© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до робочого зошита
"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 3
До стор. 4 – 6 Вправа 1 Уставили прикметники
Буду в навчатись мови золотої
у трави-веснянки, у гори крутої,
в потічка веселого, що постане річкою,
в пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Вправа 2 Лексичне значення слова дізнаємося з тлумачного словника
Повість письменниці стала бестселером.
Я прочитала бестселер мого улюбленого письменника.
Вправа 3 Підкреслили ввічливі слова, слова поваги і любові онуків до дідуся
|
Любий, добрий наш дідусю, ми, твої внучата, прибігаємо до тебе щастя побажати. |
Ти нас батькові й матусі помагаєш вчити, як зробитись чесним, добрим, як по правді жити. |
Вправа 4 Підкреслили граматичну основу (підмет і присудок)
Внучата прибігають з побажаннями щастя для дідуся.
(Хто?) внучата (що роблять?) прибігають.
Дідусь навчає бути чесними, добрими, правдивими.
(Хто?) дідусь (що робить?) навчає.
Сторінка 4
Вправа 5 Розібрали слова за будовою
Спільнокореневі слова: дід, дідусь, дідівський, дідова, дідусенько, дідуган
До стор. 7 – 8 Вправа 1
Заголовок тексту: «Щедра земля», «Щедрість землі», «Дари землі».
Вправа 2, 3 Катерина Білокур – самобутня художниця…
Опис картини Катерини Білокур «Натюрморт з хлібом»…
1. Дари осені…
2. Подих щедрої землі…
Сторінка 5
До стор. 9 – 11 Вправа 1
Сонечко сходить. У небесну блакить злетів жайворонок. На схід повернули свої жовті, розкішні пелюстки соняшники. Потягнулися й заворушили вусиками пшеничні колоски. Випливли із глибин рибки. Веселкою над квітками пурхають метелики.
— Доброго ранку, сонечко!
Вправа 2
а) ні, не можна вилучити жоден малюнок.
а) ні, послідовність малюнків відповідає розповіді.
а) так, зліва або справа намалювати сонечко.
Вправа 3
Тема. Ранкове пробудження природи.
Мета. Вчитися любити природу і спостерігати за нею.
Сторінка 6
До стор. 11 – 14 Вправа 1
|
Зачин |
Жило-було Сонечко. Літніми ранками воно вмивалося чистою росою, а перед сном любило купатися в річці. Одного разу вода була дуже холодна, і Сонечко застудилося. |
|
Основна частина |
Лікувати хворого взялися друзі. Маленька Хмарка від хвилювання розплакалася і полетіла рясним дощем додолу. Від неї Земля-матінка дізналася про хворобу, направила на Сонечко своє тепло. Цілу ніч Земля віддавала Сонечку своє тепло, а Місяць зі зорями світили ласкою. Наступного ранку Сонечко одужало. |
|
Кінцівка |
І Сонечко усміхнулося. Його промінці діамантами заграли на срібній росі. |
Сторінка 7
Вправа 2
Заголовок: «Сонце», «Сонячний мандрівник», «Дивовижне Сонце», «Сонце – споконвічний мандрівник», «Всюдисуще Сонце».
3, 2, 1, 4
Вправа 3
Міркування про те, що ліс цінний дар природи…
Сторінка 8
До стор. 15 – 17 Вправа 1
|
Слово «береза» означає світла, білява. У цього дерева 10-20 метрів заввишки. Кора біла, з чорними латочками. Гілля густе, тонке. Листя дрібне, ромбічної форми, із зубчиками по краях. |
Берізка нагадує чарівну, струнку, дівчину. Гілочки, як довгі кучеряві коси, густо сплелися одна з одною. Осінь стиха… |
|
Це науковий текст. |
Це художній текст. |
|
Науково-художній стиль мовлення: точність, стислість, наявні терміни, величини, факти, відсутні образність та ставлення автора до написаного. |
Художній стиль мовлення характеризує образність, художні засоби (порівняння, уособлення, епітети, пестливі слова), відчувається ставлення автора до написаного. |
Вправа 2 Добираємо антоніми зі словника антонімів
Антоніми: світла — темна, густе — рідке, тонке — товсте, кучеряві — прямі.
