ВПРАВА 1.1. Прочитай текст.
БЕЗСМЕРТНИЙ СКАРБ.
Скільки з уст народу нашого можна почути легенд, переказів, скільки пісень, приказок, співаночок, оповідок — трагічних і смутних, веселих і безжурних, скільки всіх цих багатств можна записати по наших українських селах, хуторах? Ані ліку їм, ані віку. Живуть, примножуються, квітнуть. Передаються з покоління в покоління історія народу, його душа, характер, вдача (Сергій Посань).
1.2. Перекажи. Про які скарби йдеться в цьому тексті?
1.3. А може, ти знаєш якусь старовинну легенду? Розкажи її.
1. ВІДПОВІДЬ.
НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ, ЯКУ ГОСПОДЬ ОБДАРУВАВ ПІСНЕЮ.
ВПРАВА 2.1. Прочитайте текст. Поміркуйте над прочитаним.
Чи помічаєш ти, що з кожним роком твоє життя все тісніше пов'язане з мовою? Може, й ні. Адже скільки себе пам'ятаєш, ти завжди вмів (уміла) розмовляти. До мови звикаєш, тому й не звертаєш на це увагу.
Коли тобі було три-чотири роки, ти постійно запитував (запитувала), .як називається той чи той предмет, для чого вій. Коли ти неправильно вимовляв (вимовляла) якесь слово, тебе виправляли. Так за допомогою старших ти поступово вивчаєш мову, опановуєш правильне мовлення.
2.2. Попрацюйте над розвитком власного мовлення. У першому абзаці перетворіть питальне речення на розповідне, змінивши особу оповідача: ти на я, твоє на моє. Зверніть увагу на те, які ще слова треба змінити, а які — не використовувати зовсім. Перероблений абзац запишіть.
2. ВІДПОВІДЬ.
Я помічаю, що з кожним роком моє життя все тісніше пов'язане з мовою. Адже скільки себе пам'ятаю, я завжди вмів (уміла) розмовляти. До мови звикаєш, тому й не звертаєш на це увагу.
ВПРАВА 3. 1. Прочитай текст і поміркуй над прочитаним.
Чи знаєш ти, що означають слова космос, вулкан, супутник? Звичайно, знаєш. А звідки ти це знаєш? Що тобі допомагає дізнатися про те, чого не доводилося бачити, уявити місця, у яких ніколи не бував? Мова. Мова допомагає людині про все дізнатися.
Як же це відбувається? Чому мова така всесильна?
2. Згадай і розкажи, про що вперше повідомила тобі книжка.
3. Запиши назву нещодавно прочитаної книжки та її автора.
3. ВІДПОВІДЬ.
«Коли ще звірі говорили» Івана Франка.
ВПРАВА 4.1. Прочитай текст.
Щомісяця, щотижня, щодня літературна мова поповнюється багатьма новими словами. Вони називають предмети та явища, яких раніше в нашому житті не було. Завдяки цьому мова постійно збагачується новими словами, розвивається. Але залишається зрозумілою. Саме тому ми добре розуміємо мову попередніх поколінь, наприклад твори Тараса Шевченка, хоча жив і творив він двісті років тому.
2. Розкажи, про що повідомлено в тексті.
3. Прочитай напам'ять один із віршів Тараса Шевченка. Чи є в ньому такі слова, які в сучасній мові ми не вживаємо?
4. Спиши слова правого стовпчика. Порівняй їхню вимову і написання.
Вимовляємо: Пишемо:
з'являє[ц':а] з'являється
розвиває[ц':а] розвивається
поповнює[ц':а] поповнюється
збагачує[ц':а] збагачується
Поділи ці слова на склади усно, а потім — письмово. ЗРАЗОК. За-ли-ша-є-ться.
4. ВІДПОВІДЬ.
З'яв-ля-є-ться, роз-ви-ва-є-ться, по-пов-ню-є-ться, зба-га-чу-є-ться
ВПРАВА 5. 1. Прочитай текст. Спробуй дати відповіді на запитання.
Уяви собі: побудували нове місто. Йому дали назву, якої ще не мало жодне з міст України, Це місто Українка на Київщині.
У новому місті живе і працює багато людей. А як їх називають? Людей, які живуть у Києві, називають киянами, у Львові живуть львів'яни, у місті Рівному — рівненці, у Полтаві — полтавці. Як же називають мешканців Українки? Хіба не цікаво?
А як ти думаєш?
2. Як називають «трудівника», котрий допомагає утворювати нові слова? Знайди його у виділених словах.
3. Спиши текст. У виділених словах познач частини основи.
5. ВІДПОВІДЬ.
Нові слова допомагає утворювати суфікс.
ВПРАВА 6. 1. Прочитай висловлювання. Поміркуй над прочитаним.
1. Мова — це глибина тисячоліть. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями і сотнями попередніх поколінь, злеліяний у пісні, у переказі, у приказці. 2. Мова — це душа народу. Від сповиточка рідну мову дитина чує від матері, за нею перші ніжні слова ласки промовляє... (Микита Шyмило).
2. Чому, на твою думку: у першому висловлюванні мову названо найдорожчим скарбом, а в другому — душею народу?
3. Добери й випиши кілька висловлювань про мову з книжок, газет чи журналів, які ти читаєш.
6. ВІДПОВІДЬ.
Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова (Максим Рильський).
Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п'янить (Олександр Олесь)
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову (Ліна Костенко)
Споконвіку було Слово (Старий Завіт)
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Франсуа Вольтер)
ВПРАВА 7.1. Прочитай текст.
Скільки ж слів у сучасній українській мові? На це запитання не дасть точної відповіді ні учень, ні вчитель, ні найталановитіший мовознавець, ні сивий академік. Чому? Та тому що, як ти вже знаєш, мова постійно збагачується новими словами. І полічити їх ніхто не може.
2. Попрацюй зі словником: випиши кілька споріднених слів до виділених у тексті.
3. Зроби звуко-буквений аналіз слова учень.
Зразок звуко-буквеного аналізу слова.
1. Вимов слово вголос.
2. Поділи його на склади.
3. Визнач наголошений склад (в односкладових словах наголос не визначається).
4. Назви послідовно всі звуки в слові і познач їх буквами в квадратних дужках, наприклад: [г а л' а в ие н а].
5. Запиши слово буквами.
6. Полічи кількість звуків і кількість букв.
7. Поясни невідповідність між кількістю звуків і букв, якщо вона не однакова.
7. ВІДПОВІДЬ.
Мова – мовити, мовний, мовознавство, промовець. Слово – словесний, словник, слівце.
Звуко-буквений аналіз слова учень.
1. Учень.
2. у-чень
3. перший склад наголошений.
4. [у ч е н'], [•'| – • = ]
5. «у», «ча», «е», «ен», «знак м'якшення»
6. звуків 4, букв 5
7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук
ВПРАВА 8. Поміркуйте разом! Що таке усне мовлення? А писемне?
Як опанувати усне мовлення? Чи досить для цього знати лише слова? Ні. Треба ще вміти поєднувати їх між собою. За допомогою чого сполучають слова? Що утворюється із поєднаних між собою слів? Правильно, речення. А з речень? Звичайно, текст.
А що стає у пригоді під час усного мовлення, спілкування між людьми? Інтонація, сила голосу, міміка, жести. Як же правильно користуватися цими помічниками усного мовлення? Про які вимоги до усного мовлення ти вже знаєш? Назви їх. Яким вимогам має відповідати писемне мовлення ?
ВПРАВА 9. 1. Прочитай, що говорить народна мудрість про значення знань у житті людини.
1. Наука для людини, як сонце для життя. 2. Хто більше читає, той більше знає. 3. Наука і труд добрий плід дають. 4. Знання злодій не вкраде, у вогні не згорять і у воді не потонуть.
2. Спиши висловлювання. Поясни, як ти їх розумієш.
3. Назви слова, у яких одна буква позначає два звуки, а дві букви позначають один звук.
9. ВІДПОВІДЬ.
2. Наука для людини, як сонце для життя. Хто більше читає, той більше знає. Наука і труд добрий плід дають. Знання злодій не вкраде, у вогні не згорять і у воді не потонуть.
3. Як [й а к], читає [ч и т а й е], знає [з н а й е], дають [д а й у т'].
Життя [ж и т': а], знання [з н а н': а].
Дають [д а й у т'], згорять [з г о р а т'], потонуть [п о т о н у т']. "Знак м'якшення" не позначає звук, буква тільки пом'якшує попередній звук.
ВПРАВА 10. Поміркуйте разом! Що називають культурою мовлення? Як досягти високої культури мовлення?
Культура мовлення - це правильність, чіткість, точність, виразність мовленого слова, доцільність його вживання, багатство словникового запасу.
ВПРАВА 11. Поміркуйте разом! 1. Прочитайте поради. Висловте власні думки про те, яким має бути мовлення.
1. Правильної літературної мови треба вчитися завжди, вчитися у великих майстрів слова. 2. Прислухайтеся до власного мовлення, критично оцінюйте його. 3. Не так уже й складно позбутися вживання тих самих слів, слів-паразитів, вульгарних слів. 4. Якщо свідомо пильнуватимете за чистотою і красою свого мовлення, то обов'язково досягнете успіхів у володінні мовою.
2. Спишіть одну з порад. Розкажіть у класі, як ви будете дотримуватися її.
ВПРАВА 12. Попрацюйте разом! 1. Розгляньте фотоілюстрації.
2. За зображеннями та з власного досвіду розкажіть, як треба поводитись у громадських місцях (у транспорті, кінотеатрі, музеї, магазині) під час спілкування з іншими людьми.
12. ВІДПОВІДЬ.
Як треба поводитись у магазині.
Як треба поводитись у транспорті.
Як треба поводитись у музеї.
ВПРАВА 13.1. Прочитай висловлювання.
1. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (Олесь Гончар). 2. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови (Максим Рильський). 3. Добре вимовлене слово — це вже музика (Костянтин Станіславський).
2. Спиши одне висловлювання (на вибір) і поясни, як ти його розумієш.
3. Зроби звуко-буквений аналіз виділених слів.
13. ВІДПОВІДЬ.
Звуко-буквений аналіз виділених слів.
1. Рідної.
2. рід-но-ї
3. перший склад наголошений
4. [р і д н о й і], [– •' –| – • = •]
5. «ер», «і», «де», «ен», «о», «йот», «і»
7. буква ї завжди позначає два звуки [й], [і]
ВПРАВА 14. Попрацюйте в парах! 1. Прочитайте текст. Визначте його тему і головну думку.
Кожна людина зацікавлена в тому, щоб уміти правильно й гарно говорити. Адже це дає можливість налагоджувати і підтримувати добрі стосунки з іншими людьми. Для цього треба виразно говорити і мати що сказати.
Щоб навчитися добре і змістовно говорити, необхідно збагачувати свої знання і досвід (За Іржі Томаном).
2. Поясніть одне одному думку, висловлену в останньому реченні.
14. ВІДПОВІДЬ.
ТЕМА: розповідь про мову.
ГОЛОВНА ДУМКА: заклик вчитися добре і змістовно говорити, збагачувати свою мову.
ВПРАВА 15. Попрацюйте разом! 1. Поговоримо про культуру спілкування.
