© Барна Р., 2022
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 5 клас Заболотний О., Заболотний В."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Повторення вивченого у початковій школі
Вправа 8
1� Визначили тему легенди «Калина» і склали план…
2� Речення, у яких ідеться про те, як ріс кущ і на ньому з'являлися ягоди.
Зі стебла виріс великий кущ, а потім зацвів білим цвітом. А коли осипався цвіт, заблищали на кущі, як намистинки, ягоди, а в кожній ягідці – зернятко, наче маленьке сердечко.
3� Лексичне значення слів шукаємо в тлумачному словнику.
Красива (приємна зовнішнім виглядом, має гарні якості).
Ліс (площа землі з деревами і кущами, зрубані дерева – будівельний матеріал).
Зацвів (вкриватися квітами, виділятися кольором, бути молодим, змінювати забарвлення).
Красива – прикметник, лісом – іменник, зацвів – дієслово.
4� У тексті прикметники увиразнюють та прикрашають мовлення.
Прикметники, за допомогою яких змальовано дівчину: красива, струнка, блакитні, бездонні, чорні, добре.
Прикметники, за допомогою яких змальовано рослину: тонке, великий, білим, маленьке.
5� Виписали по два слова в такій послідовності.
Іменники: селі, дівчина, Калина, озерця, очі, брови, люди, серце, лісом, стебло, край, дороги, стебла, кущ…
Прикметники: красива, струнка, довгою, блакитні, бездонні, чорні, добре, тонке, великий, білим, маленьке, добре.
Займенники: її, його, їй, твоє, тебе, мені, своє.
Дієслова: було, жила, звали, мала, любили, викопала, посадила, виріс, зацвів, осипався, заблищали, прийшла, каже, забули, подаруй.
6� Склали речення про красу природи України.
Україна має багату і різноманітну природу.
Завдання 9
І. Ці речення за метою висловлювання є розповідними.
Вода для спраглих.
|
А |
У маленькому містечку жив старий чоловік |
|
Д |
Вечорами він сідав біля міської брами й пропонував людям, які проходили повз нього, кухлик свіжої джерельної води. |
|
Б |
Так чоловік робив декілька років, аж до своєї смерті. |
|
Г |
Коли помер, жителі міста поставили йому пам'ятник – викопали криницю.
|
|
В |
Тепер вода із цієї криниці освіжає всіх спраглих. |
ІІ.
1� Мешканці міста поставили чоловікові пам'ятник, щоб зберегти пам'ять про добру людину.
2� Основна думка тексту: заклик бути добрими людьми.
3� Заголовок: «Криниця».
4� Лексичне значення: спраглий (хто хоче пити), пам’ятник (споруда для увіковічення згадки про особу або подію).
5� Антоніми: старий — молодий, вечорами — днями.
Частини мови: старий (прикметник), вечорами (прислівник).
6� Підкреслили підмет і присудок.
У маленькому містечку жив старий чоловік.
(Хто?) чоловік (що робив?) жив.
Тепер вода із цієї криниці освіжає всіх спраглих.
(Що?) вода (що робить?) освіжає.
7� Виписали 5 іменників, зазначили рід, число іменника, відмінок.
Чоловік (ч. р., одн., Н. в.), брами (ж. р., одн., Р. в.), людям (мн., Д. в.), кухлик (ч. р., одн., Зн. в.), води (ж. р., одн., Р. в.), років (мн., Р. в.), смерті (ж. р., одн., Р. в.), жителі (мн., Н. в.), міста (с. р., одн., Р. в.), пам’ятник (ч. р., одн., Зн. в.), криницю (ж. р., одн., Зн. в.), вода (ж. р., одн., Н. в.), криниці (ж. р., одн., Р. в.), спраглих (мн., Р. в.)
Визначаємо рід іменника в однині: чоловік (він/мій чоловік, ч. р.), брами (вона/моя брама, ж. р.), кухлик (він/мій кухлик, ч. р.), води (вона/моя вода, ж. р.), смерті (вона/моя смерть, ж. р.), міста (воно/моє місто, с. р.), пам’ятник (він/мій пам’ятник, ч. р.), криницю (вона/моя криниця, ж. р.), вода (вона/моя вода, ж. р.), криниці (вона/моя криниця, ж. р.)