Вправа 3
Берізка, як чарівна, струнка дівчина зі золотими стрічками у волоссі.
Гілочки, як довгі кучеряві коси чарівної, стрункої дівчини.
Сторінка 9
До стор. 17 – 18 Вправа 1
Сосна та ялина — хвойні дерева. Сосна світлолюбна, а ялина тіньовитривала. Крона сосни крислата, нагадує скупчення хмаринок, а ялини крона конусоподібна. Хвоїнки сосни довгі, розміщені попарно, а в ялини короткі. Стиглі шишки сосни невеликі, дерев’янисті, а в ялини продовгуваті, гладенькі.
Вправа 2 У трискладових словах підкреслили букви, що позначають голосні звуки
Із деревини сосни виробляють стільці, столи, віконні рами, двері, підлогу.
Із деревини ялини виготовляють папір, скрипки, меблі, фанеру, сірники.
Сторінка 10
Вправа 3 Слова із літер слова конусоподібна.
конус, коні, посуд, суп, пісок, піднос, опікун, біда, доба, ніс, сік, сон, бідон, сад, садок, дуб, дубок, коса, подоба, ікона, сода, онук, онука, бонус, буда, подібна.
До стор. 20 – 22 Вправа 1
1) Тихо ходить осінь гаєм. (Розповідне неокличне речення)
2) Ліс довкола аж горить. (Розповідне неокличне речення)
3) Ясен листя осипає. (Розповідне неокличне речення)
4) Дуб нахмурений стоїть. (Розповідне неокличне речення)
Де горить ліс?
Що листя осипає?
Який стоїть дуб?
Вправа 2 Вірш «Як швидко літо промайнуло» Олени Пчілки
2) пожовклі падають листки,
4) жене понурії хмарки.
3) вітрець не віє вже тепленько, —
1) Садок марніє потихеньку.
Вправа 3
[— ● — | = ●́ | = ●] марніє [м а р н' і й е]
Читаємо звукову схему: у слові три склади, другий склад наголошений, 3 голосних звуки, 4 приголосних звуки (2 твердих і 2 м’яких приголосних звуки)
Сторінка 11
До стор. 23 – 24 Вправа 1 Вірш «Осінь» Яків Щоголів…
Підкреслили букви, що позначають м’який приголосний звук
|
Темная діброва стихла і мовчить. Листя пожовтіле з дерева летить. |
[т е м н а й а] [д' і б р о в а] [с т и х л а] [і] [м о в ч и т'] [л и с т' а] [п о ж о в т' і л е] [з] [д е р е в а] [л е т и т'] |
Вправа 2 Підкреслили головні члени речення і другорядні члени речення
Тонко ковані золоті листочки шумлять, дзвонять, шелестять: осінь, осінь, осінь.
(Що?) листочки (що роблять?) шумлять, дзвонять, шелестять.
Хмари гасають вороними кіньми, дикими табунами з кованими уздами.
(Що?) хмари (що роблять?) гасають.
Вправа 3
Я чую мелодію шурхоту (якого?) сухого (чого?) листя.
З вишини долітає (який?) журливий клекіт (кого?) журавлів.
До стор. 25 – 27 Вправа 1 Підкреслили однорідні члени речення.
Дівчата плетуть віночки із жовтих сонечок-кульбаб, із кленових листочків, лісових та лугових квітів.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) дівчата (що роблять?) плетуть; плетуть (що?) віночки; віночки (із чого?) із сонечок-кульбаб, листочків, квітів; сонечок-кульбаб (яких?) жовтих; листочків (яких?) кленових; квітів (яких?) лісових, лугових.