2. Прочитайте запитання і дайте на них відповіді.
1. Чи вмієте ви спілкуватися з іншими людьми? 2. Чи не завдаєте людям прикрощів своєю нетактовною поведінкою? 3. Чи завжди правильно оцінюєте свою поведінку? 4. Як ви звертаєтеся до людей? 5. Як відповідаєте на запитання? 6. Які слова при цьому ти вживаєте?
15. ВІДПОВІДЬ.
ВПРАВА 16. Поміркуйте разом! Що розуміють під культурою спілкування?
Культура спілкування передбачає вживання ввічливих слів: доброго ранку, доброго дня. добрий вечір, до побачення: дякую. спасибі, прошу, ласкаво прошу, будь ласка, будьте ласкаві, прошу вибачення, даруйте.
ВПРАВА 17.1. Прислухайся до народних порад!
1. Знаєш — кажи, не знаєш — мовчи. 2. Вік ж..ви — вік учись. 3. Учи іншого — і сам помудрішаєш. 4. Шануй учителя, як рідного батька. 5. Будь господарем свого слова. 6. Добрим словом мур проб'єш, а л..хим і в двері не ввійдеш.
2. Спиши прислів'я, уставляючи пропущені букви. Яке правило допомогло тобі правильно написати слова?
17. ВІДПОВІДЬ.
Знаєш — кажи, не знаєш — мовчи. Вік живи (бо жити) — вік учись. Учи іншого — і сам помудрішаєш. Шануй учителя, як рідного батька. Будь господарем свого слова. Добрим словом мур проб'єш, а лихим (бо лихо) і в двері не ввійдеш.
ВПРАВА 18. 1. Прочитай текст. Визнач його тему. Добери заголовок.
Книжка з давніх-давен була у великій пошані. Київський князь Володимир Святославович, який жив понад тисячу років тому, відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували, розмножували книги. А в часи князювання Ярослава Мудрого в Києві при Софійському соборі було засновано першу в Київській Русі бібліотеку.
У літописі «Повість минулих літ» читаємо: «Велика-бо користь від навчання книжного. Книги — мов ріки, які наповнюють собою увесь світ. Це — джерело мудрості».
2. Розкажи, про що йдеться в тексті. Визнач мету тексту і його головну думку. Писемне висловлювання називають текстом. У тексті завжди про щось повідомляють, розповідають - це його тема. Кожна розповідь має певну мету. У тексті можна визначити головну думку. До тексту можна дібрати заголовок.
18. ВІДПОВІДЬ.
Тема: розвиток освіти в Київській Русі.
Заголовок: «Книги – джерело мудрості».
Мета: повідомити про те, як високо цінували книги, дбали про освіту київські князі.
Головна думка тексту: книга — це джерело знань і людської мудрості.
ВПРАВА 19. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст.
Тарасова гора... Високо над Дніпром звела вона свою сиву голову. Далеко видно звідси «і лани широкополі, і Дніпро, і кручі». Саме на цій горі хотів колись оселитися Тарас Шевченко. Та не судилося поетові здійснити свій намір. Йому було заборонено жити в рідних краях.
Тільки після смерті Кобзар знайшов вічний спокій на колишній Чернечій горі. Народ із любов'ю називає її тепер Тарасовою.
2. Про що ви дізналися з тексту? Яка його тема і мета?
3. Спишіть останній абзац. Підкресліть у ньому вираз, ужитий у переносному значенні. Що він означає?
4. Складіть звукову модель слова любов'ю.
19. ВІДПОВІДЬ.
2. Тема: розповідь про Чернечу гору, на якій поховано Тараса Шевченка.
Мета: повідомити про пошану українського народу до Тараса Шевченка.
3. Тільки після смерті Кобзар знайшов вічний спокій на колишній Чернечій горі. Народ із любов'ю називає її тепер Тарасовою.
Лексичне значення слова з тлумачного словника. Вічний спокій – 1. За релігійними уявленнями — спокійне життя в раю після смерті. 2. Смерть, похований.
4. Любов'ю – букв 6, звуків 7, [л' у б о в й у], [=• | – •' –| = •]
ВПРАВА 20. 1. Прочитай рядки з віршів Тараса Шевченка.
Попрощалось ясне сонце
з чорною землею,
виступає круглий місяць
з сестрою зорею...
За сонцем хмаронька пливе,
червоні поли розстилає
і сонце спатоньки зове
у синє море...
2. Які картини природи ти уявляєш, читаючи ці рядки? Які слова вірша допомагають тобі в цьому?
3. Спиши першу строфу. Підкресли букви, які позначають два звуки.
4. Склади звукову модель одного слова (на вибір).
20. ВІДПОВІДЬ.
2. На мою думку вірш «За сонцем хмаронька пливе...» сповнений сумним настроєм. Наближається вечір, бо прощається ясне сонечко. Над морем червоний захід сонця прогнозує сильний вітер, туман «закриває море і хмароньку рожевую».
3. Попрощалось ясне сонце
з чорною землею ,
виступає круглий місяць
з сестрою зорею ...
4. Ясне [й а с н е], чорною [ч о р н о й у], землею [з е м л е й у], виступає [в и с т у п а й е], сестрою [с е с т р о й у], зорею [з о р е й у].
ВПРАВА 21.1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.
Історія паперу сягає сивої давнини. Багато років тому жив у Китаї працьовитий і винахідливий ремісник Цей Лунь. Він здогадався розтовкти деревину бамбука й шовковиці на борошно. Висипав його в казан, додав до нього вапна, залив водою і кип'ятив доти, поки вариво перетворилося на білу густу масу. Додав до неї трохи клею. А тоді вилив у ситечко і якийсь час струшував. Вода стекла, а кашка лягла рівним шаром, утворивши тоненьку плівку. Так 6уло винайдено папір.
2. Про що тобі стало відомо з цього тексту? Розкажи.
3. Випиши виділені слова. Познач у них префікси.
21. ВІДПОВІДЬ.
—¬ —¬ —¬ —¬ ——¬ ¬
Розтовкти, висипав, додав, залив, перетворилося, стекла.
ВПРАВА 22. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте вірш. В усному мовленні найважливіші для вираження думки слова виділяють голосом.
ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ?
...На стежині сонце я зустрів,
привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам'ятай:
Батьківщина — то найкращий край! (Дмитро Павличко)
2. Якими словами вірша можна передати його головну думку? Під час читання виділяйте ці слова більшою силою голосу.
3. Яким за метою висловлювання є останнє речення?
ВІДПОВІДЬ.
Батьківщина — то найкращий край! За метою висловлювання речення розповідне.
ВПРАВА 23. 1. Прочитай. Зроби висновок про те, скільки осіб бере участь у розмові. Зверни увагу, як потрібно оформляти розмову на письмі. Спиши, дотримуючись розділових знаків.
— Про що виспівує струмок?
— Про літо золоте.
— Про що співає колосок?
— Про те, як він росте.
— Про що виспівує земля?
— Про неба синь і шир.
— Про що співаєм ти і я?
— Про щастя і про мир! (Анатолій Костецький).
2. Подумай і скажи, якими за метою висловлювання є речення у цьому вірші. Що, крім цього, можна сказати про останнє речення?
3. Попрацюйте в парах! Повчіться читати виразно діалог.
ВІДПОВІДЬ.
У розмові бере участь дві особи. Розмову двох або кількох осіб називають діалогом.
— Про що виспівує струмок? (питальне речення)
— Про літо золоте. (розповідне речення)
— Про що співає колосок? (питальне речення)
— Про те, як він росте. (розповідне речення)
— Про що виспівує земля? (питальне речення)
— Про неба синь і шир. (розповідне речення)
— Про що співаєм ти і я? (питальне речення)
— Про щастя і про мир! (розповідне речення, за інтонацією окличне)
ВПРАВА 24. Знайди в підручнику «Літературне читання» текст (або частину тексту), у якому передано розмову між двома дійовими особами. Навчись виразно його читати.
ВІДПОВІДЬ.
– Чого ви радієте, дідусю? – запитує хлопчик. – Мабуть, у лісі є щось дуже хороше?
– Так, хлопчику, у лісі є краса, натхнення, радість і таємниця. Я їх побачив, і мені захотілось жити ще багато-багато років.
ВПРАВА 25. Поміркуймо разом! 1. Прочитайте виразно вірш. Яка його головна думка?
Єдина Україна.
Нехай ніхто не половинить,
твоїх земель не розтина,
бо ти єдина, Україно,
бо ти на всіх у нас одна.
Одна, від Заходу до Сходу
володарка земель і вод —
ніхто не ділить хай народу,
бо не поділиться народ. (Дмитро Чередниченко).
2. Поміркуйте над тим, що означають виділені слова.
3. Доберіть синоніми до слів половинить, розтинає.
25. ВІДПОВІДЬ.
ГОЛОВНА ДУМКА – заклик жити у єдності, любити Україну.
Половинити – поділити.
Розтинати – тяти, сікти, розрізувати, перетинати, перерізувати, розрубувати, розкраювати, розпанахувати, ділити, переділяти.
ВПРАВА 26. 1. Прочитай. Знайди слова, ужиті в переносному значенні. Поясни їх.
Кілька років тому в Чигирині від сивої, спрацьованої за довге життя бабусі я почув зворушливу розповідь. Бабуся сиділа на ослоні (переносна кімнатна лава для сидіння) в своїй тісненькій хатині. А довкола неї, по стінах, барвисто цвіли рушники... її тихий голос дзвенів чисто, ніби Холодноярський струмок:
— Жила в нашому містечку дівчина-красуня. Струнка, чорноброва, з тугою косою за плечима, знала безліч старовинних пісень і співала їх так, що навіть людина, яка й мови української не знала, — танула серцем, ронила щиру сльозу, бо вчувала в тих мелодіях, звичайнісіньких, буденних словах — красу душі народної (Сергій Носань).
2. Зверни увагу на виділені в тексті слова. Яка роль цих слів у тексті?
26. ВІДПОВІДЬ.
1. Барвисто цвіли рушники (різнокольорові рушники), тісненькій хатині (мала хатина), тихий голос (лагідний голос), танула серцем (розчулювалась), ронила щиру сльозу (плакала).
2. Щоб уникнути повторення в тексті таких самих слів, слід добирати синоніми та слова він, вона, воно, вони.
ВПРАВА 27. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст.
Ми живемо в Україні, розташованій у центрі Європи. Україна — спільний дім для всіх народів, які її населяють. Ми любимо свою Україну і пишаємося нею. Любов до України називають патріотизмом.
2. Зверніть увагу на слово, що повторюється в реченнях тексту. Подумайте, як уникнути цього недоліку. Поясніть роль виділених слів у цьому тексті.
3. Розкажіть про вашу допомогу патріотам України в наш час.
27. ВІДПОВІДЬ.
Щоб уникнути повторення в тексті таких самих слів, слід використовувати займенники.
ВПРАВА 28. 1. Прочитай текст.
«ЗОЛОТИЙ ГОЛОС» УКРАЇНИ.
Ніна Матвієнко — відома співачка сучасності. Її називають «золотим голосом» України. Видатна співачка виконує численні народні пісні, патріотичні твори... Багато з них вона записала від людей у різних куточках України. Так вона зберегла народні твори від забуття.