Визначаємо відмінок іменника за питаннями: чоловік (хто?, підмет, Н. в.), брами (чого?, Р. в.), людям (кому?, Д. в.), кухлик (що?, Зн. в.), води (чого?, Р. в.), років (чого?, Р. в.), смерті (чого?, Р. в.), жителі (хто?, підмет, Н. в.), міста (чого?, Р. в.), пам’ятник (що?, другорядний член речення, Зн. в.), криницю (що?, другорядний член речення, Зн. в.), вода (що?, підмет, Н. в.), криниці (чого?, Р. в.), спраглих (кого?, Р. в.)
Вправа 10
І. Купалися в річці, плавали в човні, навчилися кататися на роликах, гралися м'ячем та обручем, годували курчат, обмінювалися музичними файлами, побували в Карпатах, обмінювалися відео в тіктоку.
Купалися в річці (в чому?, М. в.), плавали в човні (в чому?, М. в.), навчилися кататися на роликах (на чому?, М. в.), гралися м'ячем (чим?, Ор. в.) та обручем (чим?, Ор. в.), годували курчат (кого?, Зн. в.), обмінювалися музичними файлами (чим?, Ор. в.), побували в Карпатах (в чому?, М. в.), обмінювалися відео в тіктоку (в чому?, М. в.).
ІІ. Склали висловлення про відпочинок…
Улітку я чудово відпочив.
Спочатку зі старшим братом провідали бабусю. Уранці купалися в річці, плавали у човні. Допомагали бабусі по господарству, залюбки годували курчат. Нарешті навчилися кататися на роликах.
Потім побували в Карпатах. Краєвиди і події фільмували на камеру, щоб обмінюватися відео в тіктоку.
Через тиждень повернулися додому з гарними враженнями. Гралися м’ячем з друзями, читали книжки, дивилися улюблені передачі.
Літо – чудова пора!
Вправа 11 Замінили іменник спільнокореневим прикметником.
Купили шкільне приладдя.
Поїхали до Харківської області.
Підійшли до пішохідного переходу.
Я відповів на телефонний дзвінок.
Милувалися лісовими квітами.
Останні сонячні дні.
Час обідньої перерви.
Школа — шкільне, Харків — Харківська, пішохід — пішохідний, телефон — телефонний, ліс — лісові, сонце — сонячні, обід — обідня
Вправа 12 Дібрали прикметники до іменника.
Струмок: гірський, веселий, дзюркотливий, грайливий, швидкий, талий, чистий, джерельний, холодний, прохолодний, дзеркальний.
Дорога: широка, довга, коротка, вузька, пряма, крива, ґрунтова, асфальтована, життєва, майбутня, сучасна, правильна.
Вправа 13 Дібрали словосполучення, щоб уточнити, який саме товар хочете купити.
Двоколісний велосипед, дитячий велосипед, зручний велосипед, сучасний велосипед.
Зимові чобітки, шкіряні чобітки, утеплені чобітки, зручні чобітки.
Найновіший телефон, білий телефон, невеликий телефон, цифровий телефон.
Вправа 14 Дали повні відповіді на запитання, використовуючи числівники.
У вересні тридцять днів.
У класному журналі я записаний третім по порядку.
До кінця цього місяця залишилося двадцять чотири дні.
Через два роки мені буде тринадцять років.
Осінь триває три місяці.
Доба має двадцять чотири години.
Другий урок розпочинається о дев’ятій годині тридцять хвилин.
О котрій годині учень буде вдома,
Якщо учень вийде зі школи одразу після шостого уроку й буде йти 15 хвилин, тоді він буде вдома о чотирнадцятій годині.
ІІ. Скільки місяців у році? Скільки днів у високосному році?
Вправа 15
ЧУДАСІЯ
От чудасія: гарбуз на яблуні!
– Бач, примудрився! – каже Олег.
Гарбуз величезний, як баняк. Гілляка аж нагнулася під ним.
– Невже це він?
Я кусаю соковите яблуко й мовчу. Та Олег і не чекає відповіді від мене. Йому й так зрозуміло: гарбузиння сп'ялося на тин, потім дісталося нахиленої гілляки й повисло на ній. На гарбузинні зацвіла квітка, а потім зав'язався гарбуз. Олег сміється:
– Хоч і виліз він на яблуню, та яблуком не став.
ІІ. 1� Заголовок, який би виражав тему тексту: «Гарбуз на яблуні».