Однорідні другорядні члени речення: сонечок-кульбаб, листочків, квітів.
Однорідні другорядні члени речення: лісових, лугових.
Український віночок захищає від лихого ока, чарує, знімає біль, береже волосся.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) віночок (що робить?) захищає, чарує, знімає, береже; захищає (від чого?) від ока; ока (якого?) лихого; знімає (що?) біль; береже (що?) волосся.
Однорідні присудки: захищає, чарує, знімає, береже.
Калина, барвінок, любисток, ромашки, волошки здавна прикрашали віночок української дівчини.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) калина, барвінок, любисток, ромашки, волошки (що робили?) прикрашали; прикрашали (що?) віночок; прикрашали (відколи?) здавна; віночок (кого?) дівчини; дівчини (якої?) української.
Однорідні підмети: калина, барвінок, любисток, ромашки, волошки.
Сторінка 12
Вправа 2 Підкреслили однорідні члени речення
|
… Всі квіти весняні, веселі, кохані, з-під листя виходять, голівки підводять од сну зимового до сонця ясного! |
(Що?) квіти (що роблять?) виходять, підводять. Однорідні присудки.
Квіти (які?) весняні, веселі, кохані. Однорідні другорядні члени речення.
|
До стор. 27 – 29 Вправа 1 Уставили відповідні сполучники
Поставили на столі соснове гільце, обквітчане калиною і барвінком, поклали шишки та коровай.
Вправа 2 Підкреслили однорідні члени речення, обвели сполучники між ними
Без барвінку та калини не обходяться весільні урочистості нашого народу.
Урочистості (без чого?) без барвінку та калини. Однорідні другорядні члени речення.
Сторінка 13
Вправа 3 Підкреслили граматичну основу (підмет і присудок) в складному реченні
Барвінок стелиться низенько, та в призимку не клякне стебло.
Складне речення з двома граматичними основами, які поєднані сполучником та у протиставному значенні.
(Що?) барвінок (що робить?) стелиться.
(Що?) стебло (що робить?) не клякне.
До стор. 29 – 31 Вправа 1 Підкреслили однорідні члени речення
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер і трави, і води.
Другорядні члени речення: вітер, трави, води. Перед повторюваним сполучником ставимо кому.
Речення за метою висловлювання:спонукальне речення.
Перебудували спонукальне речення на розповідне.
Україну треба любити, як сонце, як вітер і трави, і води.
Вправа 2 Підкреслили звертання.
Нехай ніхто не половинить,
твоїх земель не розтина.
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на світі в нас одна.
У реченні з однорідними присудками підкреслили граматичну основу
Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина.
(Хто?) ніхто (що робить?) не половинить, не розтина. Однорідні присудки.
Сторінка 14
До стор. 32 – 34 Вправа 1 Надписали частини мови
Осінь (ім.) ходить (дієсл.) по (прийм.) діброві (ім.),
Золотить (дієсл.) листки (ім.) кленові (займ.).
Частини мови визначаємо за питаннями:
осінь (що?, іменник) ходить (що робить?, дієслово) по (прийменник) діброві (чому?, іменник), золотить (що робить?, дієслово) листки (що?, іменник) кленові (які?, займенник).
Сполучення слів у переносному значенні
Осінь ходить, золотить листки, рідний гай.
Вправа 2
|
Відгадка |
Звукова схема |
||
|
Я руда і невеличка, дуже схожа на лисичку, та курей не поїдає, по деревах лиш стрибаю. |
Білка |
[ -- ●́ — | — ●] |
[б´ і л к а] |
Вправа 3
Білочка (яка?) прудка, руда, пухнаста, працьовита, завзята.
Сторінка 15
Вправа 4
Холодної осінньої днини
Мчить білочка до хатини.
У тепле ліжечко вмостилась,
Пухнастим хвостиком накрилась.