Ніна Матвієнко співає українські пісні перед захопленими слухачами різних країн Європи і світу.
2. Знайди в бібліотеці інформацію про Ніну Матвієнко, розпитай про співачку у своїх батьків. Підготуй письмову розповідь про неї і прочитай у класі.
3. Вивчи одну з пісень відомої співачки і виконай її на уроці.
ВПРАВА 29. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте вірш.
НАШ ПРАПОР.
Небеса блакитні
сяють з глибини.
А пшеничні й житні
мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,
хоч минуть жнива.
Це знамено рідне —
злото й синява.
Прапор наш, як літо,
в сонці майорить —
по долині жито,
по горі блакить. (Дмитро Павличко).
2. Розгляньте фотографію українського пшеничного поля. На що схожі частини, поділені лінією горизонту (виднокіл, небокрай, обрій)?
3. Розкажіть про державний символ — прапор України.
29. ВІДПОВІДЬ.
На частинах, поділені лінією горизонту, зображені блакитне небо і золоті пшеничні лани, які символізують кольори прапора України.
Прапор України – державний символ України.
ВПРАВА 30. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. Яка його тема і мета?
ОБЖИНКИ.
Жнива скінчилися.
Женці обходять ниву, збирають незрізані колоски і в'ють вінок, уплітаючи в них польові квіти. Сплетеним вінком увінчують (класти вінок кому-небудь на голову як знак високої шани) голову найкращої з дівчат, і всі гуртом ідуть з піснями на господарський двір.
Господар зустрічає женців із хлібом-сіллю і запрошує до хати. Женці вручають господареві сніп і висловлюють побажання: «Дай, Боже, щоб і на той рік уродився хліб!» (За Олексою Воропаєм).
2. Запишіть у формі плану (план допомагає висловлювати думки послідовно, не пропускати нічого важливого) послідовність дій, описаних у тексті.
30. ВІДПОВІДЬ.
1. ТЕМА: розповідь про закінчення жнив. МЕТА: познайомити читача з давніми традиціями народу.
2. ПЛАН.
1. Жнива закінчилися.
2. Уквітчана найкраща дівчина.
3. Зустріч господаря і женців.
4. Найкращі побажання.
ВПРАВА 31.1. Прочитай текст. Визнач, який він — художній чи науковий.
Українська мова — державна мова українського народу, наш державний символ. Вона разом із польською, словацькою, чеською, болгарською, сербською та іншими мовами належить до мов Європи. Ця сім'я мов є найбільш вивченою і поширеною. Цими мовами розмовляє більше половини населення земної кулі. Разом із російською і білоруською мовами українська мова утворює східнослов'янську групу мов.
2. Поділи текст на абзаци.
3. Склади план тексту й підготуй розповідь за складеним планом.
31. ВІДПОВІДЬ.
2. Українська мова — державна мова українського народу, наш державний символ.
Вона разом із польською, словацькою, чеською, болгарською, сербською та іншими мовами належить до мов Європи. Ця сім'я мов є найбільш вивченою і поширеною. Цими мовами розмовляє більше половини населення земної кулі.
Разом із російською і білоруською мовами українська мова утворює східнослов'янську групу мов.
3. ПЛАН.
1. Українська мова — державна мова.
2. Поширеність мови.
3. Східнослов'янська група мов.
ВПРАВА 32. 1. Розглянь фотоілюстрації. За ними склади розповіді про різні захоплення дітей.
2. Розкажи в класі про власне захоплення. Продемонструй його результати.
ВПРАВА 33. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст.
Усім відомо, що з настанням осені птахи збираються в зграї і відлітають у вирій. Більшість птахів летять в Африку навпростець — через Середземне море.
Але не всі. Лелека не може летіти над морем. Чому?
Мабуть, тому, що він неодмінно повинен бачити попереду берег, землю. Тому лелека облітає море, роблячи великий гак.
2. Знайдіть твердження, доказ і висновок у прочитаному тексті.
33. ВІДПОВІДЬ.
ТВЕРДЖЕННЯ. Лелека не може летіти над морем.
ДОКАЗ. Мабуть, тому, що він неодмінно повинен бачити попереду берег, землю.
ВИСНОВОК. Тому лелека облітає море, роблячи великий гак.
ВПРАВА 34. 1. Прочитай текст-міркування.
БІЛЬШЕ ЗНАТИ, БІЛЬШЕ ВМІТИ.
Дехто думає так: тепер машини працюватимуть, а люди тільки на кнопки натискатимуть.
Неправильно думає.
Головною робочою силою була і буде людина. Людина з її розумом, з її вмілими руками. Людина робить машини. Вона ними керує. Треба багато знати, щоб побудувати навіть найпростішу машину. І керувати машиною можна тільки тоді, коли знаєш її будову.
2. Визнач у тексті твердження, доказ (доведення) і висновок.
34. ВІДПОВІДЬ.
ТВЕРДЖЕННЯ. Головною робочою силою була і буде людина. Людина з її розумом, з її вмілими руками.
ДОКАЗ. Людина робить машини. Вона ними керує.
ВИСНОВОК. Треба багато знати, щоб побудувати навіть найпростішу машину. І керувати машиною можна тільки тоді, коли знаєш її будову.
ВПРАВА 35. Попрацюйте разом! Складіть і запишіть текст-міркування за поданими твердженням і висновком. Подумайте, що треба написати в доказі (доведенні). Доберіть до тексту заголовок.
35. ВІДПОВІДЬ.
Твердження: Кожному відкрита дорога до знань.
Доказ (доведення): Тому школярі...
Висновок: Людина, яка багато знає і вміє, найбільш корисна суспільству.
ВПРАВА 36. 1. Прочитай текст.
ГОЛОВНЕ В ЖИТТІ.
Що найголовніше в житті? Один говорить: найголовніше — вугілля. Якби не вугілля, зупинилися б машини, не було б вугілля, люди замерзли б... Інший твердить: найголовніше — метал. Без металу не було б ні машин, ні вугілля, ні хліба, ні одягу. А третій каже: найголовніше — хліб. Без хліба не працювали б ні шахтарі, ні металурги, ні льотчики.
Хто з них правий? Що найголовніше в житті?
Найголовніша — праця, бо без праці не було б ні вугілля, ні металу, ні хліба (Василь Сухомлинський).
2. Які міркування висловлено в цьому тексті? Який зроблено висновок?
3. Що ти можеш сказати про слова говорить, твердить, каже? Яка їхня роль у мовленні? Випиши речення, у яких ужито ці слова.
36. ВІДПОВІДЬ.
2. МІРКУВАННЯ. Якби не вугілля, зупинилися б машини, не було б вугілля, люди замерзли б... Без металу не було б ні машин, ні вугілля, ні хліба, ні одягу. Без хліба не працювали б ні шахтарі, ні металурги, ні льотчики.
ВИСНОВОК. Найголовніша — праця, бо без праці не було б ні вугілля, ні металу, ні хліба.
3. Говорить, твердить, каже – синоніми.
Один говорить: найголовніше — вугілля. Якби не вугілля, зупинилися б машини, не було б вугілля, люди замерзли б... Інший твердить: найголовніше — метал. А третій каже: найголовніше — хліб.
ВПРАВА 37. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
Іде старець, увесь білий. Білий одяг, біле довге волосся, біла, як сніг, борода в нього. Легкий вітерець розвіває чуприну й бороду. У руці в нього палиця висока, з перехрестям угорі. Іде... Видно, що змучений — ледве ноги волочить... А очі в нього такі лагідні, така добрість б'є з них! (Антін Лотоцький).
2. Яка мета цього тексту? Які слова тексту допомогли вам уявити зовнішність людини?
37. ВІДПОВІДЬ.
1. ЗАГОЛОВОК. Старець. Мороз.
2. Це текст-опис. Його мета — описати зовнішність людини, тобто подати її словесний портрет.
Іде старець, увесь білий. Білий одяг, біле довге волосся, біла, як сніг, борода в нього. Легкий вітерець розвіває чуприну й бороду. У руці в нього палиця висока, з перехрестям угорі. Іде... Видно, що змучений — ледве ноги волочить... А очі в нього такі лагідні, така добрість б'є з них!
ВПРАВА 38. 1. Прочитай.
У Наталочки очі як черешні, що вистигають у рясних полтавських садах. Великі, круглі, темні. І личко кругленьке, смаглявеньке. Дідусь так і називає її: «Моя черешенька!» (Оксана Іваненко).
2. Спробуй за цим описом намалювати вдома портрет Наталочки.
ВПРАВА 39. Склади текст-опис зовнішнього вигляду близької тобі людини (брата, сестри, товариша, подруги).
39. ВІДПОВІДЬ.
Опис зовнішнього вигляду моєї подруги Софійки.
Опис зовнішнього вигляду моєї сестри.
Опис зовнішнього вигляду мого товариша Андрійка.
ВПРАВА 40. Попрацюйте в групах! 1. Прочитайте діалог. Доберіть заголовок.
Розмовляють двоє друзів.
— Кажуть, що кожна людина повинна залишити після себе добрий слід. Я вже знаю, що я зроблю. Як трохи підросту, то почну засаджувати деревами і кущами отой пустир. І там виросте гайок. А в тому гайку я побудую... Я ще не знаю, що саме збудую, але точно знаю, що там діти будуть влаштовувати фантастичні ігри...
— Е... Я ще про таке не думаю... Мені ще рано. Але я вже вмію змайструвати годівничку для птахів, шпаківню. Для цього треба...
— …
2. Складіть і запишіть продовження діалогу — як можна змайструвати годівничку для птахів або шпаківню (на вибір).
40. ВІДПОВІДЬ.
Продовження діалогу — як можна змайструвати годівничку для птахів.
Продовження діалогу — як можна змайструвати шпаківню.
ВПРАВА 41. 1. Прочитай текст. Визнач, який це текст — розповідь чи опис.
Закінчилося літо. З кожної гілочки на калині звисають грона. До калини часто навідуються птахи, які вже збираються у вирій. Птахи сідають на калину і дзьобають ягідки. А серед зими до калини прилетять снігурі і також будуть ласувати солодкими від морозу ягодами.
2. Поміркуй, як цей текст можна вдосконалити. За потреби скористайся підказкою: заміни слова, що повторюються, синонімами.
3. Запиши вдосконалений текст.
40. ВІДПОВІДЬ.
Закінчилося літо. З кожної гілочки на калині звисають грона. До дерева часто навідуються птахи, які вже збираються у вирій. Пернаті друзі сідають на калину і дзьобають ягідки. А серед зими до деревця прилетять снігурі і також будуть ласувати солодкими від морозу плодами.
ВПРАВА 42. 1. Прочитай текст.
ЗАТИШНА ГАЛЯВИНА.
У темному великому лісі посеред непролазної гущавини примостилась невеличка затишна галявина. Росли тут кучеряві кущі ліщини, що вбиралися восени золотими горішками. Стояла горобина, з червоногарячими коралями на шиї. А попід ліщиною та навкруг порохнявих пеньків у зеленій траві жили громадою гриби.
Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик та поскубе зеленої травиці. Прискаче сполохана козуля (косуля, сарна). Пристрибає спритна білочка поласувати смачними горішками (За Петром Козланюком).
2. Чи можна поміняти місцями абзаци? Якщо не можна, то чому?
3. Доведи, що слова великому, зеленому, пеньків написані правильно.
42. ВІДПОВІДЬ.
2. Якщо поміняти місцями не буде послідовного викладу думок.
3. Великому (бо велич), зеленому (бо зелень), пеньків (бо пень).
ВПРАВА 43.1. Прочитай текст. Визнач, яка його тема і головна думка.
ЯК ТВАРИНИ СПІЛКУЮТЬСЯ?
Ніхто з вас, певне, і не підозрював, що тварини можуть спілкуватися. Вони контактують між собою за допомогою запахів, рухів тіла, голосу. Отже, у них є не один, а три способи розуміти одне одного. Звуки можуть відтворювати не тільки звірі, птахи, комахи, а й мешканці морських глибин.
З народження кожна тварина володіє певною кількістю звуків. За допомогою їх вони вітаються, повідомляють про знайдену поживу, сигналізують про тривогу, задоволення.
Звуки тварин дуже різні. Підраховано, наприклад, що голоси й пісні лише птахів мають майже чотириста відтінків (За Володимиром. Бондаренком).
2. Побудуй на основі цього тексту міркування на тему «Чи можуть тварини спілкуватися?».
43. ВІДПОВІДЬ.
1. ТЕМА: про способи спілкування тварин. ГОЛОВНА ДУМКА: заклик дізнаватися багато цікавого про життя тварин.
2. ТЕКСТ-МІРКУВАННЯ на тему «Чи можуть тварини спілкуватися?».
Спостерігаючи за поводженням тварин, часто виникає думка «Чи можуть тварини спілкуватися?».
Звичайно, тварини спілкуються між собою. По-перше, вони можуть відтворювати звуки. Наприклад, співають птахи, гавкають собаки. По-друге, мешканці не тільки суші, а й морських глибин спілкуються між собою. Дельфіни, наприклад, послуговуються ультразвуком. По-третє, за допомогою тваринної мови вони вітаються, повідомляють про знайдену поживу, сигналізують про тривогу, задоволення. По-четверте, за допомогою запаху, наприклад тварини-мами впізнають своїх дитинчат.
Науковці довели, що у тварин є аж три способи розуміти один одного. Це запахи, рухи тіла та голос.
ВПРАВА 44. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте і порівняйте два описи рослини.
1. Ромашка — трав'яниста рослина родини складноцвітих із дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями - кошиками, на краях яких розміщені білі квітки, а в середині — жовті.
Цвіте з травня до жовтня. Росте на городах, біля доріг, жител, на пустирях.
2. У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, із сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, у білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою (Григір Тютюнник).
2. Простежте, у якому тексті прикметники та інші частини мови вжито в прямому і переносному значеннях, а в якому — тільки в прямому.
3. Відшукайте приклади художніх і наукових текстів у підручниках з читання, природознавства. Поясніть, яку роль у цих текстах відіграють прикметники.
44. ВІДПОВІДЬ.
У другому тексті прикметники та інші частини мови вжито в прямому і переносному значеннях, а в першому — тільки в прямому
У зеленому затишному храмі (зелена природа), переплетена золотими нитями сонця (жовта), лугова цариця (ромашка), сумно нахиленою (похиленою), прикроплена дрібною росичкою (з краплинкою роси).
ВПРАВА 45. 1. Прочитай записи, зроблені Максимом під час екскурсії до парку.
|
простора галявина |
|
тиша |
|
прив'яла трава |
|
шелестить |
|
притихла берізка |
|
дятел |
|
пожовкле листя |
|
стукіт |
|
дощові краплини, як сльози |
|
сорока-білобока |
|
стрекоче |
2. У якому творі Максим хотів використати свої записи? Назви його. Напиши й ти такий твір. Використай у ньому Максимові записи і власні спостереження.
45. ВІДПОВІДЬ.
У творі-описі Максим хотів використати свої записи.
Екскурсія до парку.
ВПРАВА 46. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте замітку (замітку до газети ще називають дописом) до газети.
ВИРОСТЕ ДУБОВИЙ ГАЙ.
Цього року на дубах рясно вродили жолуді. На заклик лісового господарства наш клас узяв участь у їх збиранні.
Кожен приніс із собою в ліс відерце чи кошик. Діти розділились на групки і розсипалися попід дубами. Дружно взялися до роботи.
Наша вчителька, Галина Петрівна, порадила відбирати найкращі плоди — великі, добірні, чисті. Адже з кожного жолудя проросте молодий дубок. А через багато років із цих дубків виросте новий дубовий гай.
Олена Петренко,
учениця 4 класу
2. Яку спільну корисну роботу доводилося виконувати вам? Розкажіть про це усно. А хто забажає — напишіть замітку до газети.
46. ВІДПОВІДЬ.
Прибирання у парку опалого листя. Замітка в газету.
ВПРАВА 47. Попрацюйте разом! 1. Напишіть замітку про одну з цікавих екскурсій учнів вашого класу (до музею, театру, на концерт тощо). Завдання виконуйте так:
1. Обдумайте тему вашої замітки.
2. Доберіть влучний заголовок.
3. Обміркуйте послідовність розповіді. Складіть план.
4. Опишіть події за планом спочатку на чернетці (чорновий, невідредагований текст, рукопис). Потім відредагуйте текст. Перепишіть його.
5. Підпишіть замітку. Віддайте її до шкільної газети.
2. Про цікаві події в класі, школі та поза школою пишіть до газети всім класом або окремо. Можливо, хтось із вас, коли виросте, стане журналістом (літературним працівником газет, журналів, радіо чи телебачення).
47. ВІДПОВІДЬ.
Шкільне життя мого класу. Замітка в газету.
ХВИЛИНКА СПІЛКУВАННЯ.
— Здогадайся, яка найпопулярніша послуга в мережі Інтернет.
— Електронна пошта.
— А ти знаєш, для чого вона використовується?
— Вона дає змогу надсилати і читати різні повідомлення.
— А як працює електронна пошта?
— Користувачі надсилають повідомлення на електронну адресу.
ВПРАВА 48. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте листа. Скористайтеся цим зразком, коли будете писати свого листа.
Люба бабусю, добрий день!
Учора я одержав гарні оцінки і хочу цим порадувати Вас. Своєї обіцянки я дотримуюсь. Щоранку роблю фізичну зарядку. Допомагаю мамі збирати Андрійка до дитячого садка.
Після уроків самостійно виконую домашні завдання, читаю книжки. Граю в комп'ютерні ігри раз на тиждень у п'ятницю. Двічі на тиждень плаваю в басейні.
Незабаром ми з мамою й Андрійком приїдемо до Вас у гості.
До побачення.
29 вересня 2014 р.
Ваш онук Сашко
2. Зверніть увагу на правопис виділеного слова. Написання якого подібного слова ви вже знаєте?
3. Якщо є можливість, надішли свого листа електронною поштою.
48. ВІДПОВІДЬ.
2. Щоранку, щодень пишуть разом.
ВПРАВА 49. 1. Розглянь фотоілюстрацію.
2. Прочитай речення і подумай, де його можна буде використати — у зачині, основній частині чи в кінцівці.
Під час користування комп'ютером необхідно дотримуватися встановлених для школярів правил.
3. Напиши розповідь за фотоілюстрацією. Використай у ній подане речення. Прочитай свій твір у класі.
49. ВІДПОВІДЬ.
ВПРАВА 50. 1. Прочитай виразно текст. Зверни увагу на розділові знаки в кінці речень.
Щодня на прилавках книгарень, на бібліотечних полицях з'являються нові книжки для дітей. Що ж узяти почитати? Зазирнути в давнє минуле чи в майбутнє? Поринути в казковий світ? Спуститися на дно океану чи піднятися за хмари? Вирушити в мандри?
Читайте, друзі, збагачуйте свої знання!
2. Пригадай, якими бувають речення за метою висловлювання та за інтонацією.
3. Випиши речення зі звертанням, поясни розділові знаки.
50. ВІДПОВІДЬ.
1. За метою висловлювання речення є розповідними, питальними і спонукальними. За інтонацією речення є окличними та неокличними.
2. Читайте, друзі, збагачуйте свої знання! Звертання в середині речення, відділяється комами.
ВПРАВА 51. 1. Розглянь таблицю.
Види речень.
|
За метою висловлювання |
За інтонацією неокличне |
За інтонацією окличне |
|
|
Розповідне |
Ми любимо свою Батьківщину. |
Ми любимо свою Батьківщину! |
|
|
Питальне |
Хіба можна не любити свою Батьківщину? |
Хіба можна не любити свою Батьківщину?! |
|
|
Спонукальне |
Усім серцем любіть Батьківщину свою. |
Усім серцем любіть Батьківщину свою! |
|
2. Зроби самостійно висновок про види речень за метою висловлювання та інтонацією, використовуючи таблицю.
ВПРАВА 52. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
Чи можна уявити сучасну українську мову без чудового слова мрія? Сьогодні кожному добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, бо створене народом.
Але не поспішайте з таким висновком! Візьміть «Кобзар» Тараса Шевченка і спробуйте знайти в його творах слово мрія. Не знайдете. А чому, як це могло статися?
Виявляється, слово мрія з'явилося в українській мові вже після Шевченка. А творцями його були два українських поети — Михайло Старицький і Олена Пчілка — мати Лесі Українки. У їхніх поетичних творах слово мрія зійшло на ниві української мови, заквітло, зачарувало всіх своєю красою (За Іваном Вихованцем).
2. Визначте, які речення за метою висловлювання і за інтонацією вміщено в тексті.
3. Поясніть написання слів із великої букви.
4. Спишіть третій абзац тексту. Зробіть звуко-буквений аналіз виділених слів.
Зразок звуко-буквеного аналізу слова.
1. Вимов слово вголос.
2. Поділи його на склади.
3. Визнач наголошений склад (в односкладових словах наголос не визначається).
4. Назви послідовно всі звуки в слові і познач їх буквами в квадратних дужках, наприклад: [г а л' а в ие н а].
5. Запиши слово буквами.
6. Полічи кількість звуків і кількість букв.
7. Поясни невідповідність між кількістю звуків і букв, якщо вона не однакова.
52. ВІДПОВІДЬ.
1. ЗАГОЛОВОК: «Слово мрія», «Мрія – слово нове».
2. Чи можна уявити сучасну українську мову без чудового слова мрія (за метою питальне речення, за інтонацією неокличне)? Сьогодні кожному добре відоме це слово (розповідне, неокличне). Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, бо створене народом (розповідне, неокличне). Але не поспішайте з таким висновком (розповідне, окличне)! Візьміть «Кобзар» Тараса Шевченка і спробуйте знайти в його творах слово мрія (спонукальне, неокличне). Не знайдете (спонукальне, неокличне). А чому, як це могло статися (питальне, неокличне)? Виявляється, слово мрія з'явилося в українській мові вже після Шевченка (розповідне, неокличне). А творцями його були два українських поети — Михайло Старицький і Олена Пчілка — мати Лесі Українки (розповідне, неокличне). У їхніх поетичних творах слово мрія зійшло на ниві української мови, заквітло, зачарувало всіх своєю красою (розповідне, неокличне).
