во-ло-сся, ко-льо-ро-ві, ма-лю-є.
Поділили слова для переносу різними способами: во-лосся, воло-сся, волос-ся; ко-льорові, кольо-рові, кольоро-ві; ма-лює.
3� Список справ, які можеш зробити восени:
1) зібрати листя для аплікації;
2) допомогти зібрати стиглі фрукти і овочі;
3) почати робити годівницю для птахів.
Вправа 43 Списали два прислів'я.
|
Осінь сумна, та від її щедрості весело. Осінь іде, за собою дощ веде. |
Восени день блисне, а три — кисне. Восени і горобець багатий. |
|
осінь [●́ | = ● =] |
[о с' і н'] |
|
дощ [— ● — —] |
[д о ш ч] |
|
день [— ● =] |
[д е н'] |
|
горобець [— ● | — ● | — ●́ =] |
[г о р о б е ц'] |
Вправа 44, 45 Літературна казка «Грибозбір» Віри Оберемок
Вправа 46
1� Побудували звукові моделі слів.
узліссі [● | — = ●́ | =: ●] [у з л' і с': і]
мугикання [— ● | — ●́ | — ● | =: ●] [м у г и к а н': а]
2� П'ять слів з подовженими приголосними звуками поділили рисками для переносу: знан-ня, чи-тан-ня, зіл-ля, во-лос-ся, му-ги-кан-ня.
Поділимо слова на склади: зна-ння, чи-та-ння, зі-лля, во-ло-сся, му-ги-ка-ння.
Поділимо слова для переносу різними способами: зна-ння, знан-ня; чи-тання, чита-ння, читан-ня; зі-лля, зіл-ля; во-лосся, воло-сся, волос-ся; му-гикання, муги-кання, мугика-ння, мугикан-ня.
3� Утворили назви предметів (іменники) від назв дій (дієслів).
Змагатися — змагання, плавати — плавання, жити — життя.
Додавати — додавання, запитувати — запитання, взувати — взуття.
[з м а г а н': а], [п л а в а н': а], [ж и т': а], [д о д а в а н': а], [з а п и т а н': а], [в з у т': а]
4� Склали два речення, використавши якнайбільше слів з подовженими приголосними звуками (колосся, бадилля, каміння, дозвілля, латаття, знаряддя, обличчя, сміття, узбіччя, бажання).
Колосся росте на полі, а на узбіччі серед каміння багато бадилля і сміття.
Коли на дозвіллі побачили білосніжне латаття, обличчя подруги відображало бажання зробити чудову світлину.
Вправа 47 Аналіз вірша «Зайцева капуста» Михайла Стельмаха…
|
Посадить задумав заєць моркву і капусту, щоб не густо, щоб не пусто виросла капуста. |
З грядки заєць викидав камінці й коріння, бо коріння і каміння виглушать насіння. |
Слова з подовженими м'якими приголосними звуками поділили для переносу: ко-рін-ня, ка-мін-ня, на-сін-ня.
Поділили на склади: ко-рі-ння, ка-мі-ння, на-сі-ння.
Поділили для переносу різними способами: ко-ріння, корі-ння, корін-ня; ка-міння, камі-ння, камін-ня; на-сіння, насі-ння, насін-ня.
Вправа 48 Вірш «Журавлиний подарунок» Василя Кравчука.
Журавлик міг зробити подарунок людині. Птах може подарувати пір'їну. У давнину пір'їни певних птахів слугували основою для ручки писаря.
Вправа 49
3� Спільне в оповіданні Василя Сухомлинського «Що найтяжче журавлям» та у вірші Василя Кравчука: розповідається про відліт журавлів у теплі краї.
4� Вислови, якими можна описати журавлика: струнке тіло, червона пляма на тім'ячку, темно-сіре оперення, чорні довгі пір'їни.
Вправа 50 Підкресли букви, між якими стоїть апостроф: пір’їну, пам’ятав, пір’їна.
2� Завдання на вибір.