До стор. 35 – 36 Вправа 1
|
Істоти (хто?) |
Неістоти (що?) |
|
Пес, собака, дичину, горобчика, гороб’ятко, горобець, пса, горобчиха, дитя, собаку. |
Полювання, стежкою, ходу, стежки, вітер, дерево, гнізда, мордою, пащі. |
Сторінка 16
Вправа 2
Спільнокореневі слова: горобчика, гороб’ятко, горобець, горобчиха.
До стор. 37 – 39 Вправа 1, 2
Заголовок тексту: «Лисиця і Миша».
Виділили відмінкові закінчення іменників, підкреслили іменники в початковій формі (називний відмінок однини)
У Лисиц[і] народилося п’ятеро лисенят. Щодня вона носила їм поживу. От побачила раз Лисиц[я] мишачу нор[у], сіла біля тієї нор[и] й чатує. А Мишц[і] з мишенятами набридло там сидіти. От і надумала Мишк[а] злякати Лисиц[ю]. Вона й каже з нірки:
— Лисиц[е], Вовк до твоїх лисенят у нор[у] поліз!
Лисиц[я] й побігла своїх лисенят рятувати.
Словозміна: Лисиці, Лисиця, Лисицю, Лисице; нору, нори; Мишці, Мишка.
Споріднені слова: Лисиця, лисенят; нору, нірки; Мишка, мишенятами, мишачу.
Звертання вживаємо в кличному відмінку.
Вправа 3 Підкреслили іменники в початковій формі
Зайчику-Побігайчику, не плач. Я тобі допоможу.
Де тобі, Раче-Небораче, впоратись?
Вовк гнав, гнав і не вигнав.
Ведмідь гнав, гнав і не вигнав.
І ти, Раче, не виженеш.
Сторінка 17
До стор. 39 – 43 Вправа 1 Позначили закінчення іменників в називному відмінку, визначили рід іменника.
|
земл[я] — ж. р. крил[о] — с. р. сад[] — ч. р. нор[а] — ж. р. тінь[] — ж. р. радість[] — ж. р. стілець[] — ч. р. круч[а] — ж. р. відерц[е] — с. р. стріх[а] — ж. р. |
(моя/вона) земля — ж. р. (моє/воно) крило — с. р. (мій/він) сад — ч. р. (моя/вона) нора — ж. р. (моя/вона) тінь — ж. р. (моя/вона) радість — ж. р. (мій/він) стілець — ч. р. (моя/вона) круча — ж. р. (моє/воно) відерце — с. р. (моя/вона) стріха — ж. р. |
Вправа 2
Пролітав над землею журавлиний ключ. Птах махнув крилом і злетів у небо. Росте у саду чорна смородина.
Хитрий лис сховався у норі. Він власної боїться тіні. Молодшій сестричці допоміг з радістю. Сидить на стільці великий пухнастий кіт. Чиста річка протікає під кручею. Ллється з відерця прозора водиця. Ластівки звили під стріхою гніздечко.
До стор. 43 – 45 Вправа 1 Відмінки іменників-істот чоловічого роду можна визначити способом підстановки іменників жіночого роду на –а, -я.
|
Білка бігала багато, бо шукала в лісі брата (Зн. в.) Шукала (кого?) брата. Шукала (що?) хату. У мене нема брата (Р. в.) Нема (кого?) брата. Нема (чого?, Р. в.) хати. |
|
Глядачі захоплено слухали віртуозну гру скрипаля (Р. в.). Гру (кого?) скрипаля, гру (чого?, Р. в.) скрипки. Ведучий запросив на сцену відомого скрипаля (Зн. в.). Запросив (кого?) скрипаля. Запросив (що?, Зн. в.) скрипку. |
|
На сцену винесли квіти для артиста (Р. в.) Квіти (для кого?) для артиста. Квіти (для чого?, Р. в.) для виставки. Так глядачі вшановували артиста (Зн. в.) Вшановували (кого?) артиста. Вшановували (що?, Зн. в.) славу. |