3. «Кобзар» (назва літературної збірки); Тараса Шевченка, Шевченка, Михайло Старицький, Олена Пчілка, Леся Українка (ім'я та прізвище особи).
4. Виявляється, слово мрія з'явилося в українській мові вже після Шевченка. А творцями його були два українських поети — Михайло Старицький і Олена Пчілка — мати Лесі Українки. У їхніх поетичних творах слово мрія зійшло на ниві української мови, заквітло, зачарувало всіх своєю красою.
Звуко-буквений аналіз слова мрія.
1. Мрія.
2. мрі-я
3. перший склад наголошений.
4. [м р' і й а ], [– = •'| = •]
5. «ем», «ер», «і», «йот», «а»
6. звуків 5, букв 4
7. буква я після голосної позначає два звуки [й], [а].
Звуко-буквений аналіз слова красою.
1. Красою.
2. кра-со-ю
3. другий склад наголошений.
4. [к р а с о й у], [– – •| – •'| = •]
5. «ка», «ер», «а», «ес», «о», «йот», «у»
6. звуків 7, букв 6
7. буква ю після голосної позначає два звуки [й], [у].
ВПРАВА 53. 1. Прочитай виразно речення. Зверни увагу на розділові знаки в кінці речень. Які це речення за метою висловлювання?
1. Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? (Олександр Олесь). 2. Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину (Василь Симоненко). 3. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну... (Володимир Сосюра). 4. Червона калино, чого в лузі гнешся? (Іван Франка).
2. Випиши спонукальні речення.
3. Склади звукову модель виділеного слова.
53. ВІДПОВІДЬ.
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну...
Любіть – букв 6, звуків 5, [л' у б і т'], [= • | – •' = ]
ВПРАВА 54. 1. Прочитай текст. Дай йому назву.
Сьогодні в лісі справжній листопад! Клени обсипаються від найменшого подиху вітерцю. Гаснуть осінні вогневі барви. На восковому листі з'являються брудні плями. Деякі листки, засихаючи, скручуються в дудочку. Коли обережно розгорнути такий листок, всередині (усередині, посередині) в ньому тремтить кришталева росинка (Олесь Донченко).
2. Спиши. У виділених реченнях підкресли головні члени. Поясни, як ти їх визначаєш.
54. ВІДПОВІДЬ.
1. ЗАГОЛОВОК: «Листопад у лісі», «Осінній падолист», «Падолист у лісі».
2. Сьогодні в лісі справжній листопад! Клени (що?) обсипаються (що роблять) від найменшого подиху вітерцю. Гаснуть (що роблять?) осінні вогневі барви (що?). На восковому листі з'являються брудні плями. Деякі листки, засихаючи, скручуються в дудочку. Коли обережно розгорнути такий листок, всередині в ньому тремтить кришталева росинка.
ВПРАВА 55. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.
Сумував невеличкий гайок. Осінь уже поклала на нього свою важку руку. Жовте листя тихо сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям. Там уже лежав товстий і м'який шар такого листя. Падаючи з дерев, нове листя тихо і якось таємно шелестіло (За Борисом Грінченком).
2. Випиши з кожного речення головні члени (підмет і присудок).
3. Випиши іменники із залежними від них прикметниками. Від іменника до прикметника усно постав питання.
55. ВІДПОВІДЬ.
1. ЗАГОЛОВОК: «Осінь у гайочку», «Осінній гайок»; «Подих осені».
2. Гайок сумував; осінь поклала; листя осідало, шар лежав, листя шелестіло.
3. Гайок (який?) невеличкий, руку (яку?) важку, листя (яке?) жовте, накриттям (яким?) пишним золотим, шар (який?) товстий і м'який, листя (яке?) нове.
ВПРАВА 56. 1. Прочитай. У кожному реченні знайди його основу (підмет і присудок).
1. Цей дощ мине! По ринвах, по листках збіжить вода блакитна і весела. 2. Вербичка невеличка схилилась над водою. І цілий день милується, і тішиться собою. 3. Довго дзвеніли роси незбиті. 4. У ранковім озері купаються зірки. 5. Під дощ заснули голуби у тихім затінку ліщини (Із творів Ганни Чубач).
2. Назви слова, ужиті в переносному значенні. Добери до них синоніми.
56. ВІДПОВІДЬ.
1. Цей дощ мине! По ринвах, по листках збіжить вода блакитна і весела. Вербичка невеличка схилилась над водою. І цілий день милується, і тішиться собою. Довго дзвеніли роси незбиті. У ранковім озері купаються зірки. Під дощ заснули голуби у тихім затінку ліщини.
2. Дощ мине; збіжить вода; вода весела; вербичка милується, тішиться собою, купаються зірки, тихий затінок.
ВПРАВА 57. 1. Прочитай вірш. Знайди слова, ужиті в переносному значенні.
Летять листки пожовклі і зів'ялі,
летять до ніг і ніжно шелестять.
Затих гайок. А верби кучеряві
пташиним співом гомонять. (Іванна Савицька)
2. Спиши. Підкресли головні члени в усіх реченнях.
3. Побудуй звукові моделі виділених слів.
57. ВІДПОВІДЬ.
1. Летять листки, ніжно шелестять, затих гайок, верби кучеряві, верби співом гомонять.
2. Летять листки пожовклі і зів'ялі, летять до ніг і ніжно шелестять. Затих гайок. А верби кучеряві пташиним співом гомонять.
3. Зів'ялі – букв 6, звуків 7, [з' і в й а л' і]
Кучеряві – букв 6, звуків 5, [к у ч еи р' а в' і]
ВПРАВА 58. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. Поміркуйте, що треба зробити зі словами, які подано в дужках.
ОСІННІЙ ГОСПОДАР.
Осінь. Хазяйнує жовтень скрізь, де не глянь. Убрав золотом сади, ліси й парки і (струшувати) додолу (жовтий) листячко.
Ну, навіщо ж ти, жовтню, роздягаєш дерева? Залишив би їм це вбрання, воно ж (такий) гарне!
Та не (слухати) жовтень нікого: знай своє діло робить. Припорошив (сріблястий) снігом дахи, укрив памороззю (земля), навіть (маленький) калюжки сховав під (тонкі) скельцями (лід).
2. Спишіть другий абзац, розкриваючи дужки. Знайди й підкресли слова, ужиті в переносному значенні.
58. ВІДПОВІДЬ.
1. Поставити слова у правильній формі.
2. Ну, навіщо ж ти, жовтню, роздягаєш дерева? Залишив би їм це вбрання, воно ж таке гарне!
ВПРАВА 59. 1. Прочитай текст.
Вечоріло. З високих гір підкрадалися сутінки. Луна котилася лісом і лягала на високі трави, завмирала в гущавині.
Із-за кучерявих хмар виглянув круторогий місяць. Задивився у сріблясту річку і знову заховався за хмару.
2. Випиши словосполучення. За допомогою питань установи зв'язок між словами за зразком. ЗРАЗОК. Підкрадались (звідки?) з гір.
59. ВІДПОВІДЬ.
З гір (яких?) високих; котилася (де?) лісом; лягала (на що?) на трави; трави (які?) високі; завмирала (де?) в гущавині; із-за хмар (яких?) кучерявих; місяць (який?) круторогий; виглянув (де?) із-за хмар; у річку (яку?) сріблясту; задивився (куди?) у річку; заховався (за що?) за хмару; заховався (коли?) знову.
ВПРАВА 60. 1. Прочитай текст. Спиши, уставляючи пропущені букви.
« Л.. ГКОВАЖНІ» РІЧКИ
А чи бачили ви де-небудь річки, що перетинаються? На з..мній кулі є й такі. Наприклад, біля польського міста Вонгровця дві річки перетинаються під прямим кутом. Кожна з них після цього т..че своїм руслом далі. Справжні д..ва творить пр..рода! (Із журналу «Дванадцять місяців»).
2. У написанні яких слів тобі допомогло правило? Коли довелося звернутися до словника?
3. Установи зв'язки між членами останнього речення. Яке це речення за метою висловлювання та інтонацією?
60. ВІДПОВІДЬ.
1. « ЛЕГКОВАЖНІ» (бо легко) РІЧКИ.
А чи бачили ви де-небудь річки, що перетинаються? На земній (бо у множині землі) кулі є й такі. Наприклад, біля польського міста Вонгровця дві річки перетинаються під прямим кутом. Кожна з них після цього тече (бо у множині течії) своїм руслом далі. Справжні дива (бо диво) творить природа (орфографічний словник)!
2. Справжні дива творить природа! (Що?) природа (що робить?) творить, творить (що?) дива, дива (які?) справжні.
За висловлюванням розповідне речення, за інтонацією – окличне.
ВПРАВА 61. Попрацюйте разом! 1. Складіть речення за поданими схемами.
(X т о?) - (що р о б л я т ь?) співають (що?) (яку?)
2. Назвіть члени речення, що залежать від підмета. На які питання вони відповідають?
3. Назвіть члени речення, що залежать від присудка. На які питання вони відповідають?
61. ВІДПОВІДЬ.
1. Учні співають веселу пісню.
2. (Хто?) Учні (що роблять?) співають.
3. Співають (що?) пісню. Співають (хто?) учні.
ВПРАВА 62. Попрацюйте в парах! 1. Прочитайте текст. Пригадайте, що ви знаєте про бабине літо. Розкажіть одне одному.
Стоїть жовтогаряча осінь. Вона розкинула над землею блакитні небеса. По садах загуляли молоді падолисти. У повітрі літає срібна павутиння. Настала лагідна пора бабиного літа. Останні сонячні дні стоять такі ласкаві, оповиті сріблястим мереживом (За Іваном Цюпою).
2. Спиши. Підкресли головні та другорядні члени речення.
62. ВІДПОВІДЬ.
Під час бабиного літа в природі літає павутина.
Стоїть (присудок, що робить?) жовтогаряча (означення, яка?) осінь (підмет, що?). Вона (підмет, що?) розкинула (присудок, що зробила?) над землею (обставина, де?) блакитні (означення, які?) небеса (додаток, що?). По садах (обставина, де?) загуляли (присудок, що зробили?) молоді (означення, які?) падолисти (підмет, що?). У повітрі (обставина, де?) літає (присудок, що робить?) срібна (означення, яка?) павутиння (підмет, що?). Настала (присудок, що зробила?) лагідна (означення, яка?) пора (підмет, що?) бабиного (означення, якого?) літа (додаток, чого?). Останні сонячні (означення, які) дні (підмет, що?) стоять (присудок, що роблять?) такі ласкаві , оповиті сріблястим мереживом (означення, які?).
ВПРАВА 63. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте речення. Визначте в них головні і другорядні члени.
1. Вітер віє, повіває, по полю гуляє. 2. ...Уся країна повита красою, зеленіє, вмивається срібною росою. 3. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю... 4. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає. 5. Ой гляну я, подивлюся на той степ, на поле. 6. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Із творів Тараса Шевченка).
2. Установіть, із якими словами в реченнях пов'язані слова, що перелічуються. На які питання вони відповідають? Які це члени речення?