2� Речення, які треба читати з окличною інтонацією.
От чудасія: гарбуз на яблуні!
Бач, примудрився!
Речення, які треба читати з питальною інтонацією.
Невже це він?
3� Іменники, вжиті в називному відмінку, зазвичай – це підмети.
Чудасія, гілляка, гарбуз, Олег, гарбузиння, квітка, гарбуз.
4� Нема ні іменників, ні прикметників, ужитих в множині.
5� Виписали словосполучення «іменник з прикметником», позначили закінчення.
Гарбуз[] величезн[ий], соковит[е] яблук[о].
6� Виписали особові займенники та з'ясували, замість яких іменників їх ужито.
Під ним (під гарбузом), він (гарбуз), я (автор), від мене (від автора), йому (Олегові), на ній (на гілляці), він (гарбуз).
7� Виписали дієслова та визначили час дієслів.
Примудрився (мин. ч.), каже (теп. ч.), нагнулася (мин. ч.), кусаю (теп. ч.), мовчу (теп. ч.), чекає (теп. ч.), сп’ялося (мин. ч.), дісталося (мин. ч.), повисло (мин. ч.), зацвіла (мин. ч.), зав’язався (мин. ч.), сміється (теп. ч.), виліз (мин. ч.), став (мин. ч.)
Час дієслова визначаємо за питанням: примудрився (що зробив?, мин. ч.), каже (що робить?, теп. ч.), нагнулася (що зробила?, мин. ч.), кусаю (що роблю?, теп. ч.), мовчу (що роблю?, теп. ч.), чекає (що робить?, теп. ч.), сп’ялося (що зробило?, мин. ч.), дісталося (що зробило?, мин. ч.), повисло (що зробило?, мин. ч.), зацвіла (що зробила?, мин. ч.), зав’язався (що зробив?, мин. ч.), сміється (що робить?, теп. ч.), виліз (що зробив?, мин. ч.), став (що зробив?, мин. ч.)
8� Склали мінітекст про несподіванки, цікаві явища, «дива», які можуть бути в саду або на городі.
Люблю спостерігати, як зацвітають дерева.
Спочатку бубнявіють бруньки, немов зелені гусениці налізли на гілки. А потім настає чарівне перетворення: сад вкривається ніжними пелюстками.
Бруньки дають початок цвіту, як гусениці – чудовим метеликам.
Вправа 16 Написали, які корисні й безпечні винаходи здивували у майбутньому.
Вправа 17 Підкреслили підмети та присудки.
Я живу у світі любові до людей, до землі, до квітів.
(Хто?) я (що роблю?) живу.
Усе з рук валиться, а він хвалиться.
(що?) усе (що робить?) валиться, (хто?) він (що робить?) хвалиться.
Комп'ютер тихенько загув, завантажуючи свої електронні мізки.
(Що?) комп’ютер (що зробив?) загув.
Надворі травневе сонце сліпучо виблискувало в калюжах.
(Що?) сонце (що робило?) виблискувало.
Швидко минав казковий час зеленого дня.
(Що?) час (що робив?) минав.
ІІ. Виписали два іменники, позначили закінчення і відмінок.
Люд[ей] (Р. в.), земл[і] (Р. в.), квіт[ів] (Р. в.), рук[] (Р. в.), комп’ютер[] (Н. в.), мізк[и] (Зн. в.), сонц[е] (Н. в.), в калюж[ах] (М. в.), час[] (Н. в.), дн[я] (Р. в.).
Визначаємо відмінок за питаннями: до людей (до кого?, Р. в.), до землі (чого?, Р. в.), квітів (чого?, Р. в.), рук (чого?, Р. в.), комп’ютер (що?, підмет, Н. в.), мізки (що?, Зн. в.), сонце (що?, підмет, Н. в.), в калюжах (в чому?, М. в.), час (що?, підмет, Н. в.), дня (чого?, Р. в.).
Виписали два прикметники, позначили закінчення і відмінок прикметника.
Травнев[е] (Н. в.), казков[ий] (Н. в.), зелен[ого] (Р. в.), електронн[і] (Зн. в.).
Відмінок прикметника легко визначити за відмінком пов’язаного іменника.
Вправа 18 Замінили іменники займенниками для уникнення повторів.
Його, вона, її.
Шоколад — шоколадний, шоколадка, шоколадниця.