1) У загадках слова з апострофом поділили на склади для переносу.
|
Загадка |
Відгадка |
|
Скільки б'ють, а він не плаче і не злиться, тільки скаче. |
М’яч |
|
П'ять братів живуть у хаті, кожен має по кімнаті. |
Рукавиця |
Односкладові слова б'ють, п'ять не діляться для переносу.
2) У прислів’ях слова з апострофом поділили на склади для переносу.
Добрим словом мур проб'-єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Ранні пташки росу п'ють, а пізні — сльози ллють.
Поділ слів на склади: про-б'єш, п'ють.
Поділили для переносу різними способами: про-б'єш, проб'-єш; п'ють.
Вправа 51
1, 2� У скоромовці підкреслили слова з апострофом.
На подвір'ї стали в ряд
ясени і в'язи
і з командою хлоп'ят
розминають м'язи.
Вправа 52
|
Загадка |
Відгадка |
|
Ко-ли це бу-ва-є, що клен за-па-ла-є? А при-хо-пив мо-ро-зець, та по-ві-яв ві-те-рець, весь во-гонь на зем-лю впав, зов-сім клен без ли-стя став. |
Восени |
Вправа 53
Обговорили, чому восени листочки змінюють своє забарвлення…
Вправа 54, 55 Казка «Осінь без смутку» Олега Погинайка.
Значення слова «смуток» знаходимо в тлумачному словникові…
1� Листочки помітили, що літо закінчилося, «коли почали втрачати зелений колір». Листочки згадували про те, «як їм усім було добре рости й шелестіти на гілках дерев», «як пили теплі краплини ранішньої роси, загравали з вітерцем», «як слухали спів птахів». Листочки «просилися», щоб хлопчик забрав їх, щоб бути потрібними, радувати хоч когось.
2� Написали, чому текст має таку назву… Дібрали інший заголовок… Головна думка…
Вправа 56
1� Швидко, поміж, важче, стежці.
У кінці складу дзвінкі приголосні звуки вимовляємо дзвінко: швид-ко, по-між, важ-че, стеж-ці.
2� Правопис сумнівних дзвінких приголосних звуків: стежечка — стежка, береза — берізка, горобець — горобчик, грибочок — гриб, картузик — картуз, діжечка — діжка.
3, 4� Списали три прислів'я, підкреслили у виділених словах букви, які позначають дзвінкі приголосні звуки.
|
Аби дубки, а берізки будуть. Кожний дуб хвалить свій чуб. Весною відро води — ложка болота, восени ложка води — відро болота. |
Як сніг упаде, то пастух пропаде. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. Понеділок і п'ятниця — тяжкі дні, вівторок і субота легкі. |
Перевірка сумнівного дзвінкого приголосного звуку: дубки (бо дубок), берізки (бо береза), дуб (бо дубом), чуб (бо чубом), ложка (бо ложечка), сніг (бо снігу), хліб (бо хліба), тяжкі (бо тяжіє), легкі (бо легенькі)
5� Сказати легко, а зробити важко. Червона ягідка, але на смак гірка. Хліб-сіль їж, а правду ріж.
легко [— ●́ — |— ●] Читаємо схему: в слові 2 склади, перший склад наголошений, 5 звуків (2 голосних звуки, 3 твердих приголосних звуки).
важко [— ●́ — | — ●] Читаємо схему: в слові 2 склади, перший склад наголошений, 5 звуків (2 голосних звуки, 3 твердих приголосних звуки).
ягідка [= ●́ | –– ● — | — ●] Читаємо схему: в слові 3 склади, перший склад наголошений, 7 звуків (3 голосних звуки, 1 м’який приголосний звук, 1 пом’якшений приголосний звук, 2 твердих приголосних звуки).
хліб [— = ● —] Читаємо схему: в слові 1 склад, 4 звуків (1 голосний звук, 2 твердих приголосних звуки, 1 м’який приголосний звук).
їж [= ● —] Читаємо схему: в слові 1 склад, 3 звуки (1 голосний звук, 1 м’який приголосний звук, 1 твердий приголосний звук).