Члени речення, які відносяться до того самого слова і відповідають на те саме питання, називають однорідними членами речення. Однорідними можуть бути підмети, присудки і другорядні члени. Якщо однорідні члени речення вимовляють із перелічувальною інтонацією, то на письмі між ними потрібно ставити кому.
3. Спишіть речення. Однорідні члени позначте за зразком. ЗРАЗОК. На горбочку, у долині розцвіли волошки сині.
63. ВІДПОВІДЬ.
1. Вітер віє, повіває, по полю гуляє. Уся країна повита красою, зеленіє, вмивається срібною росою. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає. Ой гляну я, подивлюся на той степ, на поле. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.
3. Вітер віє, повіває, по полю гуляє. Уся країна повита красою, зеленіє, вмивається срібною росою. 3. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю... 4. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає. 5. Ой гляну я, подивлюся на той степ, на поле. 6. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.
ВПРАВА 64. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. Розкажіть про кого ви дізналися з нього.
ВИДАТНА УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНИЦЯ.
Марія Примаченко – майстер українського декоративного мистецтва. Художниця у своєму малярстві використовувала акварель (клейова фарба, що розводиться водою) і гуаш (фарба, розтерта на воді з домішкою білила). Вони надавали соковитості зображенням казкових квітів, птахів, звірів, рослинних орнаментів.
Нині твори Марії Примаченко відомі не тільки в різних містах України, а й за кордоном: у Мюнхені, Парижі, Варшаві, Празі, Софії. За серію малюнків під назвою «Людям на радість» майстриню було удостоєно високої нагороди — Державної премії України імені Тараса Шевченка (За Марією Шинкарук).
2. Випишіть із тексту за зразком однорідні члени речення разом зі словами, від яких вони залежать. ЗРАЗОК. Використовувала акварель і гуаш.
3. Відвідайте музей образотворчого мистецтва, ознайомтеся з творами Марії Примаченко.
64. ВІДПОВІДЬ.
2. Зображенням квітів, птахів, звірів, орнаментів; відомі за кордоном: у Мюнхені, Парижі, Варшаві, Празі, Софії.
ВПРАВА 65. Прочитай речення. Виділені слова заміни за зразком однорідними членами речення. Запиши. ЗРАЗОК. Настя, Оксана, Ярослав і Тарас прочитали цікаву книжку.
1. Четверо дітей прочитали цікаву книжку. 2. У наших краях зимують різні пташки. 3. Український народ цінує національні рослини-символи.
65. ВІДПОВІДЬ.
У наших краях зимують синиці, горобці, ворони. Український народ цінує калину, вербу, явір.
ВПРАВА 66. 1. Прочитай вірш і прислів'я. Зверни увагу, як поєднані однорідні члени речення.
1. Дві хмароньки пливли кудись
в убранні золотім
і мовчки зупинилися
над краєм чарівним.
Річки ясні жемчужились (виблискували, як перли),
шуміли і пливли.
Лани зливались з луками,
пахтіли і цвіли. (Олександр Олесь).
2. Навчання — нелегка праця, але дуже потрібна.
3. Не одяг прикрашає людину, а розум.
66. ВІДПОВІДЬ.
Однорідні члени речення поєднують за допомогою сполучників (й), та, а, але, проте та ін. Між двома однорідними членами перед сполучником і (й), та кому не ставлять. Перед сполучниками а, але кому ставлять завжди.
ВПРАВА 67. 1. Прочитай текст. Добери заголовок.
Ми — українці. Мова наша — українська. Це мова, якою ми розмовляємо й думаємо, без якої не мислимо свого життя. Вона прекрасна, багата і мелодійна. За цими ознаками українську мову порівнюють з італійською. Тому не дивно, що нашу мову називають солов'їною.
2. Спиши. Підкресли однорідні члени в четвертому реченні. Поясни, як вони між собою поєднані.
67. ВІДПОВІДЬ.
1. ЗАГОЛОВОК: «Українська мова».
2. Ми — українці. Мова наша — українська. Це мова, якою ми розмовляємо й думаємо, без якої не мислимо свого життя. Вона прекрасна, багата і мелодійна. За цими ознаками українську мову порівнюють з італійською. Тому не дивно, що нашу мову називають солов'їною.
ВПРАВА 68. 1. За допомогою сполучників та інтонації перелічування усно об'єднай речення кожної групи в одне так, щоб не повторювались ті самі слова.
1. У нічному небі яскраво світять зорі.
У нічному небі яскраво світить місяць.
2. Я дуже люблю Україну. Я дуже люблю рідний край. Я дуже люблю свою родину.
2. Запиши утворені речення. Підкресли однорідні члени.
68. ВІДПОВІДЬ.
У нічному небі яскраво світять місяць і зорі. Я дуже люблю Україну, рідний край і свою родину.
ВПРАВА 69.1. Учися читати інтонаційно правильно! Керуйся правилом.
1. Ця весела, рухлива і голосиста пташка годується насінням ялини. 2. Пташки дуже охайні. Кожну пір'їнку дзьобом перебирають, розправляють. 3. Упав шуліка, але не вполював синицю. 4. Олег змайстрував годівницю для птахів і повісив на дереві.
2. Спиши. У першому й останньому реченнях підкресли головні та другорядні члени.
3. Поясни написання слів пір'їнку, розправляють.
69. ВІДПОВІДЬ.
2. Ця весела, рухлива і голосиста пташка годується насінням ялини. Пташки дуже охайні. Кожну пір'їнку дзьобом перебирають, розправляють. Упав шуліка, але не вполював синицю. Олег змайстрував годівницю для птахів і повісив на дереві.
3. Пір'інку (апостроф), розправляють (написання префікса роз-)
ВПРАВА 70. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.
Знання допомагають сьогодні людині спускатися на дно океану і проникати в космічні глибини. Знання допомагають винаходити нові й нові машини, щоб важка праця ставала легкою й цікавою.
Без знань не можна стати гарним працівником. Навчання - подорож у світ знань, світ чарівний і безмежний.
2. Випиши речення з однорідними членами.
3. Якими сполучниками поєднані однорідні члени і як їх треба читати?
4. Добери синоніми до виділених слів.
70. ВІДПОВІДЬ.
1. ЗАГОЛОВОК: «Для чого потрібні знання?», «Знання – це сила».
2. Знання допомагають сьогодні людині спускатися на дно океану і проникати в космічні глибини. Знання допомагають винаходити нові й нові машини, щоб важка праця ставала легкою й цікавою. Навчання подорож у світ знань, світ чарівний і безмежний.
3. Якщо однорідні члени речення поєднані сполучниками і (й), та, їх вимовляємо з перелічувальною інтонацією. Якщо однорідні члени речення поєднані сполучниками а, але, проте, їх вимовляємо з інтонацією протиставлення: перший однорідний член вимовляємо з підвищенням голосу, а другий — зі зниженням.
4. Чарівний – чарівливий, принадний, привабливий, магічний, чародійний, чарівничий, урочий, чародійський, гарний.
Безмежний - вичерпний, незмірний, безкрайній, безкраїй.
ВПРАВА 71. 1. Прочитай листа відомого литовського письменника до українських школярів.
МОЛОДІ МОЇ УКРАЇНСЬКІ ДРУЗІ!
Любіть усе, що красиве й прекрасне, — природу, працю, поезію, живопис, спорт, музику. Прекрасне допомагає людині жити, працювати, цінувати дружбу, любити своїх товаришів, свою Батьківщину, будувати життя, допомагає стати справжньою людиною.
Я хочу, щоб Ви дружили з литовськими дітьми, відвідували мій Неманський край. Учіться дружити між собою з ранніх років.
Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює. Бажаю Вам успіхів і щастя! (Едуардас Межелайтіс).
2. До чого автор листа закликає українських школярів? Які міркування висловлено в листі? Запиши двоє останніх речень тексту. Підкресли в них однорідні члени речень.
3. Випиши речення з однорідними членами. Навчися читати їх із правильною інтонацією.
4. Поміркуй, що спільного в будові виділених слів. Добери або знайди в словнику інші слова з таким самим префіксом.
71. ВІДПОВІДЬ.
2. Міркування. Прекрасне допомагає людині жити, працювати, цінувати дружбу, любити своїх товаришів, свою Батьківщину, будувати життя, допомагає стати справжньою людиною. Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює.
Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює. Бажаю Вам успіхів і щастя!
3. Любіть усе, що красиве й прекрасне, — природу, працю, поезію, живопис, спорт, музику. Прекрасне допомагає людині жити, працювати, цінувати дружбу, любити своїх товаришів, свою Батьківщину, будувати життя, допомагає стати справжньою людиною. Я хочу, щоб Ви дружили з литовськими дітьми, відвідували мій Неманський край. Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює. Бажаю Вам успіхів і щастя!
4. Однаковий префікс о-. Отоваритися, обігнати, оголити, оплакувати, окликнути, одомашнений, окупний.
ВПРАВА 72. 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Знайди синоніми.
Вечір... Гори в млі,
в золоті вершини...
А під ними ллється десь
пісня України.
Гасне вечір...
Сон обняв гори і долини...
А між горами літа
пісня України.
Ніч давно... Заснуло все...
Тільки море плине,
та щебече понад ним
пісня України. (Олександр Олесь)
2. Порівняй вимову і написання слова ллється. Назви в ньому всі звуки.
3. У другій строфі знайди однорідні члени речення. Як вони пов'язані?
72. ВІДПОВІДІ.
1. ЗАГОЛОВОК: «Українська пісня», «Пісня України». Пісня ллється, літа, щебече.
2. Вимовляємо [л': е ц': а], пишем ллється.
3. Сон обняв (що?) гори і долини (пов'язані сполучником і).
ВПРАВА 73. 1. Прочитай речення з однорідними членами і спиши.
Читання, музика, танці, туризм, рукоділля, малювання це захоплення людини. Вони збагачують її духовний світ, спонукають до творчості, пізнання нового. Дуже часто захоплення переростають в уподобання всього життя і стають професією людини.
2. Розглянь фотоілюстрації. Склади за ними речення з однорідними членами. Запиши їх.
3. Навчися читати речення з перелічувальною інтонацією.
73. ВІДПОВІДЬ.
2. Андрій і Миколка малюють натюрморт. Софійка і Андрійко відвідують секцію карате. Батько та син ліплять глиняний посуд. Перед очима хлопця відкрилась чудова панорама: озеро, ліс, поле.
ВПРАВА 74. 1. Прочитай прислів'я.
1. Діло майстра величає. 2. Без діла слабіє сила. 3. Чесне діло роби сміло. 4. Слово без діла нічого не варте. 5. На охочого робочого діло знайдеться. 6. Не дивись на чоловіка, а дивись на його діло.
2. Назви слова, ужиті в переносному значенні. Поясни, як ти їх розумієш.
3. Спиши перше і друге прислів'я. Підкресли головні члени речення.
74. ВІДПОВІДЬ.
2. Діло майстра величає (результат показує хто чого вартий), чесне діло (справедливе), роби сміло (впевнено).
3. Діло майстра величає. Без діла слабіє сила.
ВПРАВА 75. 1. Прочитай вірш-пораду. Поясни значення слова голова.