ІІІ. Слова, у яких різна кількість звуків і букв:
Є звуковий розбір слова [й е]
що [ш ч о]
надасть [н а д а с':]
випічці [в и п´ і ц': і]
кольору [к о л' о р у]
приємного [п р и й е м н о г о]
незнання [н е з н а н': а]
Вправа 19 Ребуси
ВЕСЕЛКА О весело
Г КОЛОС НО голосно
НА ВЕСЛО НІС навесні
На В коло навколо
Кри В о криво
ТИ ВУХО тихо
Прислівники визначаємо за питаннями: весело (як?), голосно (як?), навесні (коли?), навколо (де?), криво (як?), тихо (як?)
Вправа 20
1. Синонім до слова навкруг: навколо.
2. Синонім до слова вгорі: уверху.
3. Синонім до слова радісно: весело.
4. Антонім до слова ззаду: спереду.
5. Антонім до слова тихо: голосно.
6. Синонім до слова легко: просто.
І ТАКЕ БУВАЄ
— Я швидко збігаю додому за кошиком, а потім підемо в ліс за грибами, – звертається до своїх друзів Василь.
— Цікаво, хто швидше добіжить – ти чи кошик. А чи зможуть гриби дійти до лісу? – сміються хлопці й дівчата.
— Ви що, жартуєте?
— Але ж ти сам щойно сказав, що збігаю за кошиком, підемо за грибами. За кошиком, за грибами – означає позаду кошика, грибів. Правильно говорити: по кошик, по гриби.
— Зрозумів. Я швидко збігаю додому по кошик, а потім підемо в ліс по гриби.
Вправа 21
Завдання записано на дошці.
Завтра відбудуться змагання з футболу.
Пливти за течією.
Наїлися смачної каші.
Зимою тротуар посипали сіллю.
Сидять за однією партою.
Підкресли однією лінією.
У класі троє вікон.
Віднеси журнал директорові.
На дошці (на чому?, М. в.), з футболу (чого?, Р. в.), за течією (чим?, Ор. в.), каші (чого?, Р. в.), сіллю (чим?, Ор. в.), партою (чим?, Ор. в.), лінією (чим?, Ор. в.), вікон (чого?, Р. в.), директорові/директору (кому?, Д. в.)
Вправа 22
І. Комікс.
1. Петрик і Оленка пішли по гриби.
2. Під кущем діти побачили купку боровиків.
3. Діти здивувалися, чому гриби ворушаться.
4. То їжачок ніс свої запаси.
II. Діалог між дітьми в першому епізоді.
— Сьогодні, Петрику, видався врожайний день.
— Так, Оленко.
— Може будемо вертатися додому?
— Зачекай. Я знаю одне місце, де багато грибів.
III. Склали за коміксом невелику розповідь про похід по гриби, використовуючи прийменники та сполучники…
Прийменники: в, по, для, біля, з-під, на, у, з.
Сполучники: і, але, й, то, що, та, а.
Вправа 23 Написали міні-текст на одну з тем, використовуючи окличні речення, підкреслили по одному іменнику, прикметнику, дієслову.
«Мій рідний край»
Закарпаття — мій рідний край!
Ужгород – центральне місто області. Його відвідують багато туристів. Дивовижне місто навесні! Воно потопає серед цвіту японської сакури.
Закарпаття — чудовий край мальовничої природи і завзятих людей!
Іменник: краса.
Прикметник: людський.
Дієслово: зникне.
Іменники: ера.
Прикметник: космічного.
Дієслова: збуваються.
Вірш «Кожну літеру ціни» Дмитра Білоуса…
Ланцюжок
В — ви — він — вона — вовна — ворота — волокно — велетень — Володимир — воєводство — величавість — верховенство.
Весела вікторина
|
1. Чого багато має болото, менше – озеро, ще менше – море, а зовсім не має ріка? |
Букв о. |
|
2. Що має груша й слива, але не має клен? |
Букву а. |
|
3. Як перетворити омара (морський рак) на маленьку комаху? |
На початку слова додати букву к (омар – комар). |
|
4. Чого немає в дельфіна, але є в кита, акули, краба? |
Буква к. |
|
5. Як перетворити ворота на їхнього захисника? |
У кінці слова додати букву р (ворота – воротар). |
|
6. У назвах яких дерев є звук [р]? |
Береза, кедр, модрина, граб, терен. |