ріж [= ● —] Читаємо схему: в слові 1 склад, 3 звуки (1 голосний звук, 1 м’який приголосний звук, 1 твердий приголосний звук).
Вправа 57 Утворили словосполучення.
Бігає швидко. Цікава книжка. Лісова стежка. Струнка берізка.
Перевірка сумнівного приголосного звуку: швидко (бо швиденько), книжка (бо книжечка), стежка (бо стежина), берізка (бо береза).
З двома словосполученнями склали речення.
Бігає швидко заєць на узліссі. На парті лежала цікава книжка.
Лісова стежка вивела туристів на галявину. Сумує за літом струнка берізка.
Вправа 58, 59 Вірш «Посадіть калину біля школи» Антоніни Листопад.
Вправа 60 Науково-художній текст «Калина звичайна»
2� Порівняли паперову і електронну книжку…
Вправа 61
В статті йдеться про рослину калину.
Незрозумілі слова: декоративний (для оздоблення), чагарник (кущові зарості), пагони (гілки рослин), суцвіття (розміщення квіток).
Цікаво було дізнатися, що калину називали карина, калена, калинина.
Цікаво було дізнатися багато корисної інформації про калину.
Вправа 62
1� Написали, що відомо про калину…
2� Вислови, які доречно використати для художнього опису калини: пишний кущ, лікарська рослина, тонке галуззя, трилопатеве листя, багряне листя, червоні плоди, важкі кетяги, розкішне осіннє вбрання, плоди дозрівають восени, кущ прибрався у коштовне намисто.
Вправа 63
Написали художню розповідь «Калина» за малюнком і поданим планом…
Вправа 64 Трискладові слова поділили для переносу.
Ка-ли-на любить рости у місцях.
На-вес-ні вона зацвітає пишним білим цвітом.
Люди здавна ша-ну-ють її за красу і лікувальні властивості.
У слові стільки складів, скільки голосних звуків.
Поділили на склади: ка-ли-на, на-ве-сні, ша-ну-ють.
Поділили для переносу різними способами: ка-лина, кали-на; на-весні, наве-сні, навес-ні; ша-нують, шану-ють.
Вправа 65
� Написали, що означають назви місяців…
Вправа 66 Науково-художній текст «Три осінні місяці».
Текст Василя Скуратівського написаний лаконічно, наводить факти, має терміни, числові дані, нема персонажів, майже відсутні слова в переносному значенні.
Вправа 67
1� У тексті йдеться про назви осінніх місяців: вересень, жовтень, листопад.
|
Найцікавіше було читати про вересень. Я бачив, як гарно цвіте верес, який дав назву місяцю. Дізнався, що колись вересень мав багато інших назв: руєн, ревун, маїк, сівень, бабський, покрійник. |
|
Найцікавіше було читати про жовтень. У цей місяць я святкую день народження. Тепер знатиму, що його ще називали паздерник, весільник, грязень, хмурень, листопадний, зазимник… |
|
Найцікавіше було читати про листопад. Я дізнався, що по-іншому називали цей місяць так: падолист, напівзимник. |
Прислів'я трапляються в тексті.
Вересневий час — сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде ще й згори йде!
Жовтень на весілля багатий.
Березень і листопад — як братові брат.
Листопад жовтню син, а зимі — рідний брат.
Листопад — вересню онук, жовтню — син, а зимі — рідний брат.
2� Написали, який осінній місяць найбільше подобається та чому…
Вправа 68 Завдання на вибір.
1) Прислів'я з оповідання Василя Скуратівського «Три осінні місяці».
Вересневий час — сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде ще й згори йде!
Жовтень на весілля багатий.
Березень і листопад — як братові брат.
Листопад жовтню син, а зимі — рідний брат.
Листопад — вересню онук, жовтню — син, а зимі — рідний брат.
2) Знайшли 2-3 прислів'я про осінні місяці (вересень, жовтень, листопад)…