Як говориш, будь обачним:
є слова багатозначні.
Ось вам відповідь жива:
що то значить голова.
Має голову людина,
і тварина, і пташина.
Голова — це керівник,
дуже цінний працівник. (Дмитро Білоус).
2. Склади і запиши речення зі словом голова, уживаючи його в різних значеннях.
3. Побудуй звукові моделі слів цінний, працівник.
75. ВІДПОВІДЬ.
2. Міський голова запропонував закласти у місті новий парк. Вчора у Даринки боліла голова.
Цінний [ц' і н: и й ], [– •' | –: • = ]
працівник [п р а ц' і в н и к], [– – • | = • – | – •' –]
ВПРАВА 76. 1. Прочитай віршовані рядки. Поясни, що означають виділені слова.
1. Якщо є у тебе мати, будеш все на світі мати. 2. Якщо зійшов на берег ти, то треба землю берегти. 3. Зима буває раз на рік, її я лютою нарік. 4. Я тягнув на гору віз, а згори мене він віз. 5. У садочку ріс ірис, а на полі — мак і рис (Ігор Січовик).
2. Поділи слова земля і берегти для переносу різними способами.
76. ВІДПОВІДЬ.
Зе – мля , зем – ля; бе – регти, бере – гти, берег – ти.
ВПРАВА 77. 1. Прочитай і спиши вірш.
Снігопад, хурделиця, кужелиця,
завірюха, віхола, буран,
хвища, заметіль, пурга, метелиця,
сніговиця, хуговій, кура. (Леонід Стрельник)
2. Запам'ятай синоніми до слова заметіль, ужиті у вірші. Використовуй їх у своєму мовленні.
3. Добери й запиши прикметники до іменників заметіль, метелиця.
77. ВІДПОВІДЬ.
1. Снігопад, хурделиця, кужелиця,
завірюха, віхола, буран,
хвища, заметіль, пурга, метелиця,
сніговиця, хуговій, кура.
3. Заметіль холодна, морозна, сильна, снігова.
Метелиця засніжена, білосніжна, крижана.
ВПРАВА 78. 1. Прочитай прислів'я. Поясни їхній зміст.
1. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. 2. Слухай перший, а говори останній. 3. Знай більше, а говори менше. 4. Спершу слово зваж, а потім скажи. 5. Удар забувається, а слово пам'ятається.
2. Назви антоніми. Запиши їх парами. Добери синоніми до прикметника великий (за розміром) і дієслова говорити.
78. ВІДПОВІДЬ.
Мало – багато, перший – останній, більше – менше, спершу – потім, забувається - пам'ятається.
Великий – чималий, немалий. Говорити – балакати, казати, базікати.
ВПРАВА 79. Попрацюйте в парах 1. Прочитайте уривок із віршованої казки. Доберіть заголовок. Назвіть головних героїв казки — мешканців країни Мовляндія.
Не за синіми морями, не за дальніми лісами,
а в Мовляндії країні проживали друзі щирі.
Корінь — сивий дідуган.
Префікс — брат молодший.
Суфікс — справжній молодець.
Закінчення — накінець.
Всі вони були сусіди, жили в злагоді і мирі,
один одному служили і слова нові творили.
2. Розкажіть одне одному про частини слова: закінчення, корінь, префікс і суфікс.
3. Доберіть і запишіть споріднені слова до іменника мова.
79. ВІДПОВІДЬ.
1. ЗАГОЛОВОК: «Мовляндія», «Мовна країна», «Мешканці Мовляндії».
Герої казки: Корінь, Префікс, Суфікс, Закінчення.
3. Мова – мовник, мовний, мовити, промовець.
ВПРАВА 80. Попрацюйте в парах! 1. Прочитайте вірш. Поясніть одне одному його заголовок.
ЖИВА ВОДА.
Жива вода дає життя
всьому живому в світі,
якщо живе жива вода,
тоді земля у квіті. (Любов Забашта).
2. Випишіть із вірша споріднені слова. Позначте в них корінь.
3. Назвіть слова, у яких звуків менше, ніж букв.
81. ВІДПОВІДЬ.
2. Жива, життя, живому, живе.
3. Життя (букв 5, звуків 4, [ж и т': а]), всьому (букв 6, звуків 5, [в с' о м у]).
ВПРАВА 81.1. Прочитай загадку. Поясни значення слова-відгадки.
Я у кожній деревинці,
квітці, кущику, травинці.
У класі ж на уроці мови
ти побачиш мене в слові.
2. Добери до слова корінь споріднені слова з різними суфіксами. Запиши їх. Познач суфікси в словах.
3. Назви в загадці слова, у яких звуків більше, ніж букв.
81. ВІДПОВІДЬ.
1. Корінь.
2. Корінь, корінець, корінний, коріння.
3. Я [й а], кущику [к у ш ч и к у].
ВПРАВА 82. Попрацюйте в парах! 1. Прочитайте й доповніть віршовані рядки.
Будову слова ми вивчали,
було закінчення, основа.
А потім корінь виділяли,
споріднене шукали слово.
А потім … (суфікс) позначали,
і … (префікс) якщо був у слові.
2. Пригадайте розбір слова за будовою. Розкажіть одне одному послідовність його проведення.
3. Розберіть за будовою слова загадка, відгадка, загадати, відгадати.
82. ВІДПОВІДЬ.
За(префікс)гад(корінь)к(суфікс)а(закінчення); від(префікс)гад(корінь)к(суфікс)а(закінчення), за(префікс)гад(корінь)а(суфікс)ти(суфікс),
Від(префікс)гад(корінь)а(суфікс)ти(суфікс).
ВПРАВА 83. 1. Добери й запиши по троє слів, які мають таку будову:
1. Префікс + корінь + закінчення.
2. Корінь + суфікс + закінчення.
3. Префікс + корінь + суфікс + закінчення.
2. Познач будову записаних слів. Поясни свою думку.
3. Склади словосполучення зі словами останньої групи.
83. ВІДПОВІДЬ.
1. Пригода, природа, прохолода.
Дубочком, сердечка, у лісочку.
Прекрасний, підсніжники, привокзальний.
Край прекрасний, білі підсніжники, на Привокзальному ринку.
ВПРАВА 84. 1. Прочитай вірш. Назви слова, ужиті в переносному значенні. Поясни, як ти їх розумієш.
Я дітям скажу, відкриваючи мудрість граматик:
— Погляньте, хороші, на істину цю не здаля —
у слові тополя і в слові високому мати
є спільна основа і корінь єдиний — земля. (Геннадій Мороз)
2. Добери з тексту вірша приклади слів, які належать до відомих тобі частин мови.
3. Склади й запиши речення з іменником мати і дієсловом мати.
84. ВІДПОВІДЬ.
1. Мудрість граматик, в слові високому, є спільна основа і корінь єдиний — земля.
2. Іменники: дітям, мудрість, граматик, істину, слові, тополя, мати, основа, корінь, земля. Прикметники: хороші, високому, спільна, єдиний. Займенник: я.
Дієслово: скажу, погляньте, є.
3. Вишивала мати синові сорочку. Я мрію мати невеликий планшет.
ВПРАВА 85. 1. Прочитай вірш. Поясни, як ти розумієш виділений у тексті вислів.
Багата в нас, красива мова!
В народі кажуть: калинова...
Є райдуги барвистих слів,
щоб ними передати
усі відтінки почуттів,
все гарно описати. (Інна Кульська).
2. Назви прикметники, використані у вірші.
3. Склади й запиши речення з іменником калина і прикметником калинова.
85. ВІДПОВІДЬ.
1. Синоніми, прикметники, антоніми.
2. Багата, красива, калинова, барвистих.
3. Калина – символ для українців. Мов наречена, стоїть калина навесні. Калинова гілка схилилась над пишними гронами. Калинова сопілка тужливо заплакала.
ВПРАВА 86. 1. Прочитай лічилку. Назви службові слова, ужиті в ній.
Біля річки, до порогу, у садочку, на дорогу,
перед сном, коло хатини, із-за гаю, для дитини,
за горою, попід ліс, від матусі, через міст,
понад полем, в небеса: ось лічилочка уся.
2. Поміркуй, чому ці службові слова називають прийменниками. Розкажи, які ще є службові слова.
3. Склади й запиши словосполучення: дієслово + прийменник над + іменник; дієслово + прийменник під + іменник.
86. ВІДПОВІДЬ.
Прийменники: біля, до, у, на, перед, коло, із-за, для, за, попід, від, через, понад, в.
Летів над річкою, лунав над лугами, ширяв над землею.
Лежав під осикою, стояла під вербою, ішов під дощем.
ВПРАВА 87. 1. Прочитай виразно вірш.
Іменник любить називати
завжди на ймення кожну річ:
земля, країна, сонце, мати,
печаль і радість, день і ніч. (Володимир Верховень).
2. Назви іменники, використані у віршованому тексті. Обґрунтуй свою думку.
3. Добери й запиши приклади іменників, дотримуючись такої послідовності: назви істот, назви неістот, власні назви, загальні назви.
87. ВІДПОВІДЬ.
1. Іменники: іменник, ймення, річ, земля, країна, сонце, мати, печаль, радість, день і ніч. Іменник — це частина мови, яка називає предмети і відповідає на питання хто? або що?
2. Назви істот: мати, лисеня, кошеня, син, сусід, родич. Назви неістот: камінь, ріка, стіл, папка. Власні назви: Микола, Шевченко, Карпати, Дніпро, «Кобзар». Загальні назви: ім'я, прізвище, гора, ріка, збірка.
ВПРАВА 88. Попрацюйте в парах! 1. Прочитайте правило.
Іменник — це частина мови, яка називає предмети і відповідає на питання хто? або що? Іменники можуть бути назвами істот (хто?): син, лисиця і неістот (що?): день, прапор; загальними (річка , місто) і власними (Дніпро, Київ). Іменники належать до одного з родів: чоловічого (корінь), жіночого (палка), середнього (сонце). Змінюються за числами — однина (місто), множина (міста) і за питаннями — (хто?) тітка, (кого?) тітки, (кому?) тітці тощо.
У науці про мову предметом називають усе те, до чого можна поставити питання: хто? (директор, учитель, школяр) або що? (життя, робота, навчання).
Наведіть власні приклади іменників.
2. Поставте запитання до правила. Дайте на них відповіді.
ВПРАВА 89. 1. Назви предмети, які тебе оточують. Доведи, чому названі тобою слова належать саме до іменників.
2. Прочитай характеристику предмета (підручника) і характеристику слова, яке називає цей предмет. Зверни увагу на розбіжність між предметом і словом, яке його називає.
Предмет підручник являє собою книгу, за якою навчаються. Його виготовляють із паперу. За призначенням підручники бувають різними: з української мови, читання, математики, природознавства тощо.
Слово підручник складається з дев'яти звуків, належить до іменника. Як іменник слово підручник має такі ознаки: чоловічий рід, здатність змінюватися за числами (підручник, підручники) та за питаннями: (що?) підручник, (чого?) підручника, (чому?) підручнику, (чим?) підручником, (у чому?) у підручнику. У реченні іменник може бути головним членом (найчастіше підметом) і другорядним.
3. Поясни, чому слова розум, добро, радість, щастя, любов належать до іменників. Склади й запиши речення з двома словами (на вибір).
89. ВІДПОВІДЬ.
(Що?) розум, добро, радість, щастя.
Людина має розум. Творіть добро! Подарунок завжди приносить радість. Щастя кожен розуміє по-своєму.
ВПРАВА 90. Попрацюйте разом! 1. Розгляньте таблицю. Візьміть до уваги ознаки, властиві іменникам, які вжиті в першому абзаці тексту попередньої вправи.
|
Іменник |
Що означає |
На яке питання відповідає |
Число |
Рід |
Яким є членом речення |
|
підручник |
предмет |
що? |
однина |
чоловічий |
підмет |
|
Книгу |
предмет |
що? |
однина |
жіночий |
другоряд ний член |
|
Читання |
предмет |
з чого? |
однина |
середній |
другоряд ний член |
|
підручники |
предмети |
що? |
множина |
|
підмет |
ВПРАВА 91. 1. Прочитай вірш. Назви іменники. Поясни, що вони називають.
Стежка, озеро, стіжок –
все у падолисті.
І в гніздечку для пташок
задрімав сухий листок,
наче у колисці. (Вадим Скомаровський).
2. Випиши їх. Познач у дужках число і рід іменників.
3. Склади й запиши речення з трьома іменниками (на вибір).
91. ВІДПОВІДЬ.
Іменники називають предмети. Стежка (одн., ж.р.), озеро (одн., с.р.), стіжок (одн., ч.р.), у падолисті (одн., ч.р.), в гніздечку (одн., с.р.), пташок (мн.), листок (одн., ч.р.), у колисці (одн., ж.р.).
Через ліс пролягла звивиста стежка. Влітку я відпочиваю на березі озера. Соловейко звив гніздечко для пташок. Сухий листок відірвався від гілки. Солодкі сни дивилось у колисці немовля.
ВПРАВА 92. 1. Прочитай текст. Використай доречні іменники-синоніми з дужок.
2. Добери заголовок до тексту. Придумай кінцівку.
Ось і знайомий ліс. Рівними (шеренгами, рядами, колонами) виструнчились зелені сосни. Поміж ними ростуть білокорі берізки, кремезні дубки, тремтливі осички.
Навколо тихо-тихо. Тільки іноді з глибини лісу чути легкий (гуркіт, грюкання, стукіт) дятла та мелодійний свист (групи, табуна, зграї) синиць.
Заглибившись у сосняк, знімаєте голчасту (скатертину, ковдру, покривало), і відкривається красивий оранжевий (картузик, брилик, шапка) рижика (За Олександром Пархоменком).
3. Запиши речення з дібраними іменниками. Зроби висновок про роль іменників-синонімів у мовленні.
92. ВІДПОВІДЬ.
У сосняку.
Ось і знайомий ліс. Рівними рядами виструнчились зелені сосни. Поміж ними ростуть білокорі берізки, кремезні дубки, тремтливі осички.
Навколо тихо-тихо. Тільки іноді з глибини лісу чути легкий стукіт дятла та мелодійний свист зграї синиць. Заглибившись у сосняк, знімаєте голчасту ковдру і відкривається красивий оранжевий брилик рижика. Їх тут багато-багато.
З повними кошиками грибники повернуться додому.
Іменники-синоніми – засоби увиразнення мовлення, вони дають можливість вибрати найточніше, найвиразніше, найдоцільніше і найдоречніше слово.
ВПРАВА 93. 1. Прочитай прислів'я і приказки. Поясни їхній зміст.
1. Чого в молодості навчишся, те на старість як знахідка. 2. Батьківщина мати, чужина мачуха. 3. Згода будує, а незгода руйнує, 4. Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога. 5. Лиха та радість, по котрій сум наступає. 6. Із самого початку думай, який буде кінець.
2. Випиши іменники-антоніми.
3. Зроби висновок про роль іменників-антонімів у реченнях. Перевір свій висновок за наведеною нижче інформацією.
93. ВІДПОВІДЬ.
Молодість – старість, Батьківщина – чужина, мати – мачуха, згода – незгода, правда – неправда, радість – сум, початок – кінець.
Іменники-антоніми – засоби увиразнення мовлення, вони допомагають яскравіше відобразити протилежні явища довкілля.
ВПРАВА 94. 1. Прочитай значення слова земля.
1. Третя від Сонця планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. 2. Верхній шар земної кори. 3. Речовина темно-бурого кольору, що є у складі земної кори. 4. Суша (на відміну від водяного простору). 5. Ґрунт для вирощування рослин. 6. Країна, край, держава.
2. Склади й запиши речення з іменником земля., уживаючи його в різних значеннях.
3. Поясни різні значення іменника сонце.
94. ВІДПОВІДЬ.
Місяць – супутник планети Земля. Чорнозем – родючий шар землі. Після довгого плавання моряки побачили землю. Земля у горшку вимагала поливу. Дорога серцю рідна земля.
Тлумачення слова сонце. Сонце – 1. центральне небесне світило сонячної системи. 2. Відбиття, відображення чим-небудь або у чомусь цього небесного світила. 3. Світло й тепло, що випромінюються цим світилом. 4. Перен. про те (того), хто (що) є джерелом життя, втіхи, радості і т. ін. для когось. 5. Перен. те, що освітлює шлях, той, хто веде за собою. 6. Центральна планета інших планетних систем. 7. Гімнастична вправа на турніку.
ХВИЛИНКА СПІЛКУВАННЯ.
— Здогадайся, де застосовують такий символ — @?
— Символ @ використовують в адресі електронної пошти.
— А що являє собою цей знак?
— Цей знак являє собою спіраль, закручену проти годинникової стрілки.
— Як ти думаєш, чому цей символ називають «собачкою» або «равликом»?
— Я думаю, що цей знак дістав такі назви через свою форму, схожу на цих тварин.
ВПРАВА 95. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте. Доведіть, що це текст.
Узагалі, золото — це дорогоцінний метал. Але є ще «чорне» і «біле золото».
«Чорне золото» добувають у шахтах. «Біле золото» вирощують на полях.
А коли в засушливу пору року в степах випадає рясний життєрадісний дощ, люди радіють і кажуть: «Золото падає з неба».
2. Поясніть, які іменники в тексті вжито в прямому, а які — в переносному значенні.
3. Наведіть власні приклади вживання іменників у прямому й переносному значеннях.
4. Усно проаналізуйте виділені слова в такій послідовності:
1. Аналізоване слово.
2. Частина мови.
3. Питання, на яке відповідає.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. Власна чи загальна назва.
6. Значення, у якому вжито (пряме чи переносне).
7. Рід.
8. Число.
9. Слова, з якими пов'язане в реченні.
10. Член речення — головний чи другорядний.
ВІДПОВІДЬ.
2. Пряме знечення. Золото – дорогоцінний метал.
Переносне значення про вугілля. «Чорне золото» добувають у шахтах.
Переносне значення про зернові. «Біле золото» вирощують на полях.
Переносне значення про дощ. Золото падає з неба. Життєрадісний дощ.
3. Золото – іменник, що?, неістоти, загальна назва, переносне, середній рід, однина, (що?) золото (яке?) чорне, підмет. Шахтах – іменник, у чому?, неістоти, загальна назва, пряме значення, жіночий рід, множина, (що роблять?) добувають (де?) у шахтах, другорядний член речення.
ВПРАВА 96. 1. Прочитай. Користуючись підказкою, поданою в дужках, поясни значення слів.
Орел (птах і людина), океан (водний простір і будь-який великий простір).
2. Склади й запиши по двоє речень з кожним із поданих іменників, уживаючи їх у прямому та в переносному значеннях.
3. Підготуй усний опис птаха, зображеного на фотоілюстрації.
ВІДПОВІДЬ.
2. Орел – це великий птах. Пряме значення.
Наші герої – мужні орли. Переносне значення.
На нашій планеті є чотири океани. Пряме значення.
Серед степу хвилями гойдався океан золотої пшениці. Переносне значення.
ВПРАВА 97. 1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок.
Небеса прозорі, як глибінь ріки.
Падають, як зорі, з явора листки.
А над полем нитка дзвонить, як струна.
Зажурилась квітка – чує сніг вона. (Дмитро Павличко).
2. Випиши з вірша спочатку іменники, які у вірші вжито в однині, а потім — у множині. Познач закінчення. Поясни, як ти визначаєш число іменників.
3. Побудуй звукові моделі слів зі знаком м'якшення. Визнач, до яких частин мови вони належать.
ВІДПОВІДЬ.
1. Скоро зима. У чеканні зими. Пізня осінь.
2. Глибінь[], рік[и], явор[а], пол[ем], нитк[а], струн[а], квітк[а], сніг[].
Небес[а], зор[і], листк[и].
3.Глибінь – букв 7, звуків 6, [г л и б і н'], [– – • | = •' = ]
Падають – букв 7, звуків 7, [п а д а й у т'], [– •' | – • | = • = ]
Дзвонить – букв 8, звуків 6, [дз в о н и т'], [– – •' | – • = ]
Зажурилась – букв 10, звуків 9, [з а ж у р и л а с'], [– • | – • |– •' |– • = ]
ВПРАВА 98.1. Прочитай вірш.
Коли на полі колоситься —
зернина в колосі, зерня;
виймають з печі — паляниця,
хлібець, хлібина, хлібеня:
ще кажуть — книш, бухан, буханка,
а хліб весільний — коровай. (Дмитро Білоус).
2. Випиши виділені іменники за абеткою. Визнач їхні число й рід.
3. Назви споріднені слова, ужиті у вірші. Розбери їх за будовою.
ВІДПОВІДЬ.
2. Хлібеня (одн., с.р.), хлібець (одн., ч.р.), хлібина (одн., ж.р.).
3. Зернин[а], зерн[я]. Хліб[], хлібець[], хлібин[а], хлібен[я]. Бухан[], буханк[а]. Колос[ить]ся, колос[і].
ВПРАВА 99. 1. Прочитай і доповни речення словами з довідки. Поясни їхній зміст.
1. Мова — найважливіший засіб ... . 2. Мова — ... думки. 3. Мова — твій друг і.... 4. Мова — знаряддя ... . 5. Мова — безцінний ... народу. 6. Мова — цілюще народне ....
Слова для довідки: джерело, порадник, втілення, скарб, спілкування, пізнання.
2. Спиши речення. Зазнач у дужках число і рід іменників.
3. Усно наведи приклади інших висловлювань про мову.
ВІДПОВІДЬ.
1. Мова (одн., ж.р.) — найважливіший засіб (одн., ч.р.) спілкування (одн., с.р.). 2. Мова (одн., ж.р.) — втілення (одн., с.р.) думки (одн., ж.р.). 3. Мова (одн., ж.р.) — твій друг (одн., ч.р.) і порадник (одн., ч.р.). 4. Мова (одн., ж.р.) — знаряддя (одн., с.р.) пізнання (одн., с.р.). 5. Мова (одн., ж.р.) — безцінний скарб (одн., ч.р.) народу (одн., ч.р.). 6. Мова (одн., ж.р.) — цілюще народне джерело (одн., с.